Зі словами "Європа, європейський, по-європейськи" ми асоціюємо щось гідне, високоякісне, як гарний приклад.
У "житті по-європейськ" ми вбачаємо забезпечене комфортне життя із соціальними гарантіями та прозорою владою.
Але чи кожен розуміє, що бути європейцем означає в першу чергу бути свідомим та соціально орієнтованим громадянином, який знає свої права та обов'язки, та чиї моральні цінності не нівелюються матеріальними благами?
Подорожуючи країнами Європи, я люблю спостерігати за місцевими мешканцями, за їх манерами та стилем одягу, за звичками, за тим, якій кухні вони віддають перевагу та які продукти купують. Я спостерігаю та порівнюю, в чому ж ми відрізняємось.
Амстердам - велосипедне місто. Там велосипедисти на дорогах в пріоритеті перед усіма.
Будьте пильні, переходячи велосипедну доріжку. За майже повної відсутності місць для паркування та високих цін на бензин голландці чудово пристосувались до цього виду транспорту - пересуватись на ньому безкоштовно і здорово. Авто ви можете залишити у спеціально відведених паркінгах за містом, а звідти дістатись на громадському транспорті у будь яку точку Амстердаму.
Для мотивації жителів міста та туристів існує спеціальна програма Park&Ride, за допомогою якої ви значно заощаджуєте кошти.
У Лондоні, наприклад, багато мешканців – просто фанатичні спринтери.
Вони бігають і в дощ, в сніг, у парках та вздовж вулиць, у самісінькому центрі навколо Парламенту та на околицях міста, бігають, розмовляючи по телефону та з дитячим візком. Не довіряю я соціологам, які стверджують, що в Англії найбільше людей, що страждають на ожиріння (obessive people).
У невеличких містечках Нідерландів та Бельгії (Делфт, Брюгге) живуть розміреним та дещо аскетичним життям дуже ввічливі люди.
Вони не претендують на розкішні маєтки, повертаються додому о п'ятій годині вечора, часто вечеряють у сімейному колі, а на обід виділяють декілька годин у кафе, щоб насолодитись стравами за приємним спілкуванням з близькими.
Під гарячим італійським сонцем у Римі живуть експресивні, але по життю розслаблені, життєрадісні люди.
Вони не звикли відмовляти собі у задоволеннях. Саме тому німці про себе називають їх ледачими, а ті вважають, що німці ж просто не вміють насолоджуватись життям.
В Україні живуть чуйні та людяні європейці, трудолюбиві та завзяті.
Нехай вони не так давно почали усвідомлювати свою приналежність до європейської спільноти і епоха капіталізму не залишила у спадок для них багатьох соціальних благ. Проте природа щедро наділила український народ сильною вдачею та подарувала українській землі багаті природні ресурси. Ми, українці, теж маємо, чим пишатись, та чому навчити інші європейські нації!
Тому звертаюсь до кожного, давайте будемо культивувати в собі найкраще, щоб з нашого досвіду хотіли навчатись. Щоб ми були на рівних у великій європейській сім'ї!