Термінал 2 аеропорту данської столиці, який обслуговує лоукости Ryanair, Wizzair та інші, знаходиться досить далеко від термінала 1, з якого метро йде прямо до центру міста.
Треба йти через довжелезний пасаж.
Йдучи по цьому пасажу, звертаєш увагу на одну невелику деталь - на підлозі, через певні проміжки часу, намальовано величезні цифри, які дають зрозуміти, скільки залишилось йти до термінала.
Деталь хоч і невелика, але надзвичайно практична і чудово відбиває продуманість Копенгагена як міста. Також у цьому пасажі є траволатори - безщабельні рухомі доріжки, щоб йти було легше.
Міський транспорт Копенгагена є одним із найбільш зручних і добре спланованих у світі. Здавалось би, лише автобус, метро і S-поїзд (міська електричка). Все, як усюди в Європі.
Але саме в деталях криється справжня зручна сутність системи громадського транспорту, яка працює відмінно. Деталях, які повинні бути імплементовані в систему транспорту кожного розвиненого міста.
Потяги метро є повністю автоматизованими та функціонують без машиністів. У Копенгагені використовуються рухомі одиниці італійської компанії AnsaldoBreda.
Потяги управляються повністю автоматичною комп'ютерною системою, використовуючи принцип автопілоту. Є різні типи станцій: глибокі й широкі підземні та наземні станції на острівних платформах.
На всіх станціях передбачено ліфти, більшість має велопарковки. В метро можна паркувати велосипед.
Це Копенгаген.
Саме метро відносно нове, перші потяги почали їздити у 2001 році. Багато станцій є станціями "закритого" типу, тобто мають додаткові двері, які відкривають, коли приїжджає потяг.
Це дозволяє зменшити ризик падіння на колії.
Говорячи про деталі, біля кожної двері на станції на підлогу нанесені лінії, на яких треба стояти, щоби не заважати виходу пасажирів із вагона.
Що мене дійсно вразило в Копенгагені, так це можливість сидіти на передньому сидінні в потязі. Відчуття таке, ніби відвідав американські гірки, коли потяг несеться крізь тунелі та сучасні спальні районі столиці Данії.
Цікавий урбаністичний досвід і чудова концепція поїздки у метро. Такі речі значать щось більше, ніж банальний проїзд у громадському транспорті.
Саме тут Копенгаген показує свій найвищих рівень, роблячи громадський транспорт туристичною атракцією.
Деякі станції метро інтегровані з S-поїздом, який є своєрідною системою міської електрички, подібною до S-bahn в Німеччині та RER у Франції.
Платформи станцій S-потягу широкі та довгі. Взагалі, основними рисами громадського транспорту Копенгагена є простота, практичність і мінімалістичний дизайн. Кожна станція, чи то метро, чи то S-потягу, чи автобусна зупинка, має екран, який показує час до наступної поїздки та поїздки після цього.
 |
Це дозволяє ефективно планувати свій час.
Але історія про урбанізм у Копенгагені була би неповною без велосипедів.
Відокремлені велосипедні доріжки є не винятком, а органічною і невід'ємною частиною міської текстури. Є окремі дорожні знаки, світлофори, пішохідні переходи, місця для паркування та штрафи лише для велосипедистів.
А велосипедистів на вулицях дуже багато, мені здалось, навіть більше, ніж я бачив у Амстердамі чи Берліні.
І вони є повноправними учасниками дорожнього життя міста.
А що таке велосипед для міста? Менше забруднення повітря, більше простору, дешевше пересування. І список можна продовжувати. Це урок від столиці Данії, який необхідно взяти до уваги кожному місту.
 |
Тим не менш, Данія би не була Данією без ще однієї причини величезної популярності велосипедів.
Через те, що податок на купівлю нових автомобілів є надзвичайно високим, жителі Копенгагена обирають велосипед як раціональний і дешевший аналог авто. І ідеальна велосипедна інфраструктура міста служить чудовим заохоченням.
Ось такий він, Копенгаген - шедевр сучасного модернізму.
І українським містам було би чудово взяти столицю Данії за приклад для позитивних змін у міському плануванні.
Автор допису Павло Федикович
Facebook
Twitter