Несподівана ескалація Росією військового конфлікту на сході України захопила західні країни зненацька. Відповідно, у них не виявилося єдиної стратегії, як відповісти Москві.

Вже 5 вересня ЄС має визначитися з відповіддю. Однак зробити це буде непросто.

Окрім того, що посилення санкцій проти РФ не підтримують декілька країн-членів ЄС, навіть у прибічників обмежень не було сформованого бачення, яким має бути це посилення.

Країни ЄС шукають такій формат санкцій, який був би відчутний для найширшого кола росіян, але одночасно - мінімально зачіпав комерційні інтереси європейського бізнесу.

Також необхідно врахувати можливу реакцію Росії. Як показала заборона європейських продуктів харчування, керівництво РФ готове вводити обмеження у відповідь, не надто переймаючись їхнім впливом на власних громадян.

Все це пояснює той факт, що, дізнавшись про наступ російських військ, європейські чиновники спочатку неофіційно повідомили, що реакцією ЄС стане заборона російського імпорту горілки, ікри та діамантів.

Ці заходи розроблялися напередодні останнього посилення санкцій та абсолютно не відповідають нинішній гостроті конфлікту.

Згодом, згідно з витоками інформації у західних інформаційних агентствах, стало зрозуміло, що основна відповідь ЄС стосуватиметься фінансового сектору.

Якщо не враховувати заходи, що мають в першу чергу декларативний характер, наприклад – заборону на в’їзд та замороження активів у Європі міністра оборони РФ Сергія Шойгу та ватажків терористів чи скорочення культурних обмінів, то ключові санкції ЄС обмежать залучення Росією та російським бізнесом західного капіталу.

Йдеться про можливу заборону фінансувати зовнішній борг РФ.

Така норма унеможливить будь-який випуск російських євробондів. Також обговорюється можливість скорочення максимального терміну залучення капіталу російськими держбанками. Якщо після останніх санкцій цей термін було встановлено на рівні 90 днів, то тепер країни ЄС пропонують скоротити його втричі – до 30 днів.

Виникає питання: чи здатні такі санкції зупинити російське керівництво? Адже жодна із них не матиме критичного впливу на російську економіку.

Наприклад, скорочення терміну кредитування не забороняє його. Російські банки залишають можливість залучення короткострокового капіталу, постійно пролонгуючи західні кредити.

Що стосується заборони державних розміщень, то варто пам’ятати – бюджет РФ було ухвалено із профіцитом, а отже – нагальної потреби (порівняно із ситуацією в Україні) у залученні кредитів Росія не матиме.

Тим більше, за необхідності РФ може залучати кошти азійських кредиторів, на які вимоги ЄС не діють.

Набагато жорсткішим типом санкцій могло би стати відключення РФ від міжнародної платіжної системи SWIFT. Такий крок водночас зупинив би платежі як всередині Росії, так і за кордон. І хоча за деякий час бізнес знайшов би альтернативу – світова фінансова система існувала і до виникнення SWIFT, – економічний удар від зупинки транзакцій був би колосальним.

До того ж альтернативний варіант переказу коштів однозначно був би менш зручним, що також завдало би шкоди російській економіці.

Такий тип санкцій був запропонований Великою Британією, однак не знайшов підтримки з боку інших членів ЄС.

Неофіційні заяви єврочиновників однозначні – таке обмеження є "фінансовою ядерною зброєю", а тому їхнє введення є "передчасним".

"ЄС надає перевагу плавному задушенню російської економіки. Різкі кроки, такі як заборона SWIFT, викличуть абсолютно непередбачувану реакцію РФ", - вважає керівник аналітичного відділу інвестиційної компанії SP Advisor Віталій Ваврищук.

Однак навіть обговорення такого рівня санкцій матиме ефект. "Британська ініціатива свідчить, що для ЄС більше не існує межі для санкцій", - додає виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко.

Якщо нині обговорюється повне відключення Росії від світової фінансової системи, то реалізація такого плану в очах ЄС вже не видається неможливою.

При цьому експерти вважають, що навіть менш жорсткі санкції - ті, що повинні бути ухвалені 5 вересня, - матимуть досить потужний ефект.

"Санкції вже діють. Вже зараз очевидно, що відтік валюти із РФ перевищить прогноз російського уряду у $100 млрд. Поки більшість експертів очікують відтік на рівні $200 млрд, однак, зважаючи на нові санкції, він може бути і більшим", - говорить Олег Устенко.

Наразі ефект від санкцій залежатиме від того, на кого буде поширюватися 30-денний ліміт кредитування: на окремі банки чи на весь бізнес. "Хоча теоретично можливість перекредитуватися існує, це додаткові трансакційні витати, які робитимуть такі кредити невигідними",- пояснює Віталій Ваврищук.

Більш того, за словами експерта, більшість азійських фондів зараз активно працює із європейськими цінними паперами, а тому вони не зможуть проігнорувати такі вимоги ЄС.

"Обмеження кредитування зробить неможливим реалізацію російським бізнесом великих інфраструктурних проектів та подальшу модернізацію економіки. Якщо санкції не будуть відмінені за кілька місяців, а діятимуть протягом декількох років, вже з наступного року їхній вплив зменшить темпи зростання ВВП Росії як мінімум на 1,5 відсоткових пункти", - додає Ваврищук.

Зважаючи, що наразі російська економіка вже знаходиться на порозі рецесії, нові санкції фактично унеможливлять її вихід із кризи.

Аналогічна ситуація – із забороною купувати російські цінні папери. Для стимулювання зросту ВВП Росія потребуватиме дедалі більше коштів, забезпечити які із внутрішніх джерел стає все важче.

Крім того, така заборона стосуватиметься і російського Центрального банку, який зараз відчуває скорочення резервів. Відповідно, за умови збереження тенденції до скорочення резервів, Центробанк РФ вже скоро відчує потребу шукати джерела їхнього поповнення.

Все це збільшує ризики неконтрольованої девальвації рубля. Перші ознаки цього стали помітні останніми днями, що стало реакцією ринку на можливе посилення санкцій.

Девальваційні настрої мають посилити зростання цін. Невипадково контроль за ціноутворенням став одним із пріоритетів російського уряду.

"На підвищення цін вже впливають російські контрсанкції із забороною імпорту продуктів харчування. Девальвація лише посилить темпи інфляції. При цьому зростання цін найбільше вдарить по найменш забезпеченим прошаркам населення, які наразі складають основний електорат Володимира Путіна", - пояснює Олег Устенко.

Посилення контролю за ціноутворенням з боку уряду РФ може мати ще більший негативний ефект. Не виключено, що росіянам доведеться згадувати Радянський Союз із його порожніми магазинами.

"Девальвація національної валюти завдасть удару найширшому колу росіян. Саме це, вочевидь, і є метою санкцій - показати на практиці російському суспільству неприйнятність нинішньої політики країни", - резюмує Віталій Ваврищук.

Між тим це - тривалий процес. А порятунок від російської агресії Україні потрібен саме зараз.

Тому Київ продовжує вмовляти ЄС на більш рішучі дії. В тому числі - використання "ядерної фінансової зброї", зокрема відключення РФ від системи SWIFT.