Від кінця січня 2015 року всі українці мають здавати відбитки пальців, подаючи документи на шенгенську візу.

Вже зараз більшість консульств і візових центрів закупили сканери біометричних даних. Тож із процедурою "зняття пальчиків" скоро буде знайомий кожен, хто їздить до Європи - байдуже, чи має ця людина "звичайний", чи біометричний паспорт. 

Та наразі – поки ця новація ще не стала звичною – запитань залишається чимало.

Чому саме українці? Як проходитиме процедура? Навіщо це потрібно і до яких проблем це може призвести?

І, насамкінець, чи пов’язана ця "біометрика" з так званим "Планом дій візової лібералізації", тобто з можливістю скасування віз в ЄС для українців?

Спробуємо відповісти на кожне з поставлених запитань.

Чому ми?

На це запитання відповісти найпростіше.

"Збирання біометричних даних", тобто зняття відбитків пальців, не є новацією, направленою на Україну. Більше того, українці тут опинилися в "пільговій категорії", на яку ця система поширюється в останню чергу.

Перші країни, де зняття відбитків стало обов’язковою умовою отримання "шенгену", з’явилися ще від 2011 року – тоді система VIS, де зберігаються відбитки візових заявників, запрацювала у державах Північної Африки. Дуже скоро цю вимогу буде поширено на весь світ. 

До прикладу, орієнтовно в квітні 2015 року (за три місяці після нас) зняття відбитків стане обов’язковим для росіян.

Навіщо це потрібно?

Досить неполіткоректний, але дуже показовий аргумент, який підштовхнув європейців до впровадження "біометрики", наведений у відомому французькому фільмі "Таксі-3". Пам’ятаєте, там є епізод, коли таксиста-китайця за кермом замінює інший китаєць, що до того відпочивав у багажнику.

"Схема проста, - пояснює один герой іншому. – Один паспорт, одна віза, один дозвіл на роботу... Хто зможе відрізнити одного китайця від іншого?"

Жарти жартами, а небезпека того, що візу, видану на одну людину, може використати інша, дійсно існує. Подивіться у свій паспорт і погодьтеся – навколо можна знайти чимало людей, схожих на ту людину, що зображена на фото:)

Саме тому обладнання візових центрів біометрикою розпочалося з країн найбільшого міграційного ризику – африканських та деяких азійських. Те, що наша держава виявилася у хвості цієї черги – комплімент для нас. Цим рішенням країни Шенгену визнали, що не вважають Україну найбільш ризиковою в сенсі нелегальної міграції.

Які проблеми можливі?

Мабуть, не буває в світі таких змін, які не несли б із собою небезпеку появи нових проблем.

Найбільша проблема може виникнути через те, що не всі консульства та візові центри обладнають сканерами відбитків до потрібного моменту.

Авторові цього матеріалу довелося спілкуватися із колегою-журналістом з В’єтнаму, для якого вартість візи для подорожі в Брюссель зросла на кількасот доларів через те, що бельгійські дипломати вирішили заощадити на апаратурі.

У В’єтнамі є два найбільших міста – Ханой та Хошимін, відстань між ними – 1700 км. В обох працюють бельгійські консульства. Але в Хошиміні вони не закупили вчасно сканер відбитків пальців. Тож моєму колезі довелося спершу здавати візову анкету у своєму місті, а по тому – летіти 2,5 години літаком до столиці лише для того, щоби пройти двохвилинну процедуру зняття відбитків.

В Україні, на щастя, відстані менші, але схожі "сюрпризи" можуть чекати і на наших громадян. Чи вчасно закуплять потрібні сканери візові центри шенгенських країн у Житомирі, Черкасах чи Полтаві? Чи мешканцям цих міст доведеться їхати до Києва і стояти в черзі біля посольства?

Відповіді на це запитання наразі немає.

Адже в українському випадку у візових центрів та консульств Шенгену є вагома причина економити.

"Я взагалі вважаю, що впровадження VIS в Україні зараз – це марне витрачання грошей. Вже за рік, найімовірніше, для українців буде скасовано візовий режим, після чого більшість закупленої апаратури виявиться непотрібною", - каже Олександр Сушко, експерт об’єднання "Європа без бар’єрів".

Другий негативний  момент – нововведення ускладнить життя "організованим туристам", тобто тим, хто хоче поїхати до Європи з туркомпанією.

Наразі такі заявники взагалі не ходять до консульства – вони, купуючи тур,  заповнюють візову анкету у турагенції, лишають там паспорт, фото і отримують документ вже із візою.

Тепер стара схема не працюватиме.

"Тут ніде подітися – без одного візиту до консульства не обійтися", –  констатує Олександр Сушко.

"Але відбитки, які здав заявник, лишаються у базі наступні п'ять років, тобто подальші візи можна отримувати вже без присутності туриста", - каже експерт

Та якщо для киянина похід до консульства – не велика проблема, то для туриста з Кіровограда, Херсона чи Сум нові правила Шенгену можуть означати додаткові витрати та марно втрачений день. 

Чи є плюси для нас, українців?

Як не дивно, плюси є.

В департаменті консульської служби українського МЗС, що опікується візовими питаннями, пояснили, що VIS дозволить зменшити кількість помилкових відмов у видачі віз українцям.

"Збирання біометрики дозволить запобігти випадкам, коли добросовісним аплікантам відмовляють у видачі віз.

Зокрема, ми стикалися з випадками, коли персональні дані громадян України були помилково занесені до Шенгенської інформаційної системи з поміткою "заборона в’їзду через порушення правил перебування", тоді як особа жодного разу навіть не зверталася за отриманням шенгенської візи.

Тепер можливість таких прикрих непорозумінь буде повністю виключена", - запевнили "Європейську правду" в ДКС.

Щоправда, для нелегальних заробітчан це є не позитивом, а негативом.

Не є великим секретом, що досі чимало мігрантів після повернення до України просто "губили" свій паспорт із забороною в’їзду до ЄС, отримували новий документ (припустимо, змінивши одну літеру у прізвищі) та знову подавалися до консульства.

Тепер цей шлях буде закрито.

Безвізові перспективи

Формально шенгенська "біометрика" жодним чином не має вплинути на наш рух до безвізового режиму.

Щоби досягти скасування короткострокових віз, Україна має впровадити свої біометричні документи, забезпечити захист персональних даних та провести низку інших реформ, передбачених планом дій візової лібералізації.  

Певні кроки в цьому напрямку вже зроблено – з 1 січня Київ розпочне видачу біометричних закордонних паспортів.

Однак деякі бонуси в переговорах з європейцями з’являються у нашого МЗС і через впровадження шенгенської біометрики.

Приміром, досі європейці мали багато претензій до дуже простої процедури зміни імені та прізвища, яка діє в Україні. "У вас можна перед виборами за один день стати Дартом Вейдером. Як нам ідентифікувати цих людей на кордоні?" - пояснював "Європейській правді" один з представників Єврокомісії.

Тепер – з перевіркою відбитків пальців – цей аргумент не працює.

Тож не полишаймо надію, що вже наступного року Україна зможе показати прогрес, і скасування шенгенських віз перетвориться  із перспективи на реальність.