Криза у зовнішній торгівлі України продовжує поглиблюватися.

Місяць тому "Європейська правда" публікувала дані Держстату про статистику зовнішньої торгівлі за 2014 рік. Отримані дані свідчили про падіння українського експорту не тільки в СНД, але й до Європи. Виходячи з річних даних – зростання українського експорту до ЄС лише на 2,6% – експерти вирахували, що падіння в четвертому кварталі склало близько 22%.

Статистика січня 2015 року мала підтвердити або спростувати оцінки експертів про обвал українського експорту в ЄС. Насправді статистика виявилася ще гіршою!

За підсумками січня Держстат фіксує падіння українського експорту до ЄС на 31% (порівняно з січнем минулого року).

Іншими словами, нинішні обсяги українського експорту до ЄС – близько $1 млрд, досягнуті в умовах дії автономних преференцій Євросоюзу, складають біля двох третин від обсягу поставок за період, коли політичні відносини України з ЄС знаходилися на самому дні.

Падіння українського експорту до країн СНД виявилося ще більшим – на 54,9% (до Росії – на 60,3%). Після такого, більш ніж дворазового, падіння, обсяг експорту в СНД складає лише $479,6 млн.

В цілому український експорт в січні впав на 31,2%, до $2,98 млрд.

"Дані січня безумовно безрадісні, але такі темпи падіння – близько 30% – вперше були зафіксовані ще в грудні минулого року", – відзначає головний економіст ІК Dragon Capital Олена Бєлан.

За словами експерта, причин такого падіння дві: вплив військового конфлікту на сході країни, а також падіння світових цін на метал.

Що стосується впливу військових дій на економіку, то ефект від них був дуже помітний. Найбільші темпи падіння експорту закономірно були зафіксовані на Донбасі.

За підсумками 2014 року експорт з Донецької області впав на 64,3%, а з Луганської – на 96,6%!

Таким чином, можливості для подальшого падіння експорту на Донбасі практично вичерпані.

Також варто відзначити, що в регіональній розбивці зростання експорту (у всі регіони) показали західноукраїнські області. Віддаленість від зони АТО дозволила їм використовувати переваги преференцій ЄС. Як наслідок, експорт з Чернівецької області зріс на 77%, з Волинської – на 34,9%, а з Тернопільської – на 17%. Втім, одночасно падіння було зафіксовано в Закарпатській (-16,7%) і Львівській (-32,3%) областях.

Окрім них, невелике зростання експорту фіксується в Запорізькій (4%), Херсонській (3,3%) та Миколаївській (0,4%) областях.

Падіння попиту на метал – за цією статтею експорт в січні впав на 32,2% – також більше пов'язане з політичною ситуацією, ніж зі світовим попитом. "Безумовно, є і глобальні проблеми, головна з яких – Китай тіснить українських металургів не тільки на Близькому Сході, але вже й в Європі. Однак це не більше ніж 30% від проблеми. Основна проблема – зупинка меткомбінатів в зоні АТО", – говорить аналітик інвесткомпанії Eavex Capital Іван Дзвінка.

Експерт наводить дані для порівняння – за підсумками 2014 року спад виробництва на меткомбінатах, що знаходяться поза зоною АТО, склав близько 8-10%, а на "Криворіжсталі" взагалі було зростання виробництва.

Незважаючи на величезне січневе падіння експорту, загрози для платіжного балансу поки що невеликі.

Девальвація гривні призвела до значних темпів скорочення імпорту – на 33,4%. Як наслідок, від'ємне сальдо зовнішньої торгівлі товарами склало лише $25,1 млн.

Більш того, за оцінками Олени Бєлан, чергова хвиля девальвації, яка проходила в лютому-березні, а також набрання чинності з 25 лютого додаткових мит на імпорт призведуть до додаткового зменшення імпорту. "Швидше за все, незабаром ми побачимо вирівнювання сальдо зовнішньої торгівлі", – пояснила вона.

Втім, як показав січневий обвал українського експорту, поліпшити ситуацію не в стані навіть нова хвиля девальвації.

Можливість впливати на експорт за допомогою девальвації національної валюти вже вичерпана.

Саме тому експерти не очікують швидкого відновлення українського експорту навіть в умовах поліпшення кон'юнктури на світових ринках і тривалої дії автономних преференцій ЄС.

"Для зростання експорту потрібні стабільна і передбачувана економічна політика уряду і доступні кредити. Зараз же нічого з цього бізнесу очікувати не доводиться", – говорить виконавчий директор Європейської бізнес асоціації Ганна Дерев'янко.

За її словами, уряд зараз працює в умовах вирішення поточних завдань, а отже, йому не до стратегічних планів підтримки експортерів. "Більш того, ці поточні завдання часто суперечать інтересам експортерів. Наприклад, підвищення імпортних мит на 5-10%. Такий крок, поміж іншого, призвів до подорожчання української продукції, що стало черговим ударом по експорту", – каже Дерев'янко.

В умовах відсутності у держави грошей для пільгового кредитування експортерів єдиною можливою підтримкою може бути інформування бізнесу та його підтримка з боку посольств.

"Не можна сказати, що така робота не ведеться, але охоплення аудиторії залишається невеликим", – вважає Ганна Дерев'янко.

Також можливим виходом могло б стати посилення критеріїв роботи посольств. Досі ефективність їхньої діяльності не враховувала ані кількості українських компаній, які отримали підтримку при виході на нові ринки, ані обсягу залучених в Україну інвестицій. "Безумовно, це не панацея, і такі цифри не можуть дати вичерпної оцінки роботі посольств. однак така звітність все одно краща за  нинішню бездіяльність", – впевнені в Європейській бізнес асоціації.