Текст резолюції ПАРЄ щодо зниклих безвісти: Росія – агресор, Крим – окупований
Ввечері 25 червня 2015 року Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію, присвячену долі осіб, зниклих безвісти в Криму та під час українсько-російського конфлікту.
Цей документ важливий сам по собі - він містить детальні рекомендації до української влади про те, які органи та технічні засоби потрібні для ефективного розшуку зниклих безвісти. Звісно ж, чимало вимог висувається на адресу сепаратистів та Російської Федерації.
Водночас в день голосування депутати ПАРЄ домовилися суттєво посилити документ, зробити його більш жорстким щодо Росії. Зокрема, в тексті з'явилося визнання того, що конфлікт в Україні насправді є російською агресією, а щодо Криму впроваджено термін "окупований".
До вашої уваги - текст резолюції.
* * * * *
Резолюція "Зниклі особи під час конфлікту в Україні"
1.
Асамблея висловлює серйозну стурбованість зростаючою кількістю випадків осіб, що зникли безвісти, у зонах військових дій в окремих частинах Донецької та Луганської областей України, а також в окупованому Криму.
2.
З 2014 року, від початку російської агресії в Україні, понад 1300 осіб були оголошені зниклими безвісти. Це цифра, яка враховує лише дані, зібрані українською владою, насправді ж вона є значно вищою. Серед зниклих безвісти є не тільки солдати, але й мирні жителі, включно з волонтерами, які допомагали жертвам конфлікту.
Їхня доля і місцезнаходження невідомі, визначити їх складно, оскільки вони, швидше за все, перебувають на територіях, що залишаються під контролем сепаратистських груп.
3.
Асамблея вітає зусилля, що вживаються українською владою з метою визначення долі та місцезнаходження зниклих безвісти осіб.
Зокрема, високо оцінюється створення Міжвідомчого центру з допомоги у звільненні осіб, взятих у полон, а також у звільненні заручників, і пошук зниклих безвісти під егідою Служби безпеки України та створення єдиного реєстру досудових розслідувань (який включає базу даних зразків ДНК непізнаних тіл та ДНК родичів зниклих безвісти осіб), що значно полегшує процедуру ідентифікації зниклих.
4.
Асамблея висловлює жаль стосовно рішення президента Російської Федерації, який засекретив дані щодо втрат серед особового складу збройних сил РФ під час спецоперацій у мирний час.
5.
Водночас Асамблея вважає, що у питанні про зниклих безвісти осіб потрібний більш комплексний підхід на державному рівні.
Має бути координація роботи різних волонтерських та правозахисних організацій щодо відстеження та збору інформації про зниклих безвісти людей. Крім того, медична, соціальна та фінансова допомога, що пропонується сім'ям зниклих безвісти осіб, нині є недостатньою.
6.
Асамблея підкреслює, що проблема зниклих безвісти осіб може бути вирішена тільки спільними зусиллями всіх сторін конфлікту.
Асамблея, таким чином, наполегливо закликає Україну, Російську Федерацію і сепаратистські групи, що контролюють окуповані території Донецької та Луганської областей:
6.1. забезпечити ефективне реагування, тобто розслідування і надання підтримки сім‘ям у всіх випадках, щодо яких є повідомлення про зниклих безвісти осіб, відповідно до міжнародного гуманітарного права;
6.2. обмінюватися інформацією про долю і місцезнаходження зниклих безвісти осіб і там, де це є належним, повертати невпізнані тіла відповідним сторонам конфлікту;
6.3. створити спільний орган (робочу групу) з вирішення питання про зниклих безвісти осіб і забезпечити його функціонування з метою:
6.3.1. збору та обробки інформації про зниклих безвісти осіб;
6.3.2. створення зведеного списку зниклих безвісти осіб;
6.3.3. впровадження ефективних заходів, що дозволяють розшук, ексгумацію та ідентифікацію людських останків;
6.3.4. забезпечення доступу до місця поховань;
6.3.5. забезпечення родичів зниклих безвісти осіб вичерпною інформацією щодо прогресу в їхніх випадках;
6.3.6. брати участь та координувати дії неурядових та волонтерських організацій у справі пошуку зниклих безвісти осіб.
6.4. систематично збирати дані щодо невпізнаних тіл, а також зразки ДНК від сімей зниклих безвісти осіб;
6.5. прискорити процес ідентифікації ексгумованих тіл з використанням всіх доступних засобів, в тому числі: відповідність ДНК, відповідність даних до і після настання смерті, візуальну ідентифікацію, як визначено судово-медичними експертами;
6.6. надавати фінансову, медичну та соціальну допомогу сім'ям зниклих безвісти осіб;
6.7. сприяти доступу і роботі громадянських і міжнародних гуманітарних організацій, що проводять роботу з розшуку осіб, зниклих безвісти;
6.8. заохочувати ЗМІ привертати увагу громадськості до проблеми зниклих безвісти осіб.
7.
Асамблея також закликає органи української влади:
7.1. створити спеціалізований урядовий орган, доручивши йому координацію роботи всіх державних і неурядових організацій, що працюють у проблематиці зниклих безвісти осіб, і, зокрема:
7.1.1. забезпечити достатні бюджетні кошти для його функціонування;
7.1.2. створити і підтримувати єдиний реєстр даних щодо зниклих безвісти осіб під час конфлікту в Україні;
7.1.3. забезпечити адекватне фінансування для заходів з розшуку;
7.1.4. розробити механізм державної компенсації і підтримки сім'ям зниклих безвісти осіб і забезпечити, щоб ці сім'ї були поінформовані про існування цього механізму;
7.1.5. долучити до її роботи неурядові організації, асоціації волонтерів і представників сімей зниклих безвісти осіб.
7.2. ввести до законодавства положення, що гарантують право сімей знати про те, що відбулося з їхніми родичами, зниклими безвісти у зв'язку зі збройним конфліктом чи внутрішнім насильством, згідно з відповідними положеннями міжнародного гуманітарного права;
7.3. зміцнити правові заходи для вирішення проблеми зниклих безвісти осіб; зокрема, розглянути питання про прийняття спеціального закону про зниклих безвісти, який би законодавчо закріпив статус "зниклий" і "жертва війни", що дозволяло би відповідним сім'ям отримувати фінансову, соціальну та правову допомогу, включно з державним відшкодуванням;
7.4. задовольняти потреби самотніх голів сімей зниклих безвісти осіб, беручи до уваги особливі потреби жінок і дітей;
7.5. надалі розвивати національний потенціал у галузі судової медицини та розшукової експертизи і заохочувати їх переймати досвід Міжнародного комітету Червоного Хреста (МКЧХ) щодо цього;
7.6. забезпечувати адекватне навчання з правих питань та підвищення обізнаності громадськості для всіх посадових осіб, що здійснюють правові дії і адміністративні процедури при розгляді правових проблем родичів осіб, що зникли безвісти;
8.
Асамблея закликає сепаратистські групи, які контролюють окуповані території в Донецькій і Луганській областях:
8.1. звільнити всіх захоплених полонених і заручників;
8.2. відповідності до мінських угод активно долучатися до роботи відповідних робочих підгруп Тристоронньої контактної групи, опрацьовуючи питання осіб, захоплених у полон, та зниклих осіб, а також визначення можливих місць їх поховань;
8.3. надавати міжнародним гуманітарним місіям доступ до місць утримання під вартою в'язнів.
9.
Асамблея також закликає владу Російської Федерації:
9.1. звільнити всіх ув'язнених, незаконно захоплених на території України;
9.2. провести ефективне розслідування та судове переслідування осіб, винних у випадках викрадення, насильницьких зникнень, тортур і політично мотивованих вбивств українських активістів і членів кримськотатарської громади;
9.3. здійснювати тиск на сепаратистські групи, які контролюють окуповані території в Донецькій і Луганській областях, для негайного звільнення всіх цивільних осіб, що знаходяться під вартою на території під їхнім контролем, і для обміну полоненими;
9.4. створити національний орган з питань полонених і осіб, що зникли безвісти в ході конфлікту в Україні;
9.5. надати сім'ям зниклих безвісти російських солдатів точну інформацію про долю і місцезнаходження їхніх зниклих безвісти родичів;
9.6. негайно надати доступ до території окупованого Криму міжнародним моніторинговим місіям з прав людини.
10.
Асамблея також закликає уряди держав-членів забезпечити:
10.1. фінансову і технічну допомогу українським органам влади, відповідальним за процес ексгумації та ідентифікації;
10.2. необхідну допомогу для боротьби з психологічними наслідками сім'ям осіб, що зникли безвісти;
10.3. фінансову допомогу асоціаціям сімей осіб, зниклих безвісти, і неурядовим організаціям з розшуку зниклих безвісти осіб.
11.
Асамблея закликає Міжнародний комітет Червоного Хреста (МКЧХ) поділитися досвідом з українськими установами, зокрема щодо:
11.1. підготовки національних фахівців у документації справ відсутніх осіб, зведенні списків, оцінки потреб сімей та реагування на них;
11.2. надання технічної допомоги, зокрема у створенні лабораторії ДНК в Дніпропетровську і постачанні реагентів для ДНК-тестів;
11.3. інформуванні українського населення щодо основних аспектів міжнародного гуманітарного права.
12.
Асамблея закликає Комісара Ради Європи з прав людини відстежувати проблему осіб, що зникли безвісти, в ході конфлікту в Україні.
Рекомендації Комітету міністрів
1. Парламентська асамблея посилається на свою Резолюцію про осіб, зниклих безвісти в ході конфлікту в Україні.
2. Вона підкреслює, що питання про осіб, що зникли безвісти в Україні, є серйозною європейською проблемою, яка може зашкодити перспективі мирного врегулювання в регіоні та мати негативні наслідки для процесу примирення.
3. Тому Асамблея рекомендує Комітету міністрів визначити можливий внесок Ради Європи у триваючий процес з'ясування долі і місцезнаходження осіб, зниклих безвісти у зв'язку з конфліктом в Україні, і запропонувати відповідну експертизу, в тому числі в рамках програм співробітництва.