Українські продукти харчування у Росії палитимуть або чавитимуть бульдозерами?

Принаймні, про це свідчить нещодавня постанова уряду РФ. Згідно з нею, до переліку країн, щодо яких діє російська заборона експорту продуктів харчування, додано ще п’ять країн: Албанію, Чорногорію, Ісландію, Ліхтенштейн… та Україну.

Москва оголосила, що "карає" ці держави, зі стандартним мотивом: через те, що вони долучилися до західних санкцій проти РФ.

Та якщо придивитися, то рішення досить неоднозначне. Продовольчий експорт до РФ з Ісландії невеликий, а з Албанії, Чорногорії та Ліхтенштейну - взагалі мінімальний. 

Водночас нові санкції обійшли Грузію, яка вводила обмеження лише щодо продукції з окупованих Криму та Севастополя. До речі, санкції щодо РФ також ввело й Косово, але запровадити проти нього контрсанкції досить важко, адже РФ... не визнає цю країну ;)

Тож можна стверджувати – ця постанова приймалася заради України, єдиної країни з цієї п’ятірки, яка має дійсно вагомий обсяг продовольчого експорту до РФ.

Але антиукраїнські санкції суттєво відрізняються від обмежень щодо інших держав.

У постанові уряду РФ відзначається, що санкції проти України будуть введені "на особливих умовах".

"Заборона на ввезення сільгосппродукції набуде чинності тільки у разі застосування урядом цієї країни економічної частини угоди про асоціацію з Євросоюзом, яку Київ уклав у червні минулого року", - заявив російський прем'єр Дмитро Медведєв.

Отже, санкції проти України де-факто будуть введені лише з наступного року - у відповідь на початок дії економічної частини Угоди про асоціацію України та ЄС.

Відповідно до заяви Медведєва, у Києва є час до 1 січня наступного року "для вирішення питань економічного регулювання". "Після закінчення цього строку, якщо ми не зможемо домовитися за посередництва Європейського союзу, а жодних ознак цього я не бачу, наберуть чинності раніше прийняті документи, які встановлюють для України звичайний режим торгівлі і ембарго на продовольство", - заявив Медведєв.

Тобто імпорт до РФ продовольчої продукції буде заборонений повністю, а для промислової у Москві погрожують повернути мита, скасовані з утворенням режиму вільної торгівлі, який діє в рамках СНД.

Отже, нинішня погроза санкціями – черговий елемент тиску на Україну заради перенесення набрання чинності економічної частини Угоди про асоціацію.

Але відразу постає інше питання.

Навіщо Росії використовувати цій сумнівний з правової точки зору механізм, адже вона має інший – використати додаток №6 до договору про створення зони вільної торгівлі між країнами СНД. Згідно з цим договором, країни-члени Митного союзу можуть в односторонньому порядку ввести додаткові мита проти продукції з країн СНД, що уклали угоду про вільну торгівлю із третіми країнами, дія яких створює загрози для їх економік.

Саме для унеможливлення такого сценарію між Україною, ЄС та РФ зараз відбуваються тристоронні переговори на міністерському рівні. Наступне засідання тристоронньої робочої групи заплановано на 7 вересня.

В українському уряді російську загрозу пов’язують із планами Києва ввести свої санкції проти РФ.

Нагадаємо, 12 серпня Кабінет міністрів України опублікував розпорядження №808 "Про розширення пропозицій щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів" для низки фізичних і юридичних осіб Російської Федерації.

Ці санкції ще має затвердити Рада нацбезпеки та оборони. При цьому перелік фізосіб та організацій, що підпадуть під дію цих санкцій, винесено в окремі документи із грифом "для службового користування".

"Зараз йде тиск, щоб змусити нас відмовитися від реалізації цього документа", - розповідає джерело в уряді.

За підсумками розмов з декількома представниками уряду, причетними до підготовки торговельних переговорів з РФ, "Європейська правда" окреслила декілька ключових позицій, з яких виходитиме офіційний Київ в ситуації, що склалася.

1)
Нинішні дії РФ мало пов’язані із перебігом тристоронніх торговельних переговорів Україна-Росія-ЄС, які тривають від минулого року. Це - частина іншого процесу. В останні дня росіяни реалізують політику загострення ситуації в усіх сферах – від військових дій до торгівлі.

2)
Загроза введення санкцій не означатиме дострокового завершення тристоронніх переговорів, адже вони стосуються мит на весь український експорт, а не лише на продовольство.

3)
Україна та ЄС вже узгодили спільну позицію з цього питання.

Наразі  вона полягає у наступному – до 7 вересня (дати проведення наступних тристоронніх торговельних переговорів) російську загрозу офіційно не коментуватимуть. "Подібні загрози РФ оголошувала і раніше – напередодні важливих переговорів, щоб посилити свою позицію. Тому ми не реагуємо на такі заяви та відстоюємо свою позицію, яка залишається незмінною".

4)
Виконання РФ своєї погрози - тобто початок застосування санкцій - означатиме аналогічну відповідь з боку України.

При цьому така відповідь може бути не дзеркальною, а вдарити по найболючіших для РФ позиціях та секторах.

До слова, в уряді стверджують, що значна частина українського харчового експорту зараз вже заборонена для експорту до РФ, тож нові  санкції не будуть особливо болючими для України.

Йдеться про численні заборони російськими контролюючими органами імпорту продукції українських м'ясо- та молокопреробних підприємств. Саме тому нові обмеження торкнуться переважно експортерів овочів та фруктів. А за даними посольства України у РФ, ці продукти вже не є ключовою статтею українського експорту до Росії. 

В свою чергу заступник міністра агрополітики Володимир Лапа нагадує, що заходи ЄС по захисту своїх фермерів виявилися вдалими – втрати від продажів на російському ринку вдалося компенсувати збільшенням продажів на інших ринках.

"Ми готові вже зараз разом із Мінфіном почати підготовку таких програм. Можливо, частину цих затрат компенсує ЄС", - розповів він.

Позитивний для України момент - реалізація цієї загрози може призвести й до значних проблем для самої РФ. Насамперед – для забезпечення продуктами харчування окупованого Криму, де українська продукція часто є безальтернативною.

Місцева окупаційна влада вже кілька разів робила спроби заборонити український експорт, але кожного разу була вимушена відігравати назад.

"Зараз РФ фактично повторює ситуацію літа 2013 року, коли вони повністю блокували український харчовий експорт на своєму кордоні. Але тоді шантаж був нетривалим - росіяни самі відмовилися від нього, щойно побачили, що не здатні досягнути поставленої мети", - розповідають в уряді. 

Тож нові загрози з боку Росії можуть виявитися звичайним безпідставним шантажем.