Ідеї з Ради: чи відповідає нормам ЄС законопроект про легалізацію букмекерів?
"Європейська правда" вже повідомляла, що в євроінтеграційному комітеті ВР створений орган, не залежний ані від депутатів, ані від апарату Ради – Парламентська експертна група з євроінтеграції (ПЕГ).
ЇЇ мета - діагностика проектів, що перебувають на розгляді ВР. Не секрет, що ідеї, які їх автори називають "євроінтеграційними", насправді можуть виявитися антиєвропейськими і навіть такими, що зривають виконання Угоди про асоціацію.
В медійному проекті "Ідеї з Ради" ми публікуватимемо найцікавіші висновки експертів та інформацію про ключові проекти. Адже шкода від останніх – якщо вони вbявляться несумісними з наiими зобов'язаннями перед ЄС – може виявитися завеликою.
* * * * *
Американський гуморист Амброз Бірс свого часу зауважив: "Азартна гра на ім’я бізнес з осудом дивиться на бізнес, що називається азартною грою".
Ще більший осуд до грального бізнесу виявляє азартна гра на ім'я "політика".
На хвилі боротьби за електорат під гаслом захисту українців від згубного впливу азартних ігор Верховна рада у 2009 році одним махом заборонила всі варіанти грального бізнесу: не лише автомати, а й казино і букмекерську діяльність.
Остання, між іншим, вважається легальною у більшості країн Європи.
Прийшов час зворотної дії. Вітчизняні експерти із розумінням зустріли реєстрацію законопроекту №2268 "Про букмекерську діяльність в Україні" (за авторством Павла Кишкаря, екс-бійця батальйону "Донбас", з фракції "Самопоміч").
Проте Парламентська експертна група з євроінтеграції виявила в ньому декілька неоднозначних норм, що суперечать європейському праву та, опосередковано, Угоді про асоціацію.
У гральній сфері в світі обертаються чималі кошти, проте різні сфери цього бізнесу функціонують по-різному.
Відмінність букмекерства від того ж казино лежить на поверхні. Катання кульки по рулетці практично позбавляє можливостей перебачити виграш чи програш, залишаючи вибір фортуні. Тоталізатор має іншу природу: як правило, ставки робляться з інших міркувань, важливими є обізнаність гравця у темі, його уміння стратегічно мислити та робити далекоглядні висновки.
У низці західних демократій тоталізатор є елементом культури та розвиненим бізнесом. Для прикладу, Британія – один зі світових лідерів за кількістю букмекерських контор, дозволи яким видають ліцензійні комітети при судах.
І цей бізнес приносить прибуток не лише власникам та державі.
Ставки також активізують інтерес громадян до спортивних подій, збільшуючи їхню аудиторію, що дає додатковий виграш економіці країни.
Безперечно, простим скасуванням заборони наслідувати успішний приклад не вийде.
Щоб держава і громада виграли від букмекерської діяльності, необхідно мати виважене та продумане законодавство.
Законопроект ставить амбітні цілі щодо наповнення бюджету. За деякими підрахунками, держскарбниця може отримати близько 2 млрд грн від легалізації букмекерської діяльності щороку. Враховуючи звичний дефіцит кошторису, країні ця сума стала б у нагоді.
Більше того, варто бути реалістами – тоталізатори з України нікуди у 2009-му не поділися, просто гроші затятих гравців пішли у тінь.
Тож друга мета законопроекту – соціальна, тобто захист схильних до азарту громадян, у тому числі ігроманів. Пропоновані норми дозволяють гравцям через суди захищати свої виграші, тоді як офіційно визнаним залежним від ігор заборонено робити ставки.
Це – цілком європейський підхід до вирішення даної проблеми.
Схожий принцип працює не лише в ЄС – аналогічним шляхом пішли і наші північні сусіди, білоруси.
Втім, окремі норми закону викликають питання щодо розвитку бізнесу тоталізаторів в Україні. Приміром, частина друга статті 11 законопроекту зобов’язує організатора букмекерської діяльності відкрити не менше 300 букмекерських контор за перші три календарні роки з моменту одержання ліцензії. Більше того, отримання такого документа потребує наявності не менше 50 офісів, де буде провадитися така діяльність.
Подібні вимоги перетворюють саме відкриття тоталізатора на азартну гру з надвисокою ставкою – потрібно обладнати п’ятдесят представництв компанії ще до того, як буде отримана ліцензія.
Таким чином, від потенційного старту в азартному бізнесі відсікається більшість малих підприємств чи стартапів.
Видається, що такі правила грають на руку наявним сьогодні підпільним букмекерським конторам, які прагнуть легалізуватися і, водночас, не допускати на прибутковий ринок нових учасників.
Законодавець не пояснив, чому були обрані саме такі критерії, що ставить під сумнів відповідність проекту Угоді про асоціацію, яка статтею 49 захищає свободу підприємництва.
З іншого боку, ті ж вимоги змушують замислитися про ризик для суспільних інтересів. Враховуючи повільність державної машини, можна сміливо припускати, що за три роки практики захисту прав гравців ще не будуть відпрацьовані, а реєстри ігроманів чи лудоманів (лікарський термін залежності) не будуть створені.
Водночас 300 офісів від лише одного букмекера означає, що навіть десяток гравців ринку будуть змушені створити щонайменше три тисячі тоталізаторів по всій країні, спокушаючи недосвідчених українців.
Ще один момент: законопроект пропонує створення саморегуляторних організацій у сфері гемблінгу, проте прописані норми не уточнюють механізму їхньої роботи. Такі союзи не мають чітких рамок, правил чи способу роботи, прописаного в українському законодавстві.
Отже, документ у цій частині не гарантує досягнення відповідності принципу правової визначеності, широке тлумачення якого наводиться в прецедентному праві Суду Європейського союзу.
Зокрема, Суд Євросоюзу у справі 44/79 закріпив свободу на право власності та свободу здійснення економічної та професійної діяльності як основні права людини. Вердикт за справою 257/86 підтвердив, що за цим принципом правові норми мусять бути чіткими та зрозумілими в частині визначення обсягу прав та обов’язків тих, кого це стосується. Крім того, національні суди повинні боронити такі норми.
Більше того, у 2010 році Суд ЄС змусив Німеччину змінити свої норми щодо азартних ігор – Берлін фактично підтримував монополію, що, на думку суддів, суперечило свободі надання сервісів та відкриття бізнесу. Прецедент використовувався і для інших країн, тож потенційне українське обмеження також може під нього підпасти.
Натисніть на зображення для перегляду інфографіки |
У підсумку: спрямований на позитивні цілі законопроект потребує доопрацювання. В іншому випадку новостворені тоталізатори опиняться під надмірним тиском, "вихідці з тіні" заблокують цивілізований розвиток гральної сфери, тоді як суспільство також опиниться у програші через потужне вторгнення букмекерів у міста країни.
При цьому документ в його нинішній редакції суперечить нормам та духу європейського права і, опосередковано, Угоді про асоціацію між Україною та ЄС.
Належна ж легалізація тоталізаторів відкриє новий потік грошей в економіку: податки, ліцензійні кошти, нові робочі місця та швидший обіг ліквідності. Проте законопроект №2268 наразі не здатний створити гру за чесними правилами – він потребує адаптації до реалій України і перегляду сумнівних норм.
В такому разі з часом українець може зрівнятися з французом чи британцем, що із задоволенням проводить час над прораховуванням ставок, тоді як букмекерські контори щороку приноситимуть мільярдні суми до бюджету.
Автори аналізу та інфографіки:
Парламентська експертна група