Груднева зустріч міністрів закордонних справ країн НАТО мала увійти в історію як новий етап в розширенні Альянсу та запам’ятатися радісними обличчями чорногорських дипломатів та журналістів.

Проте події, пов’язані з Росією, якщо не зруйнували запланований порядок денний Альянсу, то принаймні змінили акценти.

Перш за все, звісно, йдеться про російський Су-24, збитий Туреччиною.

Та не лише це "російське питання" обговорювали 1-2 грудня у штаб-квартирі НАТО.

Другою несподіванкою стало... показове, нехай навіть і символічне "потепління" у стосунках Альянсу та РФ.

Причому друге, з великою імовірністю, було наслідком першого.

Подія справді непересічна. Востаннє літаки НАТО збивали російські військові літаки ще за часів СРСР, в далеких 50-х роках минулого сторіччя.

Тож збитий російський бомбардувальник вивів ескалацію на небачений досі рівень та змусив серйозно похвилюватися обидві сторони.

І начебто і варто було очікувати чергових застережень від Альянсу та попереджень щодо "наслідків для Росії через її провокаційні дії" (адже саме така риторика звучала від Туреччини і не лише від неї), проте ситуація несподівано повернулася в протилежний бік.

Курс на деескалацію

Чи то ризик відкритого конфлікту між державою-членом НАТО та РФ так збентежив країни Альянсу, чи то бажання окремих країн співпрацювати з Росією в операції проти ІДІЛ в Сирії (не виключено, що й те, й інше), проте представники Альянсу як на публічному рівні, так і в кулуарах говорили в Брюсселі про відкритість до діалогу та бажання "понизити напругу" в стосунках.

Головна новина середи стала приголомшливою для багатьох.

Генсек Альянсу Єнс Столтенберг несподівано оголосив про бажання НАТО відновити діалог з Росією та йти до максимальної деескалації у стосунках з країною, яку ще декілька місяців тому назвали "головною загрозою Альянсу на сході".

І саме це стало головним лейтмотивом зустрічі глав МЗС.

"Так, Росія дестабілізувала Європу. Через її військову активність ми посилюємо співпрацю з Фінляндією та Швецією. Але я не думаю, що у нас нереалістичні амбіції щодо (поновлення) співпраці з Росією", - заявив один з високопосадовців НАТО.

"Ми тримаємо очі відкритими та все зважуємо. Але нам потрібна передбачуваність у стосунках з Росією", - наголошує він.

Практично ту саму тезу про важливість "прозорості та передбачуваності" у стосунках з РФ повторювали всі дипломати Альянсу, а також особисто генсек.

Більш того, практично кожну свою відповідь щодо інциденту з російським Су-24 Столтенберг завершував фразою про необхідність "зняти напруженість та розрядити ситуацію", яка "створює нові проблеми та підриває зусилля з пошуку політичного вирішення кризи в Сирії".

Проте лише публічними виступами в НАТО не обмежилися.

В дипломатії важливі не лише слова, але й жести, тому росіянам цього разу в штаб-квартирі Альянсу приділяли особливу увагу.

Перед початком міністерської зустрічі генсек НАТО провів окрему зустріч з російськими журналістами, яких спеціально запросили до Брюсселя.

Цікаво, що ЗМІ з жодної іншої країни такої можливості не отримали. Не зустрівся Столтенберг навіть із журналістами Чорногорії – "офіційного фавориту" НАТО, які до того вважалися "хедлайнерами" грудневої зустрічі.

Як свідчать джерела, на зустрічі з російськими медіа головним був меседж про те, що "НАТО тримає свої канали відкритими та готовий до діалогу з Росією". Та спершу мало хто зрозумів, наскільки серйозними є ці наміри.

У вівторок, в розвиток першого сигналу, пролунала заява міністра закордонних справ Німеччини Франка-Вальтера Штайнмаєра про необхідність відновити роботу Ради Росія-НАТО.

А ще місяць тому ЗМІ вважали, що діяльність цієї структури заморожена на роки!

А підбив підсумки процесу "деескалації" та "відновлення політичного діалогу" генсек НАТО особисто, заявивши в середу, що буцімто НАТО ніколи не призупиняв політичний діалог з Росією, а зустрічі Ради Росія-НАТО проходили принаймні двічі після анексії Криму.

Хай навіть непомітно для всіх.

Звісно, в Альянсі переконують, що повернення до "бізнесу, як зазвичай" з Росією не буде.

Та й власне можна було б припустити, що таким чином НАТО намагається заспокоїти Росію після інциденту зі збитим військовим літаком, а також відвернути увагу від початку переговорів про членство з Чорногорією, проте ширша картина свідчить про інше.

Мовчазний консенсус

Як відомо, після того, як турецькі винищувачі випустили ракету по російському СУ-24, ключовим питанням, що цікавило як винуватців конфлікту, так і світову спільноту, стала реакція інших країн Альянсу, адже статтю 5 Статуту блоку про колективну оборону ще ніхто не відміняв.

І  якщо Туреччина справедливо сподівалася на солідарність партнерів, то Кремль з усіх сил намагався знайти хоча б натяк на осуд "спланованої та агресивної атаки" проти російського літака.

Не знайшовши ж, в адміністрації Путіна вже у звичній манері перефразували президента США Барака Обаму, приписавши тому "співчуття з приводу збитого повітряними силами Туреччини російського літака в Сирії" (насправді Обама висловив співчуття лише щодо загибелі пілота Су-24).

І дійсно – в усіх своїх публічних заявах, як після надзвичайного засідання минулого тижня, так і після зустрічі глав МЗС, генсек НАТО Єнс Столтенберг від імені країн-членів висловлював виключно солідарність з Туреччиною.

"У нас є власні джерела інформації, які підтверджують, що російський літак дійсно порушував повітряний простір Туреччини", - заявив він на одній з численних прес-конференцій.

"Туреччина має право захищати власний повітряний простір, якщо його порушують", - наголосив генсек.

Проте така одностайна підтримка дій Туреччини стає не настільки очевидною, якщо вийти з прес-центру штаб-квартири НАТО в кулуари і поспілкуватися з посадовцями Альянсу та дипломатами країн-членів "не під запис".

Звісно, представники країн Альянсу не розпочинають сварити Анкару. Все ж питання консенсусу в НАТО є занадто чутливим, щоб відкрито обговорювати його навіть при вимкнених камерах.

Проте тональність, з якою окремі дипломати коментують інцидент зі збитим російським літаком, свідчить про те, що, на думку окремих країн, Туреччина відверто погарячкувала.

І якщо глава МЗС однієї з держав-сусідів України навіть в розмові не під запис і далі наполягав на праві Туреччини захищати свій повітряний простір, то представник південної Європи натомість закликав "всіх поводити себе виважено та розумно".

За словами одного з дипломатів високого рангу, який спілкувався з ЄвроПравдою на умовах анонімності,

ставлення країн НАТО до інциденту з Су-24 можна порівняти зі ставленням до санкцій проти Росії.

"Одні наполягають на їх необхідності, інші ставляться помірковано, а треті – негативно", - зауважив він.

"Так, в НАТО діє принцип консенсусу. Та якщо ти не згоден, то можеш просто помовчати", - додав дипломат.

Звісно, такий консенсус "за умовчанням" дозволяє приймати одностайні рішення та виражати публічно солідарність, проте позицію "незадоволених" все ж враховувати доводиться.

Саме ці процеси відбуваються зараз в Брюсселі.

Наразі складно точно сказати, куди дійде Альянс у своїх спробах заспокоїти РФ. Та якщо не відбудеться нових карколомних подій, потепління має зупинитися. Бо в іншому разі це викличе протести східних країн-членів Альянсу.

Автор: Надя Кайданович,

Європейська правда, з Брюсселя