Два дні зустрічей, потужна урядова делегація, велика прес-конференція прем’єра разом з європейськими лідерами, публічна зустріч-дискусія Арсенія Яценюка та декількох міністрів з брюссельськими експертами та політиками – саме такою була Рада асоціації Україна-ЄС та події, які її супроводжували.

Але не зараз, а минулого року.

Нині – все інакше. Яценюк відлетів до Києва того ж дня.

Не було часу навіть для відповіді на запитання ЗМІ.

При цьому рівень представництва України був вкрай низьким: з прем’єром до Брюсселя прилетів лише його вірний соратник, міністр юстиції Павло Петренко. А ще – глава Міноборони Степан Полторак, хоча він невдовзі залишив Раду, поїхавши до штаб-квартири НАТО (яка, власне, і була метою його візиту).

Відповідь, але не демарш

ЄС, за протоколом, відреагував симетрично. На зустріч не прийшли ані торговельний комісар Сесілія Мальмстрьом, ані енергетичний, Марош Шефчович – ЄС спрямував замість них службовців нижчого рангу.

"Тут немає інтриги. Формування делегації залежало від раціональних причин, від порядку денного і від питань, які цікавили сторону ЄС. Так само формували свою делегацію представники Європейської комісії", – пояснила ЄвроПравді Ольга Лаппо, речниця прем’єр-міністра.

Щоправда, заяви за підсумками Ради асоціації свідчили про зворотне.

Ключовими для України стали питання запуску ЗВТ (відповідальні – Мальмстрьом та Абромавичус, відсутні) та зупинки проекту Nord Stream-2 (Шефчович та Демчишин – відсутні).

В одному складно не погодитися з урядовим речником.

Інтриги немає. Є Байден.

Візит віце-президента США до Києва зламав плани уряду, а переносити Раду асоціації на іншу дату вже було запізно – її публічно оголосили.

Та головне інше. І тут – позитивна новина.

У Брюсселі з розумінням сприйняли проблеми українських посадовців, які вимушено опинилися "на шпагаті".

Європейським бюрократам навіть довелося вдатися до "лінгвістичної підтасовки": в прес-релізі оголосили про присутність на Раді кількох "міністерств" (ministries), хоча стаття 462 Угоди чітко вимагає присутності міністрів (members of the Government of Ukraine).

І зрештою – попри низький рівень представництва – Рада асоціації виявилася успішною. Навіть успішнішою за минулорічну.

По всіх пунктах український уряд може говорити про безумовну і публічну (!) підтримку ЄС. 

– Єврокомісія погодилася проекзаменувати "Північний поток-2". І навіть підтримала позицію Києва про його надлишковість.

– В ЄС знову – чітко і недвозначно – натякнули на позитивний висновок щодо безвізового режиму.

– Кабмін та ЄК досягли принципової згоди про фінансуванні реформи держслужби.

– Жодних поступок Росії щодо вільної торгівлі – ЗВТ запрацює з 1 січня.

– І, нарешті, питання Криму. Політика ЄС не змінилася. Незаконну анексію не визнають.

Варто додати, що більшість цих пунктів – не поступки ЄС. Просто інтереси збіглися.

А подекуди Україна нарешті почала тверезо оцінювати реальність і підлаштувалася під вимоги ЄС.

Але хай там як, зі швидкого візиту до Брюсселя Яценюк повернувся переможцем. І навіть для його зустрічі з Джо Байденом (яка відбулася ввечері, після повернення) це стало додатковим козирем.

Детальніше про підсумки

Nord Stream-2

Щоби не зривати переговори щодо "Північного потоку" за відсутності профільного комісара Шефчовича, сторони домовилися про альтернативну схему.

Переговори "енергетичного" комісара (і одночасно – віце-президента ЄК) з українським прем’єром відбулися в неділю ввечері і їх деталі лишилися поза увагою ЗМІ. Але саме там сторони ще раз "звірили годинники" щодо спільної політики. Ще раз – тому що менше місяця тому в Києві Яценюк і Шефчович вже мали тривалу зустріч.

Отже, в цьому питанні перемога української сторони є безумовною. Єврокомісія погодилася співпрацювати з Києвом у боротьбі проти нової нитки "Північного потоку".

Офіційну позицію ЄК з цього питання взявся оголосити комісар Йоганес Ган, вже після Ради асоціації.

"Інвестори також мають поважати європейське законодавство. У нас буде дуже голосне та неприємне дослідження щодо декількох інфраструктурних проектів", - заявив він.

Поза тим, що сказано публічно, варто додати важливу деталь.

"Не на диктофон" співрозмовники ЄвроПравди зізнаються: пропозиції України щодо того, щоб ЄК повністю заблокувала добудову "Північного потоку", швидше за все, не будуть втілені. "Газпром" разом з німецькими партнерами дуже обережно опрацьовує юридичну сторону проекту, тому цілком імовірно, що вони зможуть довести відповідність проекту вимогам ЄС.

Та спробувати треба.

І найголовніше – така безапеляційна критика з боку ЄК може наштовхнути європейських інвесторів на думку про те, щоби переглянути свою участь у проекті Nord Stream-2.

В цьому полягає головна ідея. Розширений потік має зупинитися через економічні причини. Адже – в цьому згодні і Україна, і ЄК – реальних економічних підстав для його будівництва немає. Причини лише у бажанні Кремля обійти Україну за будь-яку ціну. А заодно – "освоїти" значні суми фінансування на великий інфраструктурний проект.

Безвізовий режим

Тут, на перший погляд, все просто.

В ЄС раніше вже натякали, що готові підтвердити готовність України до скасування віз. Але лишалася одна, та досить вагома проблема.

В ЄС з’явилися підозри, що прем’єр намагається взяти під контроль Національне агентство із запобігання корупції. Підозри небезпідставні, адже влітку керівництво уряду вже намагалося "підтасувати" комітет, що обирає керівництво НАЗК. Тоді, через протести ЄС, процес повернули до правового русла.

Тому зараз потрібно було знову послати Яценюку сигнал: проблеми при створенні цього органу – неприпустимі. І ще – почути його відповідь.

Почутим ЄК задовільнилася, тому в підсумку прем’єр в присутності європейських колег зміг оголосити: 15 грудня очікується безвізове рішення Єврокомісії.

Реформа держслужби

Це приклад того, як іноді, щоби святкувати перемогу, потрібно просто зменшити свої апетити.

У питанні реформи держслужби Яценюк не домовився ні про що нове. Швидше навпаки. Але в публічному просторі він зміг перетворити власні поступки на "перемогу".

Яценюк особисто і уряд в цілому протягом останніх місяців були об’єктами критики ЄС – ті обурювалися, що український прем’єр хоче отримати фінансування реформи держслужби без проведення самої реформи, лише "за обіцянки". А українським обіцянкам в ЄС вже навчилися не вірити.

Тому в Брюсселі прем’єр змінив тактику – він просто прийняв вимоги ЄС.

"Я абсолютно поділяю позицію комісара Гана про те, що фінансування реформи публічної адміністрації має іти виключно разом з презентацією нової політики державного управління і сектора публічної адміністрації", - зазначив, зокрема, Арсеній Яценюк. І у відповідь почув схвальні відгуки представників ЄК.

Зона вільної торгівлі

Тут, на перший погляд, нічого нового. ЄС підтвердив те, про що казав десятки разів: жодних поступок російській стороні, ЗВТ Україна-ЄС почне застосовуватися з 1 січня.

Але є також важлива деталь. Точніше – ілюстрація небаченої досі гнучкості уряду.

Кабмін більше не висловлює публічно свої вимоги про перегляд безмитних квот, які звучали протягом останнього року.

Причина проста. Під час нещодавнього візиту до Києва профільний комісар Мальмстрьом виключила такий перегляд. Подальша публічна дискусія наразі не має сенсу, хоча в кулуарах, безсумнівно, діалог триває.

Ми не маємо сумніву, згодом це питання знову постане в порядку денному відносин України та ЄС. Але – не зараз.

А наразі справді краще не виносити конфліктні питання, створивши видимість того, що Україна та ЄС не мають відкритих суперечок.

Автор: Сергій Сидоренко,

редактор "Європейської правди",
з Брюсселя