Референдум, що відбудеться в Нідерландах у квітні, визначить долю нашої Угоди про асоціацію, і це – не великий секрет. В Києві довго ламали голову над тим, як Україні підвищити  свою присутність і пізнаваність серед громадян цієї країни; Порошенко здійснив візит – нехай не ідеальний з інформаційної точки зору, але позитивний...

Та за один день всі ці зусилля були практично нівельовані.

7 грудня тема, пов’язана з Україною, буквально розірвала нідерландський медійний простір. Але точно не так, як хотілося Києву.

Йдеться про історію з картинами класичних голландських майстрів, які були вкрадені майже 11 років тому з Музею Західної Фрісландії, а тепер, схоже, знайдені в Україні.

Кількість повідомлень про це – величезна, скандал потрапив до всіх ЗМІ країни. Тому зосередимося на тих, які є найважливішими.

Перший канал Нідерландів

В новинах на Першому каналі ця новина протягом усього дня була на чільному місці.

Спершу з’явилася точно та інформація, що й в інших ЗМІ. Музей повідомив, що знає про долю 24 картин, а також великої кількості витворів мистецтва зі срібла, які були викрадені з нього в далекому 2004 році.

Вранці директор музею дав прес-конференцію, на якій повідомив, що картини зараз – на сході України, під контролем такого собі "націоналістичного угрупування". Пояснив, що музей вів з ним переговори, але сторони не змогли зійтися на сумі винагороди за повернення картин.

Цифри змінювалися протягом дня, звучала ціна в 50 млн євро, але остаточна інформація така: музей пропонує 50 тис., бійці хочуть 5 млн євро.

Бійців цього батальйону в новинах прямо називають злочинцями.

Тепер музей змушений оприлюднити цю інформацію, бо вони вважають високою імовірність, що українці мають намір перепродати картини. Щоправда, тепер директор, за його словами, побоюється, що бійці просто знищать ці картини, які після такого розголосу стали для них небезпечними.

У вечірньому випуску цей сюжет був розширений.

З’явилося повідомлення, що командиром добровольчого батальйону, про який йдеться, є Борис Гуменюк; сказано, що до історії начебто причетні Тягнибок та Наливайченко. А "добити" глядача іміджем "українських нацистів" покликане фото Тягнибока, яке демонструють музейники: на ньому лідер "Свободи" наче "кидає зігу".

Байдуже, що лівою рукою і що це – не "зіга", а випадково вихоплений фотографом момент. Для глядача імідж створено.

Популярна у нідерландських ЗМІ інфографіка   (нижню частину ілюстрації видалено на прохання автора фото - з'ясувалося, що голландці розмістили фото сторонніх осіб, назвавши їх "бійцями батальону ОУН")

Випуск завершило інтерв’ю міністра закордонних справ Нідерландів Берта Кундерса, який, по суті, підтвердив інформацію про те, що викрадені картини справді перебувають десь в Україні. Він повідомив, що поговорив з Порошенком та Клімкіним, але "нічого конкретного це поки що не принесло".

А на додаток ведучий зазначив, що міністр спростував причетність СБУ до викрадення картин.

До слова, на сайті каналу розміщено дещо більше інформації. Зокрема, наведені цитати Артура Бранда (Arthur Brand), який займався розслідуванням викрадення картин.

Він упевнено стверджує, що СБУ причетна до цієї справи.

До слова, цікаво порівняти висвітлення Першим каналом Нідерландів цієї історії та нещодавнього візиту Порошенка.

Сюжет про візит українського лідера був разів у п’ять менший (ідеться не про чіткий хронометраж, а про візуальне враження) і був не на першому місці, як новина про картини, а ближче до закінчення випуску новин.

До того ж, одним лише новинним сюжетом Перший канал не обмежився.

Спецрепортаж

В окремій програмі на тому ж каналі цій історії було присвячено ще більше уваги. З іншим фокусом уваги і – з іще гіршими наслідками для іміджу України.

Причому тут припущення музейників часом видаються схожими на міфи.

Директор музею називає бійців, що зараз утримують ці картини, "темними силами", каже, що не знає, що там відбувається, "за фасадом політичного життя" в Україні, й обурюється, що Порошенко не віддає ці картини.

У сюжеті батальйон також названий неонацистським, повідомляється про причетність спецслужб до цієї справи.

Нарешті є позиція української сторони.

Канал демонструє  уривок із інтерв’ю з українським послом Олександром Горіним. Той каже, що вже одного разу в подібному випадку Україна повертала Нідерландам витвори мистецтва та що для початку ці картини ще треба знайти, а вже потім повернути.

Після сюжету у студії була також розмова з експертом Гертом-Яном Деннекампом. Він повідомив, що ОУН відхрещується від Гуменюка, каже, що той був звільнений ще навесні, та водночас ставить під сумнів ці заяви, бо "Україна є країною, де є багато брехні". Він також каже, що Гуменюк брав участь у виборах за списками "Свободи".

Ведуча згадує Угоду про асоціацію, каже, що ця справа показує, наскільки корумпованою є Україна, і питає експерта, чи готова Україна до таких тісних відносин з ЄС. Той відповідає, що Порошенко якраз-таки й обіцяє боротися з корупцією, але багато хто зазначає, що президент робить недостатньо.

Канал RTL Nieuws

На іншому важливому каналі країни, RTL Nieuws, також вийшов в ефір великий фрагмент з інтерв’ю директора музею.

В ньому додано інформацію, що 

бійці добровольчого батальйону, за їхніми словами, знайшли витвори мистецтва на віллі одного з поплічників Януковича.

Представник музею виглядає дуже роздратованим, каже, що таке ставлення до цих картин (вони зберігаються дуже неохайно, можуть бути серйозно пошкоджені) є образою для Нідерландів, для Західної Фрісландії та міста Гоорн.

Фото викраденої картини, яке було надіслано музейникам

Репортер часто плутається, називає нинішніх власників картини то терористами, то повстанцями, каже, що шанс на повернення картин є, але невідомо, яку владу має президент у країні, яка потерпає від війни.

Сумні підсумки

Можна і треба зробити ґрунтовніший огляд ситуації, яка склалася в Нідерландах через скандал з викраденими картинами.

Та навіть того, що викладене вище, достатньо для висновку.

Сталася жахлива PR-катастрофа для України.

Нідерландські канали зберігають відносно нейтральний тон і переважно уникають далекосяжних висновків.

Але уявіть на хвилинку, яке враження від перегляду отримає пересічний голландець, яке враження він матиме про Україну!!!

Коментарі в інтернет-версіях місцевих ЗМІ рясніють фразами на кшталт "і ця країна хоче до Європи?". І тим більше – не хочеться навіть думати про те, яку реакцію ми отримаємо, якщо картини не повернуть якнайшвидше, або тим паче – якщо вони зникнуть чи будуть знищені.

Представники українського уряду вже знають про ситуацію, це офіційно підтвердив голландський МЗС. Хоча немає впевненості, що всі причетні в Україні розуміють масштаб проблем, які Україна має і тим більше – які може мати через цю історію. 

Автор: Ярослав Козак, 

магістр міжнародних відносин, 

випускник Університету Гронінгена,

активіст української громади в Нідерландах