Вибори президента США: шестеро "друзів України" й один Трамп
"Європейська правда" розпочинає публікацію циклу матеріалів про перебіг президентських виборів у США. Наразі – короткий огляд головних кандидатів та їхніх позицій щодо підтримки України. А вже найближчими днями на ЄвроПравді вийде стаття про відмінності кандидатів та про очікування України.
* * * * *
Сполучені Штати Америки від самого початку російської військової агресії є одним із ключових міжнародних партнерів України.
США допомагають відстоювати українські інтереси на міжнародній арені, надають пряму підтримку в економічній та військовій сферах і побічне сприяння – запровадження санкцій проти російських компаній та осіб, відповідальних за анексію Криму і розв’язання війни на Сході України.
Саме тому результат майбутніх президентських виборів у США має безпосереднє значення для України. Тим більше, що чинного президента Барака Обаму часто критикують саме за нерішучість в "українському питанні".
Звичайно, під час передвиборчих дебатів головна увага приділяється внутрішньоамериканським справам. Втім, Україна теж не зникає з програм кандидатів у президенти США.
Все це дозволяє порівняти програми найрейтинговіших кандидатів з точки зору "українського інтересу".
Традиційно основна боротьба на виборах президента США точиться між представниками двох ключових партій — Демократичної та Республіканської. Кандидати будуть обрані за результатами проведених у кожному штаті праймеріз і кокусів (попередніх партійних виборів) на з’їздах (конвенціях) двох партій, які цього року відбудуться у другій половині серпня.
Від Демократичної партії наразі висунуті два кандидати у президенти: Гілларі Клінтон та Берні Сандерс (на самому початку гонки в ній також брав участь колишній губернатор Меріленду Мартін О’Меллі, однак після дуже низьких результатів на праймеріз в Айові він зняв свою кандидатуру).
Найімовірнішою експертам видається перемога Клінтон — колишньої першої леді, сенатора і державного секретаря. Вона є зручною для партійної еліти, а її рейтинг всередині партії дещо перевищує 50%. На загальних виборах її потенційна підтримка не така велика, але опитування все одно пророкують їй перемогу над майже будь-яким республіканським кандидатом (виняток становлять Марко Рубіо і Тед Круз).
На відміну від "яструбів"-республіканців, демократи традиційно вважаються "голубами" як у зовнішній політиці загалом, так і у відносинах з Росією зокрема.
Вони займають більш стриману позицію щодо Росії та українського питання. Попри це, перемога Гілларі Клінтон на президентських виборах обіцяє бути сприятливою для України.
Ще на самому початку конфлікту з Росією Клінтон недвозначно підтримала Україну, порівнявши анексію Криму Росією із діями Адольфа Гітлера в Румунії та Чехословаччині у 1930-х роках. А після оголошення у квітні 2015 року своєї номінації на виборах президента вона виступила не лише за продовження, а й за посилення допомоги США Україні: як економічної (надання фінансової допомоги), так і військової (постачання військового спорядження, спільні військові навчання).
Цю позицію колишня держсекретар неодноразово повторювала й пізніше. Зокрема, у вересні 2015 року вона висловила думку, що США зробили недостатньо для допомоги Україні.
Експерти із зовнішньої політики також погоджуються з тим, що перемога Клінтон на виборах буде сприятливою для нашої країни. Наприклад, колишній посол США в Росії Майкл Макфол у квітні минулого року був упевнений, що якби Клінтон на той момент обіймала пост президента, вона б постачала Україні зброю, що відмовляється робити адміністрація чинного президента Барака Обами.
Ще одним помітним кандидатом від Демократичної партії є Берні Сандерс. Поки що у нього менше шансів на перемогу в номінації, ніж у Клінтон, але 74-річний сенатор від штату Вермонт за останні кілька місяців значно посилив свої позиції, через що до нього починають ставитися серйозніше.
Наразі його рейтинг всередині партії дорівнює приблизно 36%, він здобув тверду перемогу у праймеріз в Нью-Гемпширі і лише на кілька десятих відсотка поступився Гілларі Клінтон в Айові. Якби йому вдалося здобути партійну номінацію, на загальних виборах соціологічні опитування дають йому великі шанси на перемогу.
На відміну від Клінтон, яка в минулому очолювала зовнішньополітичне відомство і вважається більшим експертом в міжнародних питаннях, для кампанії Сандерса проблеми внутрішньої політики набагато важливіші.
Щодо України його позиція дещо обережніша, хоча в цілому сприятлива для нашої країни. Він підтримує поточну стратегію адміністрації Обами, зокрема введені у березні 2014 року санкції проти Росії. Разом з тим чіткою позицією сенатора є недопущення втягування американської армії у нові конфлікти — і український не є винятком.
Від Республіканської партії висунулося набагато більше кандидатів. Наразі кампанію продовжують п'ять осіб: Бен Карсон, Джон Кейсік, Тед Круз, Марко Рубіо та Дональд Трамп, тоді як низка інших уже зняла свої кандидатури за результатами перших праймеріз.
Зважаючи, що кожен із них зберігає хоча б мінімальну можливість отримати номінацію від Великої старої партії, варто розглянути програми всіх кандидатів.
В останні кілька місяців внутрішньопартійні опитування показують значну перевагу Дональда Трампа — відомого своїми радикальними заявами мільярдера, який ніколи не працював на державній службі. Станом на кінець січня у нього 37% підтримки.
Трамп є єдиним із помітних кандидатів на цьогорічних виборах, який негативно ставиться до втручання Сполучених Штатів в українське питання.
У липні минулого року він назвав анексію Криму "європейською проблемою" і повторював згодом думку, що допомогою Україні має займатися Європа. Трампа "не хвилює" членство України в НАТО, і він має намір у разі обрання президентом налагодити стосунки із президентом Росії Володимиром Путіним.
Окремо журналісти звертали увагу на те, що Трамп, говорячи про Україну, вживає означений артикль ("the Ukraine"), який зазвичай не вживається із назвами держав і може свідчити про неповноцінність України, на думку Трампа.
Утім, експерти невисоко оцінюють шанси Дональда Трампа стати президентом: по-перше, він поступово втрачає підтримку республіканців, які ближче до праймеріз схиляються до обрання менш радикального кандидата (про це свідчить його неочікуваний програш Теду Крузу в Айові — хоча в Нью-Гемпширі Трамп переміг); по-друге, соціологи передбачають, що у випадку здобуття номінації від Республіканської партії Трамп неминуче програє будь-якому кандидату від демократів.
Набагато більші шанси на перемогу у чинного сенатора Теда Круза, який наразі має майже 18% підтримки республіканців і здобув перемогу на кокусах в Айові.
Круз належить до консервативного крила партії, яке найсильніше в американському політикумі підтримує Україну.
Окрім заклику до потужних санкцій проти РФ, в лютому 2015 року сенатор критикував Обаму за надмірну нерішучість у вирішенні українського конфлікту і підтримав постачання Україні зброї.
На третьому місці з понад 10% іде Марко Рубіо, який також займає пост сенатора. Викладена на офіційному сайті "доктрина Рубіо" містить наміри постачати Україні летальне військове спорядження, розширити спільні військові навчання, більше ділитися з Україною даними розвідки, а також поглибити економічну допомогу Києву й посилити антиросійські санкції.
Єдиний афроамериканець із кандидатів обох партій Бен Карсон, котрий, як і Трамп, ніколи не обіймав політичних посад, також підтримує Україну. Як і інші кандидати-республіканці, він має намір постачати Києву наступальну зброю.
Карсон декілька разів акцентував увагу на тому, що США повинні виконати свої обов’язки за Будапештським меморандумом, внаслідок якого Україна позбулася власної ядерної зброї. Разом із тим він чітко артикулює, що не збирається заради України розпочинати війну з Росією.
Позиція чинного губернатора Огайо Джона Кейсіка щодо українського питання також не розходиться з думками інших однопартійців, за винятком Трампа. Він підтримує постачання озброєнь Україні.
Позицію Кейсіка чітко ілюструє уривок з його минулорічного інтерв’ю радіоведучому Г’ю Гевітту. Губернатор тоді зазначив: "Нам не слід посилати війська в Україну, але ми цілком можемо постачати їм військове спорядження, якого вони потребують для свого захисту. Вони наші союзники..."
Отже, цьогорічні президентські вибори в США, найімовірніше, призведуть до посилення американської допомоги Україні.
Якщо переможе Гілларі Клінтон, яка все ще залишається головним претендентом на крісло в Білому домі, її адміністрація загалом продовжуватиме курс Обами, дещо збільшивши масштаби допомоги Україні. Так само інший кандидат від демократів, Берні Сандерс, має намір повністю дотримуватися досить сприятливої для України політики Обами.
У разі перемоги кандидата від Республіканської партії (Теда Круза, Марко Рубіо, Бена Карсона або Джона Кейсіка) є сенс сподіватися на суттєве поглиблення співпраці, зокрема постачання Україні наступальної зброї.
Винятком буде лише перемога Дональда Трампа, котрий вважає, що Україні насамперед має допомагати Європа, а не Сполучені Штати.
Втім, попри нинішні високі рейтинги, тріумф Трампа на загальних виборах є малоймовірним.
Стаття підготовлена VoxUkraine спеціально для "Європейської правди"