Лише за кілька днів у Нідерландах відбудеться референдум щодо української Угоди про асоціацію. Референдум, який може змінити надто багато і для України, і для Європи.

В четвер ми опублікували репортаж про "урядову складову" голландської кампанії та про бізнес-форум – головну подію "офіційної агітації". Та урядова активність – лише мізерна частина підготовки до референдуму.

Як у Нідерландах агітують за та проти асоціації з Україною та що відбувається навколо українського питання – в другому репортажі "Європейської правди".

* * * * *

"Ми хочемо допомогти Україні. І саме для цього – проголосуємо проти Угоди про асоціацію, бо українці – проти неї".

Цю фразу в Києві можуть сприйняти як невдалий жарт, та в Нідерландах вона звучить щодня.

Саме цими словами розпочалася зустріч із виборцями у роттердамському залі Армініус. Для Тьєррі Бодета, одного з ідеологів та ключових дійових осіб кампанії проти української асоціації, ця теза – одна з ключових.

Є й інші.

"Угода про асоціацію – це ключовий крок до членства України в ЄС, і ми маємо зупинити її"; "Ратифікувавши угоду, ми розколюємо Україну, через це може з’явитися нова зона нестабільності, новий конфлікт між Сходом і Заходом"; "Заблокувавши асоціацію, ми рятуємо Європу від Путіна" – ось неповний перелік тез, які довелося почути від Тьєррі за один вечір.

Такі тези справді "працюють", нідерландці вважають їх переконливими.

Це – не найбільша дивина голландської агітації. Вся кампанія в цій державі українцям може здаватися геть нелогічною.

5 євро за мітинг –
платна агітація по-голландськи

Щодня в Нідерландах проходить чимало політичних зустрічей-дебатів, присвячених українському референдуму.

Тільки в один вечір, 29 березня, кореспондента "Європейської правди" запросили на чотири "українські події" лише в одному регіоні країни – дві в Гаазі та дві в Роттердамі.

І це – не пусті зустрічі, які проводять "для галочки".

Електронний квиток на агітаційну зустріч можна купити заздалегідь

Ви уявляєте українського виборця, який би заплатив власні гроші, щоби побачити політичну агітацію? А в Нідерландах це – реальність.

5 євро – такою є ціна вхідного квитка на зустріч у Роттердамі,

де на сцені перед глядачами сперечаються політики з "ворогуючих" таборів – один з організаторів кампанії проти угоди Тьєррі Бодет та депутат нідерландського парламенту Кейс Ферхувен, що є одним з активних прибічників асоціації з Україною.

Нестачі в глядачах немає.

Будинок, де проводилася зустріч, було легко відрізнити за чергою, яка тягнулася до каси. В залі на більше ніж 200 глядачів не лишилося жодної вільної лавки. Причому не йдеться про "звезений партактив", як можуть подумати українські партійці.

На початку дебатів– опитування, хто як планує голосувати на референдумі 6 квітня; 90% обирають варіант "не визначилися". Серед тих, хто вже має позицію, прибічники України програють – голосів "проти" явно більше.

Щоби продати агітацію (в буквальному сенсі), голландці перетворюють її на шоу.

Двогодинна зустріч із виборцями – яскрава та емоційна. В партері – з десяток тих, хто здатен додати емоцій: українці чи їхні місцеві прибічники, а також противники української асоціації. Частину з них організатори запрошують самі, не збираючи плату за квитки.

В Роттердамі було все необхідне для якісного шоу: сльози однієї учасниці; крики інших; сварки, скандали; провокатори, що ходять з однієї зустрічі на іншу.

Не було хіба що бійки – немає такої політичної традиції.

А тепер – найцікавіше.

Роттердамську зустріч активно рекламувала організація "Форум за демократію", один з ключових гравців антиукраїнської кампанії. (за деякми даними - Форум також був причетний до її підготовки та організації) Але це не заважає "форуму" просувати дебати за участю своїх політичних противників. Причому сильних противників. Інакше люди не прийдуть.

І це – одна зі складових поразки українських активістів.

Як програвати змагання.
Український досвід

Якщо поглянути на кількість подій у Нідерландах, присвячених Україні, може здаватися, що наше питання – в центрі уваги. Але це точно не так.

Роттердамський приклад – один із "успішних", якщо оцінювати кількість глядачів. І, мабуть, один із сумних, якщо оцінювати вплив на аудиторію.

"Схоже, ми не перемогли, але бувають зустрічі й успішніші. До того ж, тут аудиторія була від початку більш прихильною до голосування проти, адже ви розумієте, хто організатори", – взявся виправдовуватися депутат Ферхувен, якого ЄвроПравда попросила підвести підсумки дискусії.

Здавалося б: нехай проукраїнські сили організують точно таку ж зустріч і стануть на ній переможцями. Але на практиці – не виходить.

Того ж дня кореспондент ЄвроПравди побував на дискусії, організованій проукраїнською організацією Brand New Ukraine.

Відмінність вражає.

На українському заході зібрався "зірковий склад" спікерів. Депутати ВР та нідерландського парламенту, експерти з обох країн. Був заявлений також український міністр агрополітики. Зрештою, український захід був безкоштовним і відвідувачам навіть пообіцяли фуршет.

Та попри це, в залі зібралося близько 30 слухачів. Переважна більшість  – українці або ті, хто вже зараз підтримує Україну, тобто кого немає сенсу переконувати.

Одна з причин – відсутність "другої сторони". Противників угоди українці не запрошують. Єдиним проявом шоу стала поява в залі поляка Томаша Мацейчека, якого українська спільнота в Нідерландах називає "штатним провокатором російського посольства". Мацейчек їздить з однієї панельної дискусії на іншу, називається журналістом (хоча відмовляється зазначити ЗМІ) і звинувачує Україну в пригніченні російськомовних та незгодних.

Та на дискусії, де в залі сидять лише українці, його виступ не мав ефекту.

Щоправда, проукраїнські учасники заходу так само ні на кого не вплинули.

А сам захід, де просто не було пересічних виборців, став прикладом неефективного витрачання коштів голландських платників податків.

Нідерландські українці пробували різні підходи. Організація Brand New Ukraine, що отримала ґрант для агітації від нідерландського уряду, влаштувала також "бібліотечний тур" – місцевими бібліотеками по всій території країни подорожують громадяни Голландії, які колись жили в Україні.

В цих містечках проводять рекламу, запрошують до бібліотеки місцевих мешканців та розповідають про нашу державу.

Та активісти визнають: тут успіху також немає.

"Приходить дуже мало людей. На першій лекції 17 вересня було аж п'ять голландців. Звісно, далі зацікавленість і кількість зростали, зараз по 20 слухачів у середньому. Але все одно мало", – каже Світлана Сейсенс, представниця організації.

Без елементів шоу увагу виборця не завоювати.

"Російські друзі" в нідерландській кампанії

На підтримку Угоди про асоціацію в Нідерландах агітують кілька партій та організацій, що не пов’язані одна з одною, та їхні аргументи збігаються.

Звичайно, є відмінності в акцентах. Одні приділяють найбільшу увагу торговельним питанням (доводять, що вільна торгівля вигідна нідерландському бізнесу), інші роблять акцент на спільних цінностях та на досвіді Майдану.

В таборі тих, хто агітує проти угоди, ситуація принципово інша.

До нього входять групи, які використовують дуже різні підходи та аргументи.

Серед противників України можна виділити дві ключові сили. Це "буйні" безпартійні активісти руху GeenStijl та "помірковані" представники парламентських партій (зокрема, соціалісти).

Один із рушіїв кампанії GeenStijl – активіст Тьєррі Бодет, про якого ми згадали на початку. Найточніше його можна змалювати фразою: "нідерландський Ляшко, тільки молодший". Місцеві журналісти такої аналогії, звісно, не знають, та кажуть про нього інакше: "він хоче увійти до політичної еліти через чорний хід".

Український референдум стала зоряним часом для експресивного 33-річного юриста, що намагається зробити швидку політичну кар’єру до парламентських виборів, що відбудуться не пізніше 2017 року.

Цікава деталь: нині Тьєррі видає себе за жертву українських радикалів. Цього тижня на дискусії в передмісті Гааги він повідомив, що найняв охоронця, щоби рятуватися від української агресії.

Сергій Мархель

Ще один примітний момент: донедавна Тьєррі був критиком Путіна.

Та спільні інтереси об’єднують, і тепер в його команді працює скандально відомий росіянин Сергій Мархель, який нерідко задіяний в активності російських посольств у державах ЄС.

В Роттердамі Мархель почувався як господар – з бейджем організатора.

Нині у виступах Тьєррі – чимало тез російської пропаганди.

Тут і твердження про те, що Україну інтегрують до ЄС проти її волі; і про "переворот" часів Майдану; і про потребу поважати інтереси Росії. І, нарешті, найголовніша:

мовляв, зупинивши Угоду про асоціацію, Нідерланди врятують ЄС від гніву Путина (?!)

Остання теза – не першоквітневий жарт. Проукраїнські активісти твердять, що з нею найскладніше боротися.

"Це головний довід, який ми чуємо під час бібліотечного туру – якщо я проголосую за угоду, то розізлю Путіна.

Це лунає на кожній лекції, без винятків. Пересічні голландці кажуть дослівно таке: ’Путін хоче мати Україну – то нехай він має Україну. А Європі треба триматися єдиною, але в своїх кордонах’. Така логіка – найбільший виклик", – зізнається Світлана Сейсенс.

Варто додати, що більшість тверджень Тьєррі Бодета містять логічні помилки чи перекручення.

Приміром, улюблене його твердження – мовляв, більшість українців проти асоціації – спростовується нещодавнім дослідженням, за яким 72% опитуваних просять Нідерланди проголосувати за угоду.

Та ми не дарма назвали Тьєррі представником табору "буйних" активістів. В цьому – його сила.

"Сперечатися з противниками України непросто, бо вони надто голосно кричать", – з посмішкою пояснює ЄП нідерландка Бея Кльойтерс-Аберс, яка брала участь у низці дебатів щодо України.

Кампанія до українського референдуму доводить: не варто думати, що схильність до популізму – це виключно українська риса. В Західній Європі вона так само поширена.

Приміром, на дебатах у Роттердамі був присутній місцевий професор, яки спробував пояснити аудиторії сутність угоди з Україною та її вплив, але Бодет перервав його фразою про те, що це – "пропаганда" та "нісенітниця". Що ж, виборцям правді легше слухати прості та різкі слова, а не юридичні пояснення.

Не Путіним одним

Звісно, немає сенсу зводити кампанію лише до "впливу Путіна".

Нідерландська проблема значно глибша. Окрім "буйного" GeenStijl, в кампанії беруть участь традиційні партії та професійні політики, риторика яких – принципово інша.

Ще один центр кампанії – нідерландські соціалісти. Вони не чіпають "путінську тему", а натомість намагаються довести громадянам, що голосування "за" містить приховані загрози. При цьому – оперативно реагують на нові дані. Приміром, про підтримку асоціації в Україні.

"Так, більшість українців – за, але є і ті, хто проти, нехай навіть їх лише 20%. Вони готові протестувати, і тому ратифікація угоди призведе до сильнішого конфлікту між українцями. А ми вже маємо 9 тисяч загиблих!" – взявся переконувати ЄвроПравду Харрі ван Боммель, депутат від соцпартії, що веде кампанію.

Важлива деталь.

Парламентські супротивники угоди визнають, що зона вільної торгівлі працюватиме навіть у разі, якщо ратифікація зірветься.

"Я не маю нічого проти вільної торгівлі з Україною. Якби йшлося виключно про торговельний договір, я, можливо, підтримав би його. Але ця угода йде значно далі, ніж просто ЗВТ. Саме те, що вона створює асоціацію з ЄС, призведе до проблем", – каже депутат, що є одним з ключових NO-агітаторів під час кампанії.

"А вільна торгівля діятиме й далі. Можливо, Брюсселю для цього доведеться підписати нову угоду з Україною", – запевнив він.

Референдум проти ЄС

Та попри те, що до референдуму лишилося тільки чотири дні, попри те, що аргументи сторін вже відомі, його підсумок ще рано вважати гарантованим.

Дійсно, противники угоди мають більшу підтримку.

"У тих (нідерландських політиків та активістів), хто агітує за угоду, є одна велика проблема: вони, по суті, хочуть допомогти Україні та підтримати побудову західного стилю демократії. Але це значно складніше ’продати’ виборцю, аніж егоїстичний аргумент противників угоди, які кажуть: ’нащо нам допомагати цим людям, коли у нас самих купа проблем’", - пояснив у розмові з ЄвроПравдою Ернест Классен, редактор зарубіжного відділу нідерландського телеканалу NOS.

Дебати в Роттердамі, на фото – лише невелика частина відвідувачів

Важливим чинником, який вплине на результати референдуму, стане явка. Адже громадянам Нідерландів потрібно не лише визначитися щодо підтримки України. Вони мають знайти час та бажання прийти на виборчі дільниці в робочий день – у середу. І вплив на підсумки референдуму матиме навіть погода – сильний дощ здатен суттєво змінити результати голосування.

На жаль, не на нашу користь, адже противники Угоди – значно краще мотивовані.

Багато хто з них сприймає референдум як голосування не проти України, а проти Євросоюзу. Вони вперше мають таку можливість і не втратять її.

1 квітня у провідному виданні NRC вийшло інтерв'ю співробітників GeenStijl, в якому ті розповіли, як домоглися проведення референдуму.

Організатори референдуму визнали, що наша держава суто випадково стала темою референдуму, що насправді претензій до Києва немає. Йдеться про претензії нідерландців до Брюсселя.

Публікація має дуже красномовний заголовок: "Україна нам до лампочки". 

У наступних публікаціях "Європейської правди" щодо референдуму - про українські ініціативи в Нідерландах, які стали справді успішними, а також про перебіг останніх днів кампанії.
 

Автор: Сергій Сидоренко,
редактор "Європейської правди",
Гаага-Роттердам