Довгоочікувана подія – звільнення Надії Савченко з російського полону – на день забрала увагу всієї України. Та вже пообіді поряд зі щирою радістю почали з’являтися точно такі щирі запитання: чому?

– Чому Путін, який протягом майже двох років уникав будь-якої конкретики щодо звільнення Савченко і навіть заявляв про його небажаність, тепер пішов на поступки Києву?

– Чому "нормандська четвірка", яка, виявляється, ще в понеділок домовилася про обмін Савченко на двох ГРУшників, спершу ані словом про це не згадала? Може, Кремлю пообіцяли щось додаткове, про що не варто говорити?

– І, зрештою, чому звільнення Савченко відбулося саме 25 травня – в річницю виборів Порошенка? Невже Путін "за просто так" зробив українському лідеру такий подарунок?

Це – не повний перелік запитань, які обговорювалися протягом дня у соціальних мережах, та інші переважно зводилися до трьох перелічених.

Ми маємо на них відповіді. І маємо зазначити, що більшість із них є приємними для України.

За день до крайнього терміну

Як не дивно, та найпростіше відповісти на останнє запитання.

Дата 25 травня – не випадкова і, вона вигідна не так Україні, як Кремлю.

Середа була останнім днем, коли РФ могла надати ключові аргументи за пом’якшення західних санкцій.

Пояснення просте.

В публічному просторі – і не лише українському, а світовому – поширена хибна думка, що доля економічних санкцій ЄС проти РФ буде вирішена на саміті Євросоюзу, який відбудеться в Брюсселі 28-29 червня.

Формально санкційне рішення дійсно буде схвалене саме там. Але – просто схвалене, а не розроблене. На це в Брюсселі під час зустрічі лідерів не вистачило би часу.

Згадаймо порядок денний червневого саміту. На ньому, можливо, доведеться обговорювати процедуру виходу Британії з Євросоюзу; шляхи протидії міграційній кризі та відносини з Туреччиною; треба знайти формат взаємодії ЄС із НАТО і так далі. Було би дивно розраховувати, що на цьому тлі глави держав-членів ЄС матимуть багато часу для дискусії щодо Росії.

І друга перепона: санкції ЄС втрачають вагу, якщо не будуть синхронізовані з державами по той бік Атлантики – США та Канадою. Погодьтеся, голос Люксембургу чи Мальти в міжнародній політиці значно менш важливий, аніж голос Вашингтона.

І тому в реальності

доля санкцій буде вирішена вже цього тижня в невеличкому японському місті Сіма, де в четвер розпочався саміт "великої сімки".

Більше того, Туск вже визнав, що санкції проти РФ будуть однією з тем переговорів в Японії, а також – що рішення про їх продовження має бути ухвалене ще до саміту ЄС.

Дипломати, з якими спілкувалася "Європейська правда", визнають, що всі їхні санкційні зусилля спрямовані саме на "сімку".

Нагадаємо склад G7: це чотири ключових економіки ЄС: Німеччина, Франція (учасники "нормандського формату"), Велика Британія та Італія; США з Канадою, а також Японія. Окрім них, у саміті G7 беруть участь перші особи Євросоюзу – президенти Євроради та Єврокомісії Дональд Туск та Жан-Клод Юнкер.

Так само на "сімку" орієнтувався Путін –

для нього було вкрай важливо продемонструвати "жести доброї волі" перед зустріччю світових лідерів.

Зробити це раніше Кремль також не міг, оскільки сам загнав себе у жорсткі часові рамки, довівши процес Савченко до обвинувального вироку та обравши її обмін замість звільнення. Далі сторони були вимушені дотримуватися юридичних формальностей та строків.

Джерела "Європейської правди" підтверджують, що юридичний механізм обміну Надії на двох ГРУшників був узгоджений ще місяць тому, 18 квітня, і був прив’язаний до дати, коли вступив у силу вирок щодо російських військових Єрофєєва та Александрова. Це відбулося 23 травня; а отже, саме тоді у Порошенка з’явилася юридична можливість помилувати росіян, яких Росія погодилася обміняти на Надію Савченко.

Далі була справа техніки: фінальна розмова "нормандської четвірки" в ніч на вівторок; підготовка обміну, а в середу вранці – сам обмін.

То що з санкціями – скасують їх чи продовжать?

Спершу – засадничий момент.

Скасування санкцій проти РФ – як би цього не хотілося Кремлю – цього року не обговорювалося і не припускалося. На Заході нарешті усвідомили, що Росія не має на меті виконувати свої зобов’язання, а натомість намагається уникнути їх виконання.

В ЄС розглядали чотири варіанти розвитку подій:

1) Посилення економічних санкцій
Цей варіант розглядався як можливий в разі серйозної ескалації ситуації на Донбасі, на яке європейці вже не могли би закривати очі. Наразі, на думку західних лідерів, цього не відбулося.

2) Продовження санкцій на рік у нинішніх обсягах
На цьому варіанті наполягала Україна і це насправді – найбажаніший для нас варіант.

3) Продовження санкцій на півроку
Компромісний варіант, який дозволить ЄС переглянути санкції вже в грудні. Для Києва він не дуже бажаний, але вирішує тут не Україна.

4) Пом’якшення санкцій
Варіант Росії, причому у РФ є чіткі пріоритети – що потрібно пом’якшувати в першу чергу.

Наразі вибір зроблений, хоча є важливі деталі, що лишаються неузгодженими.

Можна з впевненістю говорити, що ЄС та США узгодять збереження санкцій в нинішньому обсязі. Лідери ЄС вже виступили з офіційними заявами про те, що Росія не виконала умов, за яких тиск може бути послаблений.

"Наші відносини з ЄС, включно з економічними санкціями, лишатимуться незмінними до повного виконання Мінська. На жаль, прогрес у його виконанні значно менший, аніж ми розраховували торік", – заявив Туск перед початком саміту в Японії.

Це – не особиста думка президента Євроради, а узгоджена позиція, з якою ЄС буде виходити на дискусії в Японії. На її підтримку вже висловився президент Європарламенту, з нею погодився президент Єврокомісії Юнкер, що давав прес-конференцію разом із Туском.

Та це не означає, що дії Кремля взагалі не дали ефекту.

Завдяки звільненню Савченко РФ звела до нуля шанси, що санкції продовжать на рік.

А отже, в грудні на нас чекає нова санкційна епопея зі значно вищими шансами, що тиск буде зменшений. І вже зараз у Кремлі працюють над грудневим переглядом, готуючи грунт до нього.

Відразу кілька джерел "Європейської правди" – в українському МЗС та в європейських структурах – підтвердили, що

Росія працює над зняттям "фінансового блоку" санкцій, тобто заборони кредитування російських держбанків.

"Інші санкції мають більше символічне значення. Наприклад, заборона на експорт в РФ технологій нафто- і газовидобування, звичайно, б’є по російському нафтосектору, але лише в тривалій перспективі, за 5-10 років.

А нестача фінансової ліквідності і неможливість перекредитуватися – це те, що є проблемою вже зараз", – пояснив один зі співрозмовників "Європейської правди".

Як відомо, зараз в ЄС діють жорсткі обмеження на надання коштів  для російських державних банків та рекомендація не купувати російські держоблігації. Під забороною – всі фінансові інструменти тривалістю понад 30 днів. Як наслідок, навіть для недержавних російських компаній вихід на зовнішній ринок запозичень вкрай ускладнений.

Поза тим, в Києві і зараз лунають сподівання на посилення санкцій. Щоправда, лише їх "кримського блоку" (адже обмеження, введені поти Росії "за Донбас" і "за Крим" ухвалені різними рішеннями). Після офіційної заборони Меджлісу ситуація в Криму справді погіршилася, а переслідування проукраїнських активістів посилилися, тому аргументи за посилення санкцій є.

Хоча водночас є небезпека, що в ЄС знайдуться голоси за те, щоби посиленням "кримського напрямку" компенсувати пом’якшення секторальних санкцій і цього необхідно уникнути.

Лінія ж Росії і на "нормандських переговорах", і в діалозі з іншими європейськими партнерами лишається такою: "ми пішли назустріч Україні в питанні заручників, тепер чекаємо на кроки назустріч у питанні виборів".

Саме на цьому ґрунтуватиметься позиція РФ до грудневого перегляду санкцій.

То що, в обмін на Савченко ми пообіцяли вибори?

Ні, додаткових зобов’язань Україна в цьому питанні не брала, і найкращим доказом є розбіжність публічних позицій України та РФ після останнього раунду "нормандських переговорів" – саме того, де підтвердилася домовленість про звільнення Савченко.

Нагадаємо, йшлося про одну з ключових умов для проведення цих виборів. Порошенко заявив, що РФ погодилася на "розгортання поліцейської місії ОБСЄ на Донбасі", а Росія невдовзі спростувала ці дані, заявивши, що не вважає за потрібне створювати поліцейську місію, а натомість виступає за більші повноваження для цивільної СММ.

Отже, переговори щодо виборів як були, так і лишаються в глухому куті.

До слова, в МЗС в середу ввечері також заявили, що додаткові умови звільнення Савченко відсутні.

"Ні, нічого, окрім Єрофеєва і Александрова, ми Росії в обмін на Савченко не обіцяли. Ні, в ЄС звільнення не сприймають як привід пом'якшувати санкції проти РФ.  Ні, Росія не дала задню у війні. Вона просто програла ще одну битву. Війна продовжується", – написав на своїй facebook-сторінці посол України в Раді Європи Дмитро Кулеба.

Та хоча додаткових обіцянок сторін, схоже, справді не звучало, деякі натяки на обіцянки все ж мали місце.

Перш за все, "Європейська правда" неодноразово чула від дипломатів, що на рівні глави МЗС РФ Сергія Лаврова практично досягнуто домовленості про звільнення з РФ ще двох заручників – Геннадія Афанасьєва та Юрія Солошенка, стан здоров’я яких вкрай важкий.

В середу їх повернення в Україну анонсував також Петро Порошенко. "За цим будуть звільнення Солошенка та Афанасьєва, які перебувають у надзвичайно важкому стані здоров’я – рак, сепсис", – сказав він.

Більше того, президент розраховує на повернення з Росії також інших в'язнів: "Ми чекаємо прогресу протягом трьох-чотирьох тижнів. Не пізніше".

Але це, швидше, схоже на бажання України, аніж на готовність Кремля.

І тут все залежатиме від того, чи готовий Путін активно включитися у боротьбу за перегляд санкційного рішення, яке "велика сімка" ухвалить вже протягом найближчої доби.