"Це найщасливіший момент", – сказав Петро Порошенко, зайшовши до будівлі Ради ЄС в четвер вранці. Перед українським лідером стояли три лідери ЄС – Туск, Юнкер і Шульц, президенти Європейської ради, Єврокомісії та Європарламенту.

Ця фраза пролунала без особливих інтонацій, тож Дональд Туск, хазяїн саміту Україна-ЄС, перепитав у Порошенка: "(Найщасливіший) для вас?"

Президент України зробив вигляд, що дуже здивувався питанню колеги. "Для мене?! Я думав, що для вас".

Цей дивний діалог відбувався з посмішками на обличчях і, звісно, мав зійти на жарт, але напівстиснуті долоні Порошенка на церемонії фотографування не лишали сумніву, що у нього є швидше привід для хвилювання, аніж для жартів. І, власне, цей привід не був секретом.

Напередодні ввечері дипломатам стало відомо, що на шляху до безвізового режиму з’явилася серйозна проблема. Франція заблокувала подальший прогрес у погодженні механізму призупинення безвізу. А без цього механізму, як відомо, ЄС відмовляється скасовувати візи для громадян України.

Відлуння Трампа

Проблему, про яку йдеться, складно назвати новою. Власне, суперечки щодо цього механізму вже кілька місяців блокують безвіз для Грузії, а віднедавна – і для України. А оскільки ця дискусія проходить за закритими дверима, її постійно супроводжують чутки про мотиви та причини затримки.

Але дані, які надійшли цього разу, були особливими. Одразу декілька джерел повідомили, що затримка може тривати аж до літа 2017 року.

Про кризу в питанні безвізу в четвер говорили як про доконаний факт, хоча офіційних повідомлень на підтвердження цього не було. Легітимності чуткам додав президент Європарламенту Мартін Шульц, який заявив про опір ключових країн ЄС.

Та всі без винятку джерела ЄП запевнили: насправді проблема в одній державі – Франції.

То в чому проблема? Чи справді Франція мала намір заблокувати український безвіз? Який взагалі зв’язок між виборами у Франції і безвізовими питаннями ЄС? Неформальні зустрічі в Брюсселі додали ясності у відповіді на ці питання.

"Проблема Франції", яка спливла в середу на зустрічі постійних представників країн-членів ЄС, юридично не зафіксована – йдеться про неформальну дискусію. І навіть на ній, за словами джерел, не було ультиматуму щодо французьких виборів.

"На переговорах, де мали узгодити позицію Ради ЄС у тріалозі щодо норм механізму призупинення, група країн на чолі з Францією  оголосила, що не піде на поступки Європарламенту. Це означало, що сторони увійшли в клінч", – розповів інформований співрозмовник. "Франція не згадувала про вибори в якості аргументу, але це "читалося" у їхній риториці", – додав інший.

До речі, ухвалення рішення щодо механізму призупинення в середу зірвалося не лише через Париж – на зустрічі постпредів країн-членів ЄС були три групи держав з різними позиціями, яким не вдалося домовитися між собою; у "французькій групі" було аж п’ять країн, включно з Німеччиною та Італією. Але головне відбулося не під час їхньої суперечки, а після.

По завершенні, здавалося б, рутинної технічної дискусії представник Франції відверто здивував усіх присутніх. "Треба визначитись: або ми відкриваємо візову лібералізацію, або зберігаємо вільне переміщення громадян ЄС всередині Шенгенської зони", – процитував французького дипломата співрозмовник ЄП.

Тут і далі – фото president.gov.ua

Така риторика лунає вперше. Досі ніхто з офіційних осіб не припускав, що скасування візового режиму може призвести до розвалу Шенгену. Це твердження, на перший погляд, просто позбавлене логіки, і французький дипломат не пояснив під час загальної зустрічі, про що йшлося.

Та джерело, наближене до європейської дипломатії, уточнило позицію французів, яку вони висловлювали у приватних розмовах. Йдеться саме про ідею заморозити всі процеси до обрання нового президента Франції.

Проблема має ім’я, і це ім’я – Марін Ле Пен.

Саме про неї йшлося, коли представник Франції згадав про можливість розвалу Шенгену.

"Франція налякана перемогою Трампа. На цьому тлі перемога Ле Пен стає реальною, і якщо це станеться, це буде кінець старим порядкам, кінець усьому. Навіть в українських питаннях.

Ми розуміємо, що Україна буде розчарована через безвізовий, але..." – саме така логіка лунала в розмовах в будівлі Ради ЄС.

І протиставити щось цим аргументам було непросто.

Юнкер в гніві

Новини про нові перепони потішили далеко не всіх, в тому числі в Євросоюзі.

Понад те, не є перебільшенням сказати, що найвище керівництво ЄС лютувало. "Європа втрачає залишки довіри, втрачає Україну", – так довільно переказали позицію Жана-Клода Юнкера джерела ЄП.

В офісі президента Єврокомісії лунала думка про те, щоби він під час саміту Україна-ЄС виступив з радикальною заявою, поставивши питання руба: країни ЄС мають змінити політику і невідкладно надати Україні безвіз.

Це означало би інституційний конфлікт Єврокомісії та Ради ЄС, та Юнкер був готовий піти на це.

Та вранці в четвер, за годину до початку українського саміту, накал суттєво знизився. Публічно відомо про телефонну розмову Юнкера з Меркель і Олландом, та джерела ЄвроПравди кажуть, що перед тим до лідерів Франції та Німеччини телефонував також Дональд Туск. І є підстави припустити, що їхня розмова була важливішою.

Також не до кінця з’ясована роль Меркель у цьому процесі. Німецький канцлер – одна з небагатьох лідерів ЄС, яка має стратегічне бачення і чудово розуміє небезпеки в разі зриву українського безвізу.

Зрештою, на прес-конференції після саміту Туск та Юнкер випромінювали оптимізм та запевняли журналістів, що схвалення безвізу в 2016 році знову стало "реальним сценарієм".

Та чи означає це, що небезпека минула? Точно ні. Ситуація далеко не така райдужна, як може здаватися.

Зокрема, проблема Франції не вирішена і досі.

"У Парижі немає чіткого єдиного бачення щодо того, що робити з Україною та безвізом. Там чимало тих, хто хоче зняти з себе політичну відповідальність і відкласти рішення на невизначений термін.

Юнкер ґрунтується на спілкуванні з Олландом, який, вочевидь, пообіцяв йому щось. Але він не має абсолютної влади у Франції.

Окрім Олланда, у Франції є також МВС та МЗС", – поділився з "Європейською правдою" у розмові "не під запис" високопосадовець Єврокомісії.

Зараз або ніколи

Логіка "безвізоскептиків" у Парижі така: скасування віз для України дасть козирі націоналістам, зокрема Ле Пен, які спекулюватимуть на цьому і переконуватимуть виборця: мовляв, вже завтра сюди приїдуть тисячі біженців і заберуть вашу роботу. І байдуже, що це неправда – виборець цілком може повірити.

Причому питання не тільки і не стільки в Україні. Механізм призупинення, схвалення якого загальмувала Франція, був придуманий через Туреччину, коли йшлося про скасування віз для турецьких громадян. У Франції мало хто знає про Україну, і виборці не надто бояться українських мігрантів, але там добре знайомі з турецькими мігрантами – і у себе, і в сусідній Німеччині.

Саме турецький фактор може бути розкручений французькими націоналістами, вважають співрозмовники ЄП.

Та є й контраргумент.

Щоби зменшити вплив на вибори, український безвіз найвигідніше ухвалити саме зараз. І ця логіка може спрацювати.

І, за даними "Європейської правди", вона вже звучить в Брюсселі.

"Це класична передвиборча історія – якщо схвалити рішення зараз, в грудні, то до виборів ніхто про нього не згадає. А як згадають, то є відповідь: минуло 5 місяців, а натовпів мігрантів немає. Тобто небезпеки немає.

А от якщо затягнеться до лютого-березня, то шансів просто не буде. Ніхто не схвалить безвізовий режим для України перед самими виборами", – пояснив один із посадовців, відповідальний за український напрямок.

"Європейська правда" має підстави навіть для більш скептичних тверджень.

Якщо безвіз не схвалять у найближчий місяць-півтора, є шанс, що він буде похований назавжди.

Адже у разі, якщо візову лібералізацію відкладуть до виборів, то після них повертатися до українського питання  буде просто нікому.

Хто б не став наступним президентом Франції, він буде значно скептичнішим до України (детальніше – в статті ЄвроПравди "Консервативна революція у Франції: чому новим президентом може стати друг Путіна") і не поспішатиме виконувати зобов’язання перед Києвом. А за півтора місяця після президентських виборів у Франції відбудуться парламентські, де також майже напевно переможуть праві сили.

Чи захочуть президент Ле Пен і прем’єр-республіканець лібералізувати візовий режим для України та Грузії? Питання риторичне.

Та досить скепсису.

Наразі ми маємо справді великі шанси, що розвиток подій піде позитивним шляхом.

Єврокомісар Йоганнес Ган в п'ятницю в розмові з "Європейською правдою" визнав, що схвалення безвізу до кінця 2016 року – мета амбітна, але цілком досяжна. 

"Я чув заяву Юнкера. Мета мати безвізовий режим до кінця року – амбіційна, якщо не сказати надто амбіційна.

Але головне питання – у наявності політичної волі. Якщо є політична воля – жодної проблеми не буде, технічно це питання вирішується дуже просто", – пояснив він ЄвроПравді.

Той факт, що технічно завдання не є складним, підтверджують усі співрозмовники ЄП. Не будемо вдаватися в технічні деталі, але коректно буде сказати, що зараз узгоджено 99% тексту механізму призупинення. І ті питання, що лишилися, не мають надвеликої політичної ваги.

Звісно, поки що рано відпочивати. Загроза зриву і досі значна.

Та жодних сумнівів: в ЄС є потужне політичне лобі, яке "пробиватиме" безвіз для України.

"Європа матиме проблему з довірою, якщо ми не виконаємо обіцянку і не надамо безвізовий режим", – заявив комісар.

Працюватиме над цим і Україна – вже сьогодні мали відбутися переговори заступника голови АП Костянтина Єлісєєва з дипломатичними радниками Меркель і Олланда.

Отже, сподіваємося на краще. Підстави для цього є.

Автор: Сергій Сидоренко, 

редактор "Європейської правди",
з Брюсселя