4 стереотипи про торгівлю з Канадою. Що заважає українському експорту
14 березня беззаперечно увійде в історію канадсько-українських дружніх відносин, оскільки саме в цей день український парламент ратифікував Угоду про вільну торгівлю між Україною та Канадою (Canada-Ukraine Free Trade Agreement або CUFTA).
Залишилось лише дочекатись ратифікації з канадської сторони, обміну ратифікаційними грамотами, і зона вільної торгівлі запрацює на повну.
Тому в 2017 році ми будемо святкувати не лише 150-річчя Канади, але й початок нашої вільної торгівлі.
Команді Міністерства економічного розвитку та торгівлі вдалося зафіксувати в Угоді більш вигідні позиції для вітчизняних експортерів та ширші часові рамки скасування ввізних мит. Угода відразу відкриє для українських експортерів безмитний доступ до 98% канадського ринку. Це стосується як сфери промислових товарів, так і сільськогосподарських (окрім 108 тарифних ліній, які можна буде експортувати без мит в межах глобальних квот Канади).
Як відзначила заступник міністра економіки, торговий представник України Наталія Микольська, українські експортери отримають короткострокові та довгострокові перспективи виходу на канадський ринок, а національні виробники – стимули для підвищення якості та конкурентоспроможності своєї продукції.
Проте час не чекає, тому українським експортерам вже зараз необхідно досліджувати канадський ринок й смаки та уподобання канадських споживачів стосовно свого товару, аби з набранням угодою чинності почати експортувати перші партії товарів без сплати ввізного мита. Активно працює Офіс з просування експорту при Мінекономрозвитку, який може допомогти підкорювачам заокеанських ринків з пошуком бізнес-партнерів та необхідної інформації.
На жаль, багатолітня орієнтація на ринки найближчих сусідів породжує в українських експортерів чимало острахів щодо угоди про вільну торгівлю з Канадою.
Багато українських бізнесменів переконані, що Канада далеко, транспортувати туди дорого, поруч ринок конкурентних американських товарів – тому, відповідно, на канадському ринку місця для їхнього товару немає. Тобто до тарифних та нетарифних бар’єрів додаються ще й ментальні.
У цій статті ми спробуємо проаналізувати, наскільки ці та інші стереотипи є виправданими й чи дійсно такий страшний вовк, як його малюють.
Стереотип №1: "Канада – це далеко. Транспортні витрати зроблять мій товар неконкурентоспроможним"
CUFTA – це перша трансатлантична угода про вільну торгівлю, укладена Україною. Хоча канадський ринок може здаватися далеким, а доставка товарів у Канаду може виглядати дорогою та тривалою, технологічний прогрес дозволяє не зважати на далекі відстані в міжнародній торгівлі ХХІ століття.
Подивіться на полиці в супермаркетах України. Ви побачите груші, імпортовані з Китаю, вино з Чилі, і ці товари продаються за порівняно розумними цінами.
Уявіть, що за даними порталу Sea Distances з Шанхаю до Одеси (8379 морських миль відстані) вантаж йтиме 35 днів, рухаючись зі швидкістю десять вузлів на годину. У випадку з Чилі час і відстань майже такі самі. Подолання стількох кілометрів теж має бути недешевим. Окрім того, Україна наразі не має вільної торгівлі з Китаєм і Чилі. Це означає, що товари імпортуються зі сплатою ввізних мит на українському кордоні.
Безсумнівно, транспортні витрати визначають потенціал виходу на іноземні ринки, а вартість доставки впливає на змінні витрати ведення бізнесу. Більш того, далека відстань може стати проблемою, якщо товар швидко псується (наприклад, свіжі фрукти й овочі) або залежить від споживчих переваг (наприклад, колекції високої моди).
Однак наразі логістичні та судноплавні компанії пропонують індивідуальні персоналізовані рішення з доставки вантажу будь-куди повітрям, морем, залізницею, автотранспортом.
Якщо ви плануєте експортувати свіжі фрукти й овочі до Канади, обирайте авіа або морські перевезення з температурним контролем. Якщо ваша колекція має бути показана на тижні моди в Монреалі – використовуйте швидкі авіаперевезення або навіть експрес-доставку. Якщо ви не можете заповнити весь контейнер своїми товарами, долучайтеся до збірних вантажів, які складаються з багатьох окремих поставок.
Довгі морські перевезення також мають перевагу: за деякими оцінками, додатковий кілометр сухопутного транспортування буде в сім разів дорожчий за додатковий кілометр по морю.
Насправді не існує єдиного для всіх експортерів вирішення питання відстані між Канадою та Україною. Так, дійсно, якщо маржинальність товару на канадському ринку є невисокою, транспортні витрати (які не є постійними, бо тарифи змінюються) можуть впливати на конкурентоспроможність.
Проте відстань – не проблема, оскільки розвиток транспортних технологій пропонує різноманітні варіанти зменшення витрат та оптимізації тривалості транспортування до Канади.
Стереотип №2: "Канада імпортує майже все з США, на ринку Канади немає місця для мого продукту"
Спільні кордони та географічна близькість зробили Канаду й США найбільш важливими торговими партнерами один для одного. Канадські споживачі важливі для виробників США, оскільки минулого року Канада придбала у свого південного сусіда товарів та послуг на $337,8 млрд.
Економіки двох країн сильно інтегровані, і цей процес був прискорений двосторонньою угодою про вільну торгівлю 1988 року та NAFTA в 1994 році. Окрім того, великий відсоток двосторонньої торгівлі Канади з США складається з проміжних продуктів, які входять до інтегрованих ланцюгів поставок між двома країнами.
Як правило, країни-сусіди торгують більше, ніж географічно віддалені. Двостороння торгівля між близькими країнами полегшується завдяки розвиненій регіональній логістичній мережі, схожості бізнес-середовища та двосторонньому митному співробітництву.
Подумайте про Україну. Наразі найбільший торговельний партнер України – це ЄС. У 2015 році майже 40% українських товарів і послуг були експортовані до ЄС. Двосторонній товарообіг зростає внаслідок глибокої й всеосяжної угоди про вільну торгівлю між Україною та ЄС.
Проте вільна торгівля з ЄС не заважає присутності груш з Китаю, вина з Чилі та Грузії, молочних продуктів з Білорусі на українському ринку.
Крім NAFTA, Канада має 10 чинних угод про вільну торгівлю, зокрема, з Кореєю, Ізраїлем, Йорданією та Європейською асоціацією вільної торгівлі (ЄАВТ). Крім того, була підписана всеохоплююча торговельна угода з ЄС.
Очевидно, що Канада прагне до вільної торгівлі, а різноманіття міжконтинентальних угод про вільну торгівлю демонструє, що канадська зовнішня торгівля є багатовекторною.
Український експортер буде стикатися з конкуренцією з боку американських та інших іноземних виробників на канадському ринку. Однак ця конкуренція стимулюватиме його покращувати свій товар та пропонувати нові цінності для канадських споживачів.
Пам'ятайте цитату письменника Едварда де Боно: "Компанії, які зосереджуються лише на конкуренції, помруть. Ті, які спрямовані на створення цінностей, процвітатимуть".
Стереотип №3: "Я експортуватиму свій товар до США через Канаду без сплати ввізних мит"
Режим вільної торгівлі між Канадою і США може навести вас на думку, що завдяки безмитному доступу до канадського ринку можна експортувати товари через Канаду до США без сплати ввізних мит на канадсько-американському кордоні.
Враховуючи, що Україна та США не мають угоди про вільну торгівлю, товари українського походження підпадають під митні ставки за принципом режиму найбільшого сприяння (окрім товарів, які підпадають під систему генеральних преференцій США).
Крім того, угоди про вільну торгівлю містять правила походження, яким товари повинні відповідати, щоб мати преференційний доступ до ринку партнера по угоді. Згідно CUFTA, товари, вироблені в Україні, мають пільговий доступ лише на канадський ринок.
Пам'ятайте, що для перетину канадсько-американського кордону на пільгових умовах товар повинен мати канадське чи американське походження відповідно, бо все ж таки NAFTA – це угода про вільну торгівлю, а не митний союз.
Водночас можна розглядати Канаду в якості регіонального хабу для експортних продажів, планування логістики, дистрибуції, маркетингу й напрацювання стратегії виходу вашої компанії на інші ринки.
Стереотип № 4: "Канадські споживачі купують лише made in Canada"
Опитування демонструють, що споживачі в Канаді дійсно схильні купувати канадську продукцію, оскільки купівля товарів "made in Canada" позитивно впливає на економіку країни, створення робочих місць тощо. Дослідження 2013 року вказує, що 45% канадців намагаються купувати товари, вироблені в Канаді.
Та поза тим, двоє з трьох споживачів вказують, що головним чинником при купівлі товарів все ж таки є низька ціна.
Таким чином, вважати, що канадці купують лише "made in Canada" – велике перебільшення. Підтримувати свою країну, коли криза ще відчутна – цілком логічна й виправдана поведінка. Те саме відбувається й в Україні протягом останніх двох років.
Ще декілька цікавих фактів. По-перше, пам'ятайте, що діаспора українців в Канаді – це понад 1,3 мільйона людей. Діаспора може допомогти поширити інформацію про товар, налаштувати перші ділові контакти, а також зменшити початкові витрати під час виходу на канадський ринок.
Присутність канадців українського походження робить Канаду дуже привітним місцем для українського малого та середнього бізнесу.
По-друге, пам’ятайте, що Канада – велика країна, і споживчі уподобання можуть бути різними в Оттаві, Монреалі та франкомовному Квебек-сіті.
Канада – дуже різноманітна країна з багатонаціональним населенням. У 1971 році вона стала першою країною у світі, де мультикультуралізм став частиною офіційної державної політики.
Одна п'ята частина канадців народилися не в Канаді. Таким чином, різноманітність – це сила Канади й гарна можливість для українських експортерів знайти новий ринок для своїх товарів.
І наостанок – українським компаніям є що запропонувати канадським споживачам.
Ми вміємо креативити, дивувати та створювати якісний продукт. Навіть до початку ери вільної торгівлі з Канадою українські компанії успішно налагоджують ділові контакти, проводять зустрічі з потенційними партнерами, беруть участь у виставках, прораховують логістику, підписують контракти та поставляють товари.
Коли у вас є якісний товар, що відповідає вимогам канадського ринку та споживчим уподобанням канадців, то жодна відстань чи конкуренція вам не перешкода.
Автор: Олександра Бровко,
старший експерт з торгівлі та інвестиційної політики проекту CUTIS