У тому, що Велика Британія все ж залишить ЄС, вже ні у кого не залишилося сумнівів.

Навіть найневгамовніші єврооптимісти після закінчення першого раунду переговорів щодо Brexit відчули, що обидві сторони дуже серйозно і з емоційним забарвленням налаштовані розлучитися.

Залишилося лише домовитися про "ціну розлучення" і уточнити його часові рамки.

Жорсткий сценарій

Британський прем'єр-міністр Тереза ​​Мей, яка оголосила парламентські вибори, так і не досягла бажаного результату.

Нові вибори – це був дуже гарний політичний хід з її боку, але тепер у британському парламенті немає стійкої більшості, оскільки жодна з партій не набрала більше 50% голосів.

У самому Кабміні пані Мей теж було неспокійно. Ще в першій декаді серпня міністр фінансів Філіп Хеммонд і міністр зовнішньої торгівлі Ліам Фокс демонстрували протилежні думки щодо Brexit.

Мінфін виступав за м'який і триваліший сценарій виходу з ЄС, а от пан Фокс наполягав на більш жорсткому варіанті. Зрештою, обидва міністри до середини серпня помирилися і відзначили зближення своїх позицій спільної статтею в The Sunday Telegraph, яка остаточно вбила надії британських єврооптимістів.

Міністри зійшлися на тому, що більш жорсткий сценарій Британії також підійде.

Буквально одночасно із завершенням дискусії в Кабміні з’явилася досить жорстка заява самої Терези Мей, в якій недвозначно говорилося про те, що

в березні 2019 року Британія вийде з Євросоюзу без будь-яких пільгових періодів і, як написала британська преса, "без очікувань біля чорного входу в ЄС".

Передбачається, що з березня 2019 року Велика Британія закриє свої кордони для трудових мігрантів з ЄС, і звісно, це насамперед вдарить по країнах Східної Європи. Однак бути впевненим на всі 100%, що буде реалізований саме жорсткий сценарій, не можна.

Консервативна партія Великої Британії негласно розкололася, і частина впливових членів парламенту намагалася тиснути на уряд, виступаючи за м'який сценарій розлучення з ЄС.

Але їхня атака була відбита, і прем'єр-міністр, як і раніше, виглядає непохитним консерватором у питанні Brexit.

40 млрд євро або нічого

На першому раунді переговорів британському уряду спробували виставити рахунок за Brexit на 60 млрд євро. Звідки взялася ця цифра?

Все дуже просто – Велика Британія брала участь у бюджеті 74 європейських організацій, що дало підстави Єврокомісії оцінити втрати бюджету цих організацій в 60 млрд євро.

Як можна було передбачити, Лондон не погодився з такою логікою, відмовившись платити. Втім, незабаром одне з впливових британських видань повідомило, що уряд готовий виплатити ЄС 36 млрд фунтів (близько 40 млрд євро) – в обмін на збереження чинного митного режиму між Британією та ЄС. Однак уже за кілька днів британський уряд категорично спростував свою готовність сплачувати цей "рахунок ЄС".

По суті, це означає, що остаточна сума компенсації не врегульована і сторони продовжують торгівлю.

Для Великої Британії сума що в 40, що в 60 млрд євро – мізерна. За 2016 рік ВВП країни перевищив $2,7 трлн. Доходи її державного бюджету становили трохи менше $1 трлн, проте бюджет був дефіцитним, а співвідношення держборгу до ВВП наближалося до 100%.

Іншими словами, навіть така колосальна з нашої точки зору виплата на користь ЄС, швидше за все, лише збільшить держборг Британії і, може, трохи додасть негативу на ринку долар/фунт і фунт/євро, що, втім, не зашкодить торгівлі.

Що ж до збереження спільного ринку з ЄС, то Лондон уже показав, що готовий знайти йому заміну. Британія і США анонсували швидкий початок переговорів про створення зони вільної торгівлі. З огляду на те, що аналогічні переговори США і ЄС зайшли в глухий кут, Британії доведеться переглядати умови торгівлі з Євросоюзом.   

Апломб, з яким уряд Терези Мей підійшов до торгівлі за Brexit, свідчить лише про те, що питання сплати ЄС компенсації є політичним і завдання прем'єра – домогтися кращих умов виходу, що вона і робить.

Складно передбачити, щодо якого розміру компенсацій зрештою домовляться Лондон і Брюссель. Та вже зараз очевидно, що ця сума буде меншою за 40 млрд євро, що ніяк не плине на британський фінансовий ринок.

Для уряду Терези Мей набагато важливіше й делікатніше питання – це питання торговельних відносин з країнами ЄС і доступу на ринки капіталів. Судячи з останньої риторики її міністрів, на обох напрямках уряд її величності схиляється до жорсткого сценарію.

Ризики для трудових мігрантів

Brexit треба сприймати як реальність для ЄС, і вже можна приступати до калькуляції ризиків для Центральної та Східної Європи.

Середня зарплата у Великій Британії у 2500 фунтів свого часу приваблювала туди трудових мігрантів з Центральної і Східної Європи. Загалом у Британії зараз працюють 2,2 млн громадян країн ЄС, з них приблизно 40% припадає саме на країни Центральної і Східної Європи.

Тепер їхні робочі місця і вільне переміщення по країні опиняться під загрозою. Можливо, частина з них захоче повернутися до себе на батьківщину, і це може вплинути як на трудовий ринок їхніх рідних країн, так і на британський.

Загальний обсяг трудових ресурсів Британії оцінюється приблизно в 33 млн осіб, а це означає, що

в разі жорсткого Brexit з країни можуть виїхати понад 5% працюючих.

Певну "арт-підготовку" до цього процесу вже розпочато: з 1 лютого у Великій Британії набули чинності нові правила проживання іноземців з паспортами ЄС. Ці правила значно розширили права британського МВС депортувати іноземців з країни, причому депортувати навіть за формальними ознаками, наприклад, за відсутність комбінованої медичної страховки.

Щоправда, посилення правил було націлено переважно на утриманців, тобто тих іноземців, які не мають регулярної роботи на території країни. Однак британське МВС до березня 2019 року має ще достатньо часу, щоб ускладнити життя трудовим мігрантам.

Особливо якщо Лондон і Брюссель все ж не домовляться про компенсації і сценарій "жорсткого Brexit" буде запущений без пом'якшувальних механізмів. 

Автор: Віталій Шапран,

член виконкому
Українського товариства фінансових аналітиків (УТФА)