18-20 жовтня відбувся перший за останні 8 років офіційний візит президента Республіки Хорватія до Російської Федерації і перший за рік офіційний візит голови держави з Європейського союзу до РФ. Форма та зміст зустрічей хорватської делегації в Росії є такими, що можна говорити про нову еру не тільки у відносинах двох держав, але і загалом Росії та Заходу.

Нагадаємо, лідери країн ЄС в останні роки практично не відвідують РФ. У 2015 році приїжджав прем’єр-міністр Греції Алексіс Ципрас, у 2016-му – голова уряду Словаччини Роберт Фіцо та Угорщини Віктор Орбан. У 2017 році на економічному форумі в Санкт-Петербурзі побував канцлер Австрії Крістіан Керн.

Але всі ці політики були набагато більш проросійськими, ніж хорватська лідерка Колінда Грабар-Кітарович, яку всю її політичну кар’єру пов’язували скоріше із Вашингтоном, ніж з Москвою. І от тепер такий поворот.

Поїздка до РФ потужної урядової та бізнесової делегації Хорватії на чолі з головою держави готувалася декілька місяців, із початку року. 18 лютого під час Мюнхенської конференції з безпеки відбулася бесіда міністра закордонних справ РФ Сергія Лаврова з Коліндою Грабар-Кітарович та міністром закордонних справ Хорватії Давором Штиром.

23 травня голова хорватського МЗС відвідав Москву. Як писали ЗМІ, під час зустрічей сторони обговорювали зокрема, і деталі майбутнього візиту.

Підготовка, судячи з усього, пройшла напрочуд вдало, і нинішнє відвідування Росії хорватською делегацією вийшло масштабним та насиченим.

Почався візит із зустрічі Колінди Грабар-Кітарович з Володимиром Путіним в "російських субтропіках" — в Сочі, резиденції Бочаров Ручей. Президент Росії традиційно спізнився (десь на 45 хвилин), але зустрів гостю букетом і привітною посмішкою.

Як запевняє російська державна інформаційна агенція ТАСС, Грабар-Кітарович є "найкрасивішою жінкою в світової політиці на думку сильної половини населення Росії", і тому привітність Путіна виглядала скоріше як особистий комплімент, ніж політичний жест.

Втім, атмосфера привітності супроводжувала і подальші контакти хорватської делегації. Наприклад, під час зустрічі з патріархом Кирилом останній дуже позитивно оцінив рівень відносин між Хорватією і Російською православною церквою.

Складним питанням №1 в перемовинах стали не міжнародні події, не Україна, не балканська політика, не Боснія, а ситуація навколо банкрутства найпотужнішого на Балканах холдингу Agrokor.

Хорватська компанія Agrokor володіє 20 підприємствами харчової промисловості, сільськогосподарськими виробництвами, мережами супермаркетів на території усієї колишній Югославії. Частка холдингу у ВВП Хорватії складає 15%. Бренди, що належать Agrokor, добре відомі навіть звичайним туристам.

За кілька останніх років холдинг набрав сотні мільйонів євро кредитів, причому значну частину в російських банках — Сбербанку та ВТБ. В 2016 році компанія зіткнулася із фінансовими труднощами, і в цій ситуації фінустанови РФ почали вимагати повернення боргів.

Можливо, передбачалося, що Agrokor віддасть замість грошей свої акції, і власником величезної імперії стануть російські структури. Але Хорватія пішла іншим шляхом: парламент країни ухвалив спеціальний закон — т.зв. "Lex Agrokor", холдинг перейшов під державне керування, виплата боргів була заморожена, почалася поступова санація компанії під керівництвом незалежного – європейського – менеджменту.

Паралельно почалося розслідування фінансових зловживань в Agrokor. Буквально днями судом були видані санкції на арешт власників, колишніх топ-менеджерів та аудиторів холдингу, а в будинку (точніше в замку) головного акціонера компанії пройшов обшук.

За російськими даними, заборгованість Agrokor Сбербанку складає понад €1,1 млрд, ВТБ — €300 млн.

Завдання, яке стояло перед Коліндою Грабар-Кітарович, було непростим: домовитися про компромісне рішення. В підсумку було вирішено продовжити консультації, але росіяни вже почали констатувати, що винен у всьому менеджмент компанії, що обманював і кредиторів, і уряд, і відкрито заявляють, що сподіваються на повернення лише частини коштів.

Інша важлива тема хорватсько-російського діалогу – енергетична. Влітку цього року на саміті Ініціативи "Тримор’я" у Варшаві було заявлено про намір активізувати диверсифікацію постачання енергоносіїв до Європи, зокрема побудувати на хорватському острові Крк термінал для прийому скрапленого газу з США.

Але від розмов до діла в цьому проекті так і не перешли, і хорватська компанія Prvo Plinarsko Drustvo у вересні поточного року уклала контракт до 31 грудня 2027 року на поставку 1 млрд. кубометрів російського газу на рік.

Таким чином, "Газпром" вперше із 2010 року повернув собі роль ключового постачальника газу до Хорватії і забезпечив 40% потреб країни в цьому енергоносії. В цих умовах будівництво LNG-терміналу на острові Крк, як і будь якого іншого подібного проекту, вже виглядає нереальним.

Але це ще не все. Хорватський президент запросила Росію до участі і в проектах Ініціативи "Тримор’я".

І це при тому, що початковими цілями створення цього об’єднання традиційно називаються бажання позбутися залежності від російських вуглеводнів, а також побудова геополітичного союзу, орієнтованого більше на Вашингтон, аніж на Брюссель. Не кажучи вже про Москву.

Тепер ці прогнози треба переглядати.

Окрім енергетичної сфери Хорватія збирається розширювати економічне співробітництво з Росією ще за цілою низкою напрямків. Достатньо сказати, що під час візиту президента Хорватії в Москві відбувся економічний форум, в якому взяло участь понад 150 хорватських та 245 російських компаній. Колінда Грабар-Кітарович висловила сподівання, що за підсумками заходу відбудеться підписання нових договорів між компаніями двох країн і зазначила, що режим санкцій не відображається на російських інвестиціях.

Росіяни прогнозують, що вже в 2017 році товарообіг між Росією і Хорватією може повернутися на "досанкційний" рівень і перевищити мільярд доларів. За даними Федеральної митної служби РФ, за 7 місяців 2017 року товарообіг між країнами становив $667,5 млн., в тому числі російський експорт —$516,4 млн., імпорт — $151,1.

Загалом, публічні відомості щодо результатів хорватсько-російських перемовин стосуються переважно двосторонніх питань зі сфери економіки та культури. Ані "українське питання", зокрема, хорватська допомога Україні у вигляді порад щодо плану мирної реінтеграції Донбасу, ані події на Балканах, зокрема, політичне переформатування Боснії і Герцеговини із розширенням прав місцевих хорватів, не стали темами публічних заяв за підсумками численних зустрічей.

Спостерігачі були впевнені, що ці теми обов’язково будуть в центрі уваги лідерів двох держав, але наразі подробиці цих обговорень залишилися за лаштунками.

Втім, політична тема все ж таки була опосередковано присутня в порядку денному візиту.

В інтерв’ю агенції ТАСС, що було оприлюднене на початку візиту, Колінда Грабар-Кітарович запропонувала розглядати Хорватію в якості посередника між Заходом і РФ.

"Я вірю, що Хорватія може стати одним з мостів співпраці між Росією, ЄС і НАТО, організаціями, в яких ми беремо участь і відстоюємо наші спільні цінності, в які глибоко віримо. Тим часом без діалогу з Російською Федерацією неможливо вирішити багато питань на глобальній сцені, тому я завжди виступаю за діалог в будь-яких розбіжностях", — заявила хорватська лідерка.

І продовжила: "Звичайно, коли мова йде про ситуацію в Україні, Хорватія очікує повного слідування Мінським угодами і "нормандському формату", щоб з території Європи зникла нестабільність, яка впливає і на становище в РФ, і на ЄС. Нестабільність не в інтересах ні Росії, ні Європи, ні України. Виконання Мінських угод надало б можливість регулярного співробітництва, а слідом за цим і перегляду санкцій".

Чи могла пропозиція Грабар-Кітарович щодо "мосту" бути не погодженим з партнерами по НАТО та ЄС експромтом? Навряд чи. 

Для підвищення ефективності контактів із російським лідером Захід давно шукає нові, більш ефективні, ніж існуючі, "канали зв’язку" з Путіним та підбирає нові кандидатури "зв’язківців", які, з одного боку, користувалися би довірою російського лідера, а з іншого – були б непохитними захисниками позиції ЄС та США, в першу чергу, стосовно припинення війни в Україні.

Складається враження, що хорватська лідерка намагається зайняти саме цю нішу.

Але одночасно не можна не помітити, що виконання гіпотетичної посередницької місії вже зараз має цілком реальний "побічний ефект": РФ отримує можливість розвивати економічне співробітництво з ЄС, не зважаючи на економічну блокаду і санкції.

Наступною віхою на шляху розвитку хорватсько-російської дружби або ще однією опорою "моста співпраці між Заходом та Росією" має стати офіційний візит Путіна до Хорватії. Очікується, що це станеться вже наступного року.

Автор: Наталя Іщенко,

журналіст