Рішення щодо виходу Великої Британії з Європейського Союзу, яке прийняли після емоційного референдуму влітку 2016-го, досі залишає більше запитань, ніж є можливостей дати відповіді. Дехто з британських експертів навіть називав це найбільш необдуманим рішенням британської політики за останнє сторіччя. Популістська кампанія, сподівання на легкі переговори з Брюсселем, крихка підтримка лише половини населення були тільки прелюдією до сніжного кому проблем, з якими стикнувся Лондон.

З кожним днем запитань стає все більше, а часу – все менше: відповіді повинні бути знайдені до весни 2019-го, коли Британія перестане бути членом ЄС.

Питання Північної Ірландії є одним із тих, про які взагалі не говорили влітку 2016 року.

Тоді лише декілька експертів питали: а чи впевнені ви, що Brexit не викличе серйозних проблем на острові Ірландія? Та нині оглядачі називають Північну Ірландію тим регіоном, який найбільше зачепить вихід Британії з ЄС.

Лише в жовтні 2016 року був окреслений перелік найскладніших питань Brexit: це забезпечення прав громадян ЄС та Британії, визначення фінансових зобов'язань останньої та врегулювання проблеми кордону між Великою Британією та Ірландією.

Умовний кордон

Питання кордону обговорювалося по дипломатичних каналах вже декілька місяців, але це не мало результату, тому ірландська сторона перевела дискусію в публічну площину, намагаючись отримати відповіді від Лондона до саміту ЄС у грудні, на якому формально переговори щодо Brexit мають перейти на другу фазу.

Справді, Британський уряд зосередив всю увагу на питаннях мігрантів, виплат до бюджету ЄС, прав європейських та британських громадян після Brexit щодо проживання та роботи, можливих умов торговельної та митної угоди. Лондон сподівався, що питання кордону можна буде залагодити у двосторонніх переговорах з Ірландією.

Щодня близько 30 тисяч людей перетинають кордон довжиною 500 км через більш ніж 200 місць в’їзду.

Лондон ще в серпні пояснив, що хотів би зберегти прозорий кордоні без митних та прикордонних постів. Як це можливо, якщо Велика Британія виходить із митного союзу ЄС, залишилось без роз’яснення, що викликало негативну реакцію Дубліна, який закликав до реалістичності планів.

На заяву Терези Мей про прозорий кордон "без перепон" головний переговірник ЄС Мішель Барн’є відповів, що торговельні відносини з країнами поза межами ЄС безумовно передбачають перепони.

І йдеться не лише про рух товарів. З виходом Британії з ЄС та загальною тенденцією до посилення зовнішніх кордонів союзу сподіватися на те, що прикордонний режим залишиться таким, як був, неможливо.

Але для місцевих мешканців це – надчутливе питання.

Вже сьогодні прикордонні райони по обидва боки рясніють плакатами: "Місцеві громади проти Brexit", "Поважайте думку тих, хто хотів лишитися", "Якщо буде жорсткий вихід, то ця дорога буде закрита з березня 2019-го".

Політика та історія

30 років насильницького конфлікту в Північній Ірландії закінчилися лише в 1998 році з підписанням Угоди страсної п’ятниці. Це – не згадуючи набагато довшу історію боротьби Ірландії за незалежність, релігійних протистоянь тощо.

Вже сьогодні говорять про можливу нову хвилю радикалізації, адже створення кордонів може викликати сприйняття, що порушуються умови мирної угоди. Більшість представників старшого покоління, які пам’ятають часи конфлікту і те, як функціонував кордон тоді, виступають категорично проти його поновлення.

Для багатьох північних ірландців важливо відчувати себе європейцями – це певним чином збалансовує необхідність бути частиною Великої Британії і є гарантією збереження мирної угоди.

У червні 2016 року Північна Ірландія переважною більшістю проголосувала за те, щоб лишитися в ЄС – 56% віддали голоси проти Brexit. В грудні 2017-го авторитетна північноірландська компанія LucidTalk опублікувала результати дослідження, відповідно до якого 47,9% мешканців хотіли б залишитись в ЄС шляхом приєднання до Ірландії, в той час як 45,4% хочуть залишити ЄС та залишитись у Великій Британії.

По обидва боки ірландського кордону є політики та активісти, які сподіваються на відновлення об’єднаної Ірландії.

На думку колишнього міністра юстиції Ірландії Майкла МакДауела, ще 10 років тому він не міг уявити об’єднану Ірландію, але сьогодні готовий сказати "можливо".

Дві головні політичні сили в Північній Ірландії мають протилежні погляди на ситуацію. Католицька Шинн Фейн виступає проти Brexit та за можливе об’єднання з Ірландією. Протестантська Демократична юніоністська партія (DUP) – за Brexit та за те, щоб залишитись у Британії. Саме лідер останньої Арлін Фостер постійно наполягає, що Північна Ірландія повинна залишити ЄС на загальних умовах зі всією Британією. Нагадаємо, що саме партія DUP допомогла Терезі Мей створити уряд у червні цього року після позачергових виборів.

Ці дві партії перебувають у постійному багаторічному політичному протистоянні. Нинішня ситуація додатково погіршила відносини DUP з ірландськими націоналістами.

Дехто у Лондоні говорить про найтехнологічніший кордон Швеції з Норвегією як можливу модель ірландського кордону. Але далекобійники, які перетинають той кордон, та місцеві мешканці значно менш оптимістичні щодо його ефективності й часу, який витрачається на перетин.

Тим часом уряд Ірландії вже почав підшукувати земельні ділянки для можливого розміщення терміналів митної перевірки вантажівок.

Право на громадянство

У червні ірландський Belfast Telegraph повідомив, що з території Північної Ірландії щодня надходить понад 800 заявок на отримання ірландського громадянства.

За інформацією видання, сьогодні у Великій Британії є приблизно 6,7 млн осіб, які мають право на отримання ірландського громадянства. Ірландське законодавство надає таке право всім, хто народився у Північній Ірландії, а також усім уродженцям Британії, якщо принаймні один з батьків є ірландцем.

Право громадянства за народженням було частиною Угоди страсної п’ятниці і вже в грудні 2017 року було підтверджено окремою угодою між Великою Британією та ЄС.

Тепер це матиме й інший бік.

Як написав спеціальний кореспондент Economist на Балканах Тім Джуда: "Велика Британія наслідує Боснію. Після Brexit громадяни Північної Ірландії будуть як боснійські хорвати, які мають паспорти Хорватії/ЄС, а отже, після Brexit, як і в Боснії, ми матимемо громадян першого та другого класу".

Позиція ЄС

Євросоюз чітко та безкомпромісно став на бік Ірландії. "Проблеми Ірландії є проблемами ЄС", – заявив головний переговірник ЄС. А голова Європейської ради Дональд Туск додав: якщо пропозиція Британії буде неприйнятна для Ірландії, вона буде неприйнятна і для всього ЄС.

До речі, Ірландія має можливість накласти вето на будь-яке питання порядку денного переговорів щодо Brexit чи навіть на всю угоду.

Після мирної угоди 1998 року ЄС інвестував значні кошти у підтримку прикордонних спільнот з метою розвитку малого бізнесу та промисловості, що дозволило знизити рівень безробіття (в деяких районах з 30% до 3%), змінити жахливу економічну ситуацію, яка була в зоні конфлікту, та сприяти прикордонному діалогу. Але це призвело і до того, що багато підприємств орієнтувалися саме на ринок ЄС або прикордонну торгівлю.

Нині вже багато хто розглядає плани переїзду на південь, якщо буде встановлений жорсткий кордон.

Приблизно 8% ВВП Північної Ірландії складає фінансування з європейських фондів, а в період з 2014 по 2020 року Белфаст очікував отримати 3,5 млрд євро допомоги з фондів ЄС, з яких 2,5 млрд – в рамках спільної сільськогосподарської політики.

Хто замінить це фінансування?

Чи буде здатен британський уряд надавати схожі субсидії, а якщо ні, то наскільки значний негативний вплив на економіку Північної Ірландії це матиме? Наразі відповіді немає. Максимум, про що поки що говорить міністр фінансів Британії, це про можливість компенсації на один рік після Brexit – 2020-й.

Лондонський Центр європейських реформ пропонує можливість утворення тимчасового або спеціального режиму для товарів з Ірландії та Північної Ірландії до того часу, поки Британія не закінчить переговори щодо нової зони вільної торгівлі з ЄС (що може статися як під час Brexit, про що мріє Лондон, так і років за п'ять після, що є більш реалістичною перспективою).

Натомість, у листопаді навіть з’явилась інформація, що Ірландія наполягатиме на тому, щоб Велика Британія залишилась у митному союзі, щоб уникнути жорсткого кордону.

Отже, вже зараз видно кардинальну відмінність позицій двох країн. Ірландія вважає, що питання кордону має бути вирішено на першому етапі, а Велика Британія пов’язує його з умовами майбутньої торговельної угоди, що є предметом другого етапу.

Нестандартний вихід

На початку грудня з’явилась інформація про досягнуту домовленість, яка може бути закріплена на грудневому саміті.

Відповідно до неї, Велика Британія домовилася залишити Північну Ірландію після Brexit у "регулюючому узгодженні" з ЄС. Тобто на території Північної Ірландії режим торгівлі з ЄС має відрізнятися від того, що діє на іншій британській території.

Як саме це узгодження повинно відбуватися і чи буде воно постійним чи тимчасовим – пояснень немає, але сам факт певної домовленості вже вважався проривом. Питання в тому, що це абсолютно не влаштовує юніоністів – DUP, які бояться, що це стане поштовхом до інтеграції двох Ірландій.

Беручи до уваги, що партія є частиною урядової коаліції, вони можуть заблокувати просування Лондона в переговорах. Що і сталося, оскільки вже наступного дня оптимізм переговірників зник, а Лондон попросив більше часу на опрацювання цієї ініціативи.

Вже цього тижня оголосили про досягнення умови між Ірландією та Великою Британією, відповідно до якої: "За умови відсутності узгодженого рішення (нової торговельної угоди з ЄС. – Ред.) Велика Британія повністю відповідатиме тим правилам внутрішнього ринку та митного союзу, які зараз або у майбутньому підтримують співпрацю Північ-Південь, економіку всього острова та захищають угоду 1998 року". Експерти вже звернули увагу на "в майбутньому", оскільки, на їхню думку, це означатиме, що будь-які зміни у правилах ЄС повинні бути відображені і з північного боку кордону, тобто у Великій Британії.

За словами відомого ірландського колумніста Фінтана О’Туле,

практично Ірландія врятувала Велику Британію від жорсткого Brexit.

Але водночас це означає, що Британії доведеться зберегти умови митного союзу, навіть якщо він так не називатиметься. Деякі оглядачі навіть вже поставили питання: якщо Лондон збирається віддзеркалити умови митного союзу та єдиного ринку, то навіщо говорити про вихід з ЄС?

Чи стало на одне питання в переговорах Великої Британії з ЄС менше, покаже саміт 15 грудня. Чи не виникнуть нові конфлікти в Північній Ірландії та які наслідки Brexit матиме для економічної та політичної ситуації, покаже лише 2019 рік.

Але ситуація з кордоном ще раз підтвердила непродуманість дій Британії у питанні її виходу з ЄС.

Автор: Ганна Шелест,

кандидат політичних наук, головний редактор UA: Ukraine Analytica,

член правління Ради зовнішньої політики "Українська призма"