За часи незалежності Україна мала п’ять президентів, і з цієї п’ятірки Петро Порошенко – без тіні іронії – є єдиним, під проводом якого держава зробила серйозні кроки у боротьбі з корупцією. Попри це, саме для Порошенка антикорупційні питання вже кілька років поспіль лишаються найболючішими у відносинах із партнерами. А дії Києва у цій царині чи не найбільше шкодять іміджу України на Заході.

Історія, що відбулася останніми днями, після зустрічі Порошенка з керівниками Світового банку (СБ) та Міжнародного валютного фонду (МВФ) у Давосі, є найяскравішою ілюстрацією того, як створюється ця напруженість.

Останніми днями медіакоманда Банкової активно розганяє фейк про те, що президент, мовляв, переконав керівників цих інституцій пом’якшити вимоги щодо антикорупційного суду. Дійшло до того, що в АП почали розпускати чутки про нібито «звільнення» регіонального директора СБ за критичний лист, надісланий на Банкову та у парламент! Звісно, це не має під собою жодної підстави.

Жодних звільнень не було. Позиція МВФ і СБ лишається незмінною, і є офіційні підтвердження цього. Так само не змінилася європейська позиція.

Натомість після останніх подій недовіра до Києва додатково поглибилася.

«Навіщо Банкова створює fake news, на що вони розраховують?» – з таким питанням до ЄП днями звернулися кілька колег з міжнародної спільноти.

Відповіді на це ми не маємо, але можемо відзначити: схоже, що у президента цього разу знову перейшли «червону риску» у питанні етики. І навіть якщо сам Порошенко не причетний до цієї «спецоперації», її наслідки зрештою вдарять особисто по ньому.

Як розганяли хвилю

Перш ніж навести спростування даних, які «розганяла» Банкова, розберемося із тим, звідки вони з'явилися та як поширювалися.

Хто саме вирішив запустити в ЗМІ неправдиву інформацію щодо МВФ та Світового банку, навряд чи можливо стверджувати напевно, хоча від медійників доводилося чути принаймні два прізвища представників інформаційної команди президента, хто «по секрету» переповідав подробиці переговорів за закритими дверима. Як згодом підтвердилося – фейкові подробиці.

Хай там як, першим цю інформацію поширив сайт "Главком". У п’ятницю, ще до повернення Порошенка з Давосу, там повідомили з посиланням на «джерела в дипломатичних колах» про нібито «подробиці» переговорів на найвищому рівні – з директором-розпорядником МВФ Крістін Лагард (відбулися в середу ввечері) та президентом групи Світового банку Джим Йонг Кімом (у четвер ввечері).

Неназване «джерело» розповіло виданню, що керівниця МВФ «не знала про ультимативний лист», надісланий до Києва 11 січня, і «пообіцяла провести розслідування щодо його появи у пресі», а Світовий банк, мовляв, взагалі гарантував звільнення директора з питань Білорусі, Молдови та України [...] Сату Кахонен, яка підписала жорсткий лист, надісланий представникам української влади.

Те, що це фейк, було очевидним для всіх, хто пише на міжнародну тематику, тому особливого поширення у ЗМІ ці дані не мали. Хоча того ж дня – із посиланням не лише на "Главком", але й на «власні джерела» –  точно таку інформацію поширило ще одне видання, близьке до Банкової – сайт «Букви», а в неділю її несподівано опублікував УНІАН.

А от у соцмережах фейкова новина отримала неабияку популярність.

Мало того, що її поширили провідні «інформаційні бійці» Банкової, на кшталт Віктора Уколова та Тараса Чорновіла – одночасно схожий фейк із посиланням на «власні джерела» почали просувати також популярні блогери, які системно співпрацюють із адміністрацією президента

1,4 тисячі лайків під постом Аллана Левітова, 1,5 тисячі у Пилипа Духлія, майже 800 лайків у Карла Волоха – це лише три повідомлення від так званих «ЛОМів», датовані 26 січня, які потрапили у ФБ-стрічку автора цих рядків. «Дані джерел» успішно поширювали також у Twitter. Причому п'ятничний фейк про «звільнення директора Світового банку в Україні» не став «одноденкою» – його продовжили активно просувати цього тижня.  

Вже згаданий Волох і далі наполягав у коментарях, що його «джерела» розповідають «деталі» рішення про звільнення Сату Кахонен і підтверджують «неузгодженість» листа МВФ. Фейк передали на поширення іншим топ-блогерам – Мирославу Олешку, Олесі Яхно-Белковській і низці інших.

Реальність: жодних змін

За такої активності авторитетних блогерів, кожен з яких посилався на «залізобетонні» дані від джерел з Давоса, у читача цілком могло скластися враження, що МВФ та Світовий банк справді визнали помилку, пом’якшили вимоги щодо антикорупційного суду і готові прийняти позицію Порошенка.

От тільки вся ця історія є неправдою. Світовий банк нікого і не планував звільняти (а тим більше – свого регіонального директора). А МВФ ані на крихту не поступився позицією щодо антикорупційного суду.  

Власне, для фахівців-міжнародників це було очевидним. Процедури, які діють в СБ та МВФ, виключають появу листа, що суперечив би позиції цих міжнародних фінансових інституцій. Але навіть якщо суто теоретично припустити, що голова місії МВФ Рон ван Роден у січні написав на Банкову лист, з яким не було згідне керівництво Фонду, то навіщо 19 січня вашингтонський офіс МВФ підтверджував усі вимоги щодо антикорупційного суду? Та ми вирішили додатково перевірити також: можливо, позиція МВФ змінилася після переговорів Порошенка та Лагард?

Неймовірного не сталося.

В офіційному повідомленні вашингтонського офісу МВФ підтвердив: вимоги лишаються чинними.

Далі – розлога цитата, яка надійшла у відповідь на запит "Європейської правди" за підписом представника прес-служби Фонду Віктора Кржижановськи:

"МВФ з нетерпінням чекає на спільну роботу з (українською) владою та іншими міжнародними партнерами, щоби вирішити раніше висловлені занепокоєння щодо нинішньої редакції законопроекту про Вищий антикорупційний суд та привести його у повну відповідність із рекомендаціями Венеціанської комісії та зобов’язаннями за програмою (співпраці України з МВФ). Як ми вже зазначали раніше, створення такого антикорупційного суду, який відповідав би рекомендаціям Венеціанської комісії, є суттєвим компонентом даної програми".

Зі Світовим банком – та сама історія.

Там, звичайно ж, чудово знають про фейк і були відверто ним вражені.

"Інформація про звільнення Сату Кахонен є неправдою. Було б краще, якби мас-медіа перевіряли інформацію перед тим, як її поширювати", – йдеться у офіційній письмовій відповіді на запит "Європейської правди". Один із профільних співробітників із жалем зазначив, що до ЄП жодне з видань – в тому числі ті, які поширили інформацію про "звільнення", – не зверталися до СБ із запитами щодо перевірки даної інформації.  

Позиція банку щодо невідповідності президентського проекту вимогам міжнародних партнерів також залишається без змін.

Вже після зустрічі Порошенка з президентом Світового банку нібито "звільнена" Сату Кахонен в ефірі 1+1 повторила ключові вимоги до президентського проекту. "Ці зміни дозволять привести законопроект у відповідність до рекомендацій Венеціанської комісії", – наголосила вона.

До слова, зрештою цей фейк лише зашкодив Києву. Звісно, ніхто не має документальних доказів, що за інформаційною атакою стоїть саме АП. Те, що конкретні ЗМІ та  блогери співпрацюють з Банковою – не аргумент для міжнародних переговорів. Але і у Вашингтоні, і в українських дирекціях чудово розуміють реальність. Можливо, через це на зміну нейтральним заявам партнерів, які лунали в Давосі, повернулися конкретні вимоги на адресу України.

Довіра у міжнародних відносинах – це актив, який значно легше втратити, аніж здобути.

Окремо варто зупинитися на позиції ЄС.

Вона так само лишилася незмінною, і тут також йдеться не лише про "думку когось із дипломатів у Києві". Керівник групи підтримки України в Єврокомісії Пітер Вагнер минулого тижня заявив у Брюсселі про критичну важливість створення антикорупційного суду. Також лишається чинною заява від імені речника ЄС з натяком про призупинення безвізу – за минулі тижні прес-служба Єврокомісії неодноразово надсилала її на запит інших ЗМІ. Але із останньою проблемою, на щастя, не все так погано.

"Європейська правда" вже аналізувала ситуацію і доводила, що "безвізові погрози" не є реалістичними і, схоже, є лише інструментом тиску на Україну. Отже, негайного скасування безвізу стерегтися не варто – підстав для цього наразі немає (детальніше у статті "Чи скасують безвіз Україні: що не так у боротьбі Брюсселя за антикорупційний суд").

Але якщо Україна все ж хоче пройти 2018 рік без фінансового колапсу – до думки партнерів доведеться дослухатися. Вимога про відповідність законопроекту рекомендаціям "Венеціанки" навряд чи буде знята з порядку денного.

А чого хоче "Венеціанка"?

Донедавна деяку невизначеність створювало саме рішення Венеціанської комісії.

Цей орган Ради Європи дає юридичний висновок, який часто є очевидним для юристів – але геть не очевидним для пересічного читача.

Політики із задоволенням користуються цією неоднозначністю. Саме тому президент та його служби стверджують, що проект "відповідає вимогам Венеціанської комісії", а МВФ, Світовий банк та експерти наполягають, що є маса розбіжностей із позицією "Венеціанки".

Від минулого тижня це питання зняте з порядку денного.

У Венеціанській комісії детально та ґрунтовно розтлумачили: президентський проект має низку критичних вад.

Хоча, звісно ж, у Страсбурзі (як і в Брюсселі та Вашингтоні) вітають те, що Порошенко взагалі подав проект закону "Про антикорупційний суд", адже його цілком можливо доопрацювати, якщо Київ має таку мету.

Секретар ВК Томас Маркерт навіть запропонував схему спільної роботи, "щоби представники АП, депутати і експерти Венеціанської комісії сіли разом і напрацювали такі зміни, які задовольняли б усіх". "Якщо буде таке запрошення – Венеціанська комісія готова взяти участь у такій роботі", - наголосив він.

Також представник цієї інституції Ради Європи розтлумачив вимогу ВК щодо відбору суддів антикорупційного суду, де президентський проект є категорично неприйнятним для всіх без винятку партнерів України, а також відповів на закиди про "неконституційність" пропозиції Заходу (детальніше про пропозиції та зауваження ВК читайте в інтерв’ю на "Європейській правді").

Отже, за бажання, Банкова ще може повернути довіру міжнародних партнерів, створивши справді незалежний, а не кишеньковий суд.

Рекомендації для цього є. Інструменти тиску у Заходу також є. Чи з’явиться також політична воля українського керівництва, нехай навіть вимушена? Відповідь ми дізнаємося вже у найближчі місяці. Та на жаль, якщо цією відповіддю буде слово "ні", фінансовий шок від цього відчує вся країна.

Автор: Сергій Сидоренко,

редактор "Європейської правди"