10 жовтня до адміністрації президента України Петра Порошенка надійшов лист за підписом президента Єврокомісії Жозе Мануела Баррозу, про який ані українська, ані європейська влада наразі не повідомляли ЗМІ.

Цікавим він є з декількох причин.

По-перше, таке листування на найвищому рівні не є звичною практикою. А особливо нині, коли президенти і без того часто спілкуються телефоном. Тобто листи спрямовують, як правило, лише тоді, коли питання стає кричуще важливим.

Або коли телефонне спілкування не дало результату.

По-друге – і це навіть більш важливо – вражає зміст листа, який "Європейській правді" переказав український посадовець, причетний до опрацювання документа. Джерела ЄвроПравди в Брюсселі підтвердили коректність його ключових тез.

По суті, Брюссель звернувся до Києва з наполегливим проханням про те, щоб Україна скористалася гуманітарною допомогою для біженців з Донбасу.

В листі зазначено, що на кону - 25 млн євро донорських коштів від ЄС та значно більші суми від інших донорів. Та Україні ці гроші, схоже, не надто потрібні.

Баррозу поінформував українського президента про те, що наша держава не робить необхідних кроків для отримання такої допомоги.

Не факт, що саме Порошенко є коректним адресатом для такого звернення, адже проблема швидше у Верховній раді, яка вперто не ухвалюють необхідні рішення. Та, звісно ж, в Кабміні.

Саме тому на президентському примірнику листа Баррозу зазначено, що його копії спрямовані спікеру Ради Олександру Турчинову та прем'єр-міністру Арсенію Яценюку.

В документі зазначено три ключові проблеми з направленням гуманітарки до Києва. Президент ЄК вважає, що більшість з них можна прибрати протягом кількох днів.

Більше того, в листі зазначено дату, до якої Київ має вжити заходів. Йдеться про вівторок 14 жовтня.

Саме цього дня Верховна рада мала би ухвалити декілька законів з цього питання, але, як з’ясувалося, їх навіть не внесли до порядку денного (хоча, якби навіть внесли, не проголосували би через відомі події на Грушевського).

Отже, зрештою, віз і нині там.

***

А тепер – щодо конкретики.

Лист Баррозу викладений на двох сторінках, він починається з компліментів на адресу української демократії, а закінчується досить наполегливими проханнями на адресу Києва.

Президент ЄК вимагає від українського колеги термінового ухвалення нового закону про біженців, який забезпечив би централізовану реєстрацію переселенців з Донбасу.

Наразі така централізована система в Україні відсутня, хоча, як вже писала "Європейська правда", міжнародні організації неодноразово зверталися до української влади з проханнями про створення такої системи.

Без неї надійне планування допомоги є неможливим, а без планування міжнародні донори нерідко просто не мають права працювати.

Другий момент – потреба зміни податкового та митного режиму для гуманітарних організацій. Це – не нове питання.

"Зараз із наших грошей, наданих у вигляді допомоги біженцям, українська держава стягує податок на прибуток. Це неприпустимо. Навіть якщо буде оподаткування за ставкою 1%, ми не бачимо можливості продовжувати допомогу на таких умовах", - поділився з ЄвроПравдою на умовах анонімності представник однієї з донорських організацій.

І, нарешті, в Брюсселі підкреслюють важливість надати "реальні виконавчі повноваження" створеній Києвом Нацагенції з питань координації гуманітарної допомоги.

Наразі, на думку ЄС, цей орган існує лише на папері

Отже, бажаний строк ухвалення законів, поставлений Європейською комісією, вже вийшов. Чи спробує влада ухвалити потрібні норми – принаймні, із запізненням? Чи має Київ реальне, а не декларативне бажання швидко отримати міжнародну гуманітарну допомогу?

Адже відкладати це питання для Ради наступного скликання – не надто логічно. Попереду зима. І багатьом біженцям дійсно потрібна термінова підтримка.

Вже зараз, а не навесні.