22 грудня Кабінет міністрів подав до Верховної ради два законопроекти (№ 1562 та № 1563), що передбачають запровадження на 12 місяців, з 1 січня 2015 року, додаткового імпортного збору.

За задумом Кабміну, новим митом (10% на сільськогосподарську продукцію, 5% на промислові товари) буде обкладатися майже весь імпорт в Україну.

У проектах законів прямо записано, що додатковий збір буде запроваджено "відповідно до статті XII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року та Домовленості про положення ГАТТ-1994 щодо платіжного балансу".

У перекладі на загальнозрозумілу мову це означає "у відповідності до зобов’язань України перед СОТ". Зазначу, що обґрунтованість цього твердження є сумнівною (про це трохи згодом).

Та окрім сумісності цього проекту з вимогами СОТ, уряду і Верховній раді слід звернути увагу на необхідність дотримання Україною також домовленостей із Європейським союзом.

Ініціатива уряду загрожує скасуванням безмитного режиму, в односторонньому порядку наданого Євросоюзом українським товарам.

Як відомо, у торгівлі між Україною та ЄС нині діє автономний преференційний режим, згідно з яким імпорт до ЄС переважної більшості товарів українського походження звільнено від сплати мита. Цей режим діє до набуття чинності (тимчасового застосування) положень Угоди про асоціацію між Україною і ЄС про зону вільної торгівлі, тобто до 31 грудня 2015 року.

Відповідно до пункту "d" статті 2 Регламенту (ЄС) № 374/2014 Європейського парламенту та Ради від 16 квітня 2014 про скорочення або скасування мит щодо товарів походженням з України, однією з умов надання Союзом автономного преференційного режиму Україні є її "утримання від запровадження нових мит або зборів, що мають еквівалентну дію, та нових кількісних обмежень або заходів, що мають еквівалентну дію, для імпорту походженням з [Європейського] союзу, або від збільшення існуючих рівнів мит чи зборів, або від запровадження будь-яких інших обмежень, починаючи з 23 квітня 2014 року".

Згідно зі статтею 4 цього Регламенту, Європейська комісія може тимчасово призупинити ці преференції в цілому чи частково (тобто відновити мита на всі чи частину товарів), якщо встановить, що існує "достатньо доказів" недотримання Україною умов, встановлених у статті 2 Регламенту.

Більш переконливий доказ, ніж ухвалення закону про новий імпортний збір, навіть уявити складно.

Пропонуючи запровадити додатковий імпортний збір, уряд засвідчує своє повне нерозуміння логіки сучасної міжнародної торгівлі, а також ставить партнерів України в ЄС у вкрай незручне становище.

У випадку схвалення цього закону іміджу Україні буде завдано серйозної шкоди.

Єврокомісія буде вимушена застосувати статтю 4 Регламенту № 374/2014 і тимчасово призупинити преференції для України. Схоже, що пільги для українських експортерів будуть скасовані до кінця 2015 року.

Крім того, такий крок явно суперечить положенням Угоди про асоціацію в частині зони вільної торгівлі, що не сприятиме якнайшвидшій ратифікації Угоди державами-членами ЄС.

* * * * *

Як зазначалося вище, твердження Уряду щодо дотримання зобов’язань в рамках СОТ також викликає обґрунтовані сумніви.

Стаття XII ГАТТ, яку Уряд наводить як правову підставу права України тимчасово запровадити додатковий імпортний збір, взагалі не стосується запровадження тарифних заходів, тобто тих, що вводять обов’язок сплатити певну суму у зв’язку з імпортом товару. Згідно з пунктом 1 статті XII ГАТТ, в ній ідеться про нетарифні обмеження:

"Незважаючи на положення параграфа 1 Статті XI [Загальне скасування кількісних обмежень], будь-яка сторона з метою підтримання свого зовнішнього фінансового стану та рівноваги платіжного балансу може обмежувати кількість чи вартість товару, які дозволяється імпортувати при виконанні положень наступних параграфів цієї статті".

Тобто на підставі цієї статті Україна може лише обмежити імпорт, встановивши певні кількісні чи вартісні межі.

У пояснювальній записці до законопроекту № 1562 Уряд також пише, що "члени СОТ, у разі погіршення стану платіжного балансу, мають надавати перевагу ціновим заходам, до яких належить, зокрема, й додатковий імпортний збір".

Напевно, джерелом цього твердження Уряду є пункт 2 Домовленості про положення Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року щодо платіжного балансу, який передбачає таке: "Члени СОТ підтверджують своє зобов'язання надавати перевагу тим заходам, які справляють найменш руйнівний вплив на торгівлю. Вважається, що такі заходи... включають додаткові імпортні збори... або інші рівноцінні торговельні заходи, що відбиваються на ціні імпортованих товарів".

Але справжній смисл цього пункту полягає в наступному: він рекомендує членам СОТ уникати застосування нетарифних обмежень для вирішення проблем із платіжним балансом, тобто не вживати заходи на підставі статті XII ГАТТ, обираючи альтернативні заходи. І серед таких альтернативних заходів названі додаткові імпортні збори.

Відповідно, можливість члена СОТ запроваджувати такі збори регулюється іншими положеннями ГАТТ, а згадана стаття XII і Домовленість щодо платіжного балансу не мають з ними нічого спільного, а тому України не має права посилатися на них для виправдання додаткового імпортного збору.

Отже, ухвалення двох законів, запропонованих урядом, загрожує Україні втратою преференцій у торгівлі з ЄС і порушенням своїх зобов’язань в рамках СОТ.

Депутатам з проурядової коаліції є над чим подумати...

Автор:

Роберт Хорольський,
к.ю.н., юрист юридичної фірми "ОМП",

для "Європейської правди"