Вже 22 січня Європейський центробанк має оголосити про старт програми кількісного пом'якшення. В її рамках європейський регулятор почне прямий викуп боргів країн ЄС, витративши на це 550 млрд євро.

Така програма повинна суттєво вплинути на баланс світової пари євро-долар.

Тільки-но механізм кількісного послаблення буде запущений, почнеться "відплив" капіталу з євро в доларові позиції. Курс євро перебуватиме під девальваційним тиском, і я б не виключав того, що в певний момент він може досягти і паритету, тобто за 1 євро даватимуть 1 долар. До речі, таке співвідношення валют було - при введенні євро.

Європа зацікавлена в цьому русі з цілої низки причин, основною з яких є необхідність стимулювання власного "пониклого зростання". Девальвація євро допоможе відіграти якусь частину позицій через механізм стимулювання своїх експортерів і внутрішніх споживачів, що в свою чергу створить додатковий платоспроможний попит самих європейців.

Україна давно вбудована в систему світової економіки, і кількісне ослаблення, яке запровадить Європейський центробанк, матиме серйозні наслідки і для нас.

Україна стає "маленьким непрямим реципієнтом" глобальних зрушень і відгомонів "валютних війн". Їхній вплив на нас буде різноспрямованим.

Основні канали впливу на економіку України можна було б звести до десяти пунктів.

1. Конкурентоспроможність наших товарів на європейському ринку матиме тенденцію до падіння. "Імпортерів-прибульців" витіснятимуть. Більше того, інтерес до європейського ринку з боку наших експортерів буде знижуватися. Одна справа було отримувати євро і міняти його на гривню за недавнім курсом між євро і доларом 1,3 і зовсім інша - за курсом 1. Потенційно гривнева виручка (після обміну) буде меншою.

2. Зниження валютної виручки з Європи в доларовому еквіваленті означає, що на цьому напрямку експортери "закачуватимуть" в Україну менше валюти, а отже, і потенційно вплинуть на нашу власну курсову стабільність. І, відповідно, можуть створювати додатковий тиск на "просідання" гривні.

3. Ймовірним стає сценарій "недоотримання" коштів нашим бюджетом (знову ж таки, з боку експортерів). В умовах "військової економіки" це може бути "ударом" за іншими статтями українського бюджету. Логіка зовсім проста - пріоритетом для країни є її обороноздатність. Це константа. А якщо доходів менше, а дефіцит фіксується (а він фіксується і навіть повинен бути знижений, тому що колись ми все ж мусимо почати жити відповідно до своїх статків), то доведеться "різати" невійськові витрати.

4. Кількісне ослаблення матиме і позитивний вплив на Україну. Воно зможе стимулювати українських виробників-експортерів до того, щоб нарешті задіяти стратегії географічної диверсифікації своїх товарних потоків. Що в довгостроковому плані знизить нашу залежність від окремо взятих ринків (у тому числі від європейського).

5. Треба бути готовими до того, що доведеться провести нову переоцінку українських золотовалютних резервів виходячи з нового курсу. А це означає, що враховуючи здешевлення курсу євро, який є в резервах нашого Національного банку, вони можуть бути потенційно меншими порівняно з тим рівнем, коли євро перераховували за курсом до долара, скажімо, на рівні 1,3.

6. В Європі може виявитися більше "гарячих грошей", яким намагатимуться шукати застосування за її межами, і за умови того, що наша власна ситуація (і з реформами, і з військовими діями на Сході) зміниться на краще, ми б цілком могли поборотися за цей ресурс. Потенційно це може спрацювати в плюс для української економіки, в тому числі - зміцнити курс гривні.

7. Та частина нашого зовнішнього і внутрішнього державного боргу, яка була деномінована в євро, стане дешевше (в перерахунку на долари), а отже потенційно боргове навантаження (принаймні, за цим напрямком) може зменшитись.

8. Громадяни, які раніше заощаджували в євро, можуть постраждати від того, що зараз опиняться в ситуації, коли кількість товарів, які вони потенційно могли би придбати раніше на ту ж суму в євро, стане значно менше. А це означає, що вони програли.

9. Грошовий потік від українських заробітчан, широко представлених на європейському ринку праці, може серйозно скоротитися, знову ж таки, через зміни курсу в парі євро-долар, а це означає, що девальваційний тиск на гривню може посилитися.

10. І, нарешті, якщо все ще існує певна частина населення, яка їздить відпочивати в Європу, незважаючи на більш ніж 100-відсоткову девальвацію гривні, падіння економіки практично на 8% та 25-відсоткову інфляцію минулого року, то зараз це коштуватиме дешевше. Питання лише в тому, чи залишиться така можливість навіть у тих, хто робив це раніше?

Як бачимо, низка факторів, спричинених новою політикою ЄЦБ, матиме негативний вплив на Україну, а інша низка факторів, навпаки, позитивне.

Кількісне ослаблення в Європі - це можливість ЄС вирішити свої проблеми, а не допомогти комусь зовні.

Проте готовність України до нових умов роботи на європейському ринку повинна пом'якшити негативні наслідки і водночас дозволити повною мірою скористатися новими можливостями.

Саме тому наразі варто утриматися від підсумкової оцінки. Яким буде вплив нової монетарної політики ЄС на Україну, багато в чому залежатиме і від наших дій.

Автор:

Олег Устенко,

виконавчий директор
Міжнародного фонду Блейзера