Вчора Верховна рада не знайшла голосів для розгляду урядового законопроекту №3224, який вкрай необхідний, щоби запровадити з 1 січня 2016 року паспорт громадянина України у формі ID-картки та принципово нову систему ідентифікації осіб на основі Єдиного державного демографічного реєстру (ЄДДР).

Залишився лише один день – четвер 26 листопада – коли Верховна рада ще може ухвалити це вкрай необхідне для держави рішення.

Нагадаю, уряд суттєво змінив законопроект протягом останніх двох тижнів із врахуванням усіх зауважень, які надходили від громадськості, експертів, омбудсмена, а також комітетів Верховної ради, які розглядали законопроект.

Враховано практично все!

Деякі моменти, які й досі викликають запитання чи навіть критику, потребують роз’яснення, адже їх виключення із законопроекту може заблокувати роботу міграційної служби та звести нанівець усі намагання держави навести порядок у сфері документування та виконати вимоги ЄС у першому блоці Плані дій візової лібералізації.

Що змінилося?

У порівнянні з першою версією законопроекту той, що зараз розглядається Верховною радою, містить вкрай важливі моменти, на які депутати та експерти звертали увагу під час попереднього обговорення:

1. Чітко визначено перелік інформації, яка вноситься до реєстру.

Тепер реєстр не містить ніяких даних про власність або іншу надмірну інформацію.

До Реєстру вноситиметься лише інформація, яка сьогодні є в міграційній службі у паперовому вигляді. Отже, про "мегабазу", про яку багато говорилося, вже не йдеться.

2. Визначено основну мету ведення Єдиного державного демографічного реєстру - ідентифікацію особи для оформлення та видачі документів, здійснення реєстрації місця проживання чи місця перебування особи, удосконалення та спрощення процедури оформлення документів.

3. Визначено прозорий механізм оплати вартості адміністративної послуги.

Чому ухвалення законопроекту
є вкрай важливим?

Законопроект містить норми, які забезпечать юридично та технічно правильний запуск ID-карт з початку наступного року. Без цих норм запровадження нових документів може обернутися новим хаосом та сплеском незадоволення громадськості. Ось основні пункти, про які йдеться.

1.    Повноваження

Повноваження щодо прийому та видачі документів законопроектом надаються центрам надання адміністративних послуг.

Міграційна служба із поточною штатною чисельністю не впорається із роботою з оформлення та видачі ID-карт самостійно.

Співробітники ДМС будуть насамперед задіяні у процедурі ідентифікації громадян перед внесенням їх даних до Реєстру. Практику, коли ЦНАП виступає лише у ролі кур’єра між громадянином та ДМС (як це відбувається сьогодні за відсутності законодавчо визначених повноважень), вкрай важливо припинити, давши суттєвий поштовх до розвитку цих центрів.

Однак очевидно, що не впораються з цим обсягом роботи і ЦНАПИ, які подекуди не укомплектовані технікою та адміністраторами. Хоча місцеві бюджети від лютого 2015 року мають джерела надходження коштів на розвиток ЦНАП-ів, оскільки держмито та вартість адмінпослуг скеровується саме до місцевих бюджетів.

Водночас центри "Паспортний сервіс" вже зараз забезпечені технікою, укомплектовані кадрами та без сумніву зможуть суттєво зняти навантаження з підрозділів ДМС та ЦНАП у сфері оформлення ID-карт.

У майбутньому кожен зможе самостійно обирати, куди звертатися: чи то до ЦНАПу,  чи до "Паспортного сервісу".

Система поділу процедур надання адміністративних послуг на фронт- та бек-офіси існує в абсолютній більшості країн світу.

Зрештою, мова йде про державне підприємство! Там немає жодної частки приватної власності. І ще один важливий момент – в жодному разі не йдеться про монополію – "Паспортні сервіси" будуть існувати паралельно з комунальними ЦНАП-ами, а конкуренція стимулюватиме їх розвиток.

При цьому рішення про ідентифікацію у всіх випадках прийматиметься виключно міграційною службою.

2.    Оплата

Законопроектом врегульовується система оплати адміністративного збору. На сьогоднішній день питання оплати адміністративного збору при оформленні паспорта не у повній мірі врегульовано у законодавстві.

Перший паспорт у вигляді ID-картки по досягненню 14-річного віку видаватиметься безкоштовно за кошти державного бюджету. Більше того, перехідними положеннями законопроекту установлено, що органами місцевого самоврядування окремі категорії осіб можуть бути звільнені від сплати вартості адміністративної послуги за оформлення документів, яка зараховується до місцевих бюджетів.

3.    Документи

Є ще одне зауваження до законопроекту – чому до закону не внесено вичерпний перелік документів, необхідних для ідентифікації та оформлення паспорта. Це питання вже врегульовано постановою Уряду, та після випробування на практиці у перші місяці роботи перелік буде внесено до закону.

Очевидно, що у процесі запровадження ID-карт може виникнути безліч моментів, не врахованих у початковому варіанті.

Зверніть увагу: Україна кардинально змінює систему ідентифікації, тобто внесення даних до реєстру, йдеться не лише про оформлення паспорта!

Ситуація у Криму та на Сході України суттєво ускладнює ідентифікацію громадян, які приїхали з цих території.

Тому пропозиція міграційної служби – внести перелік документів до закону, але не зараз, а щонайменше через півроку після запровадження Реєстру та ID-карт.

Проте – це можна обговорювати і вносити ці зміни раніше. У жодному разі це – не причина відмовлятися від законопроекту та ставити хрест на запровадженні ID-карт, яке необхідне у тому числі і для запровадження безвізового режиму ЄС.

4.    Місце проживання

Якщо адреса реєстрації особи буде надрукована на бланку, при зміні місця проживання необхідно буде змінити документ. Чи готові українці платити за реєстрацію місця проживання вартість нового паспорта?

Що пропонує міграційна служба? Безкоштовні витяги з Реєстру із печатками ДМС. По суті, це те саме, що й сторінка у паспорті-книжечці.

Окрім того, це стимулює швидкий розвиток електронних сервісів та остаточний відхід від "прописки" радянських часів.

Йдеться насамперед про створення можливостей самостійного отримання витягів в електронному вигляді.

* * * * *

Наостанок: у поточному законопроекті враховано абсолютну більшість зауважень.

Ті моменти, які лишилися, не носять принципового характеру і можуть обговорюватися і після ухвалення законопроекту.

Однак неприйняття цього закону однозначно поставить хрест або ж суттєво ускладнить запровадження нової системи ідентифікації осіб та заблокує реформу паспортної сфери, яка вкрай необхідна державі, і не лише для скасування віз до країн ЄС.

Міграційна служба розпочала масштабну перебудову своєї роботи.

Ці зміни повинні повернути довіру громадян до держави, посилити безпеку суспільства та особистості, а також викорінити корупцію.

Безвізовий діалог – не самоціль, а лише інструмент, за допомогою якого ми намагаємося змінити Україну, зробити її справжньою європейською державою.

Автор: Максим Соколюк,

в.о. голови Державної міграційної служби України

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора