Кожна країна має ринкові переваги, які дають їй можливості інтегруватися у світову економіку. У когось це нафта, у когось – вуглеводні.

Україна має кращі у світі землі і здатна виробляти масово якісні та доступні продукти. Експерти прорахували, що український аграрний сектор, крім забезпечення внутрішнього ринку, здатен прогодувати до 600 млн осіб.

Україна постачає свою аграрну продукцію у понад 190 країн світу. За обсягами експорту наша держава перша по соняшниковій олії, друга по зернових культурах, третя  за обсягами експорту волоських горіхів та ріпаку, на четвертій сходинці за експортом меду, сьома – по сої та восьма – за обсягами експорту курятини.

У зв’язку із запровадженням повноцінної зони вільної торгівлі з ЄС на Україну також було поширено торговельне ембарго з боку Росії, яке стосувалося м’яса та м’ясопродуктів, риби, молочних продуктів, овочів і фруктів, горіхів, виробів із борошна – товарів, що складали майже половину (46%) експорту нашої сільгосппродукції до РФ.

Однак для нас це не стало несподіванкою. Україна встигла підготуватися до таких дій, що дало змогу компенсувати втрату російського ринку за рахунок диверсифікації експорту вказаних видів продукції до інших країн, зокрема до ЄС.

У доларовому еквіваленті за перший квартал поточного року український експорт продовольства (групи 1-24) до РФ схуд ще на 68%, з $49 млн до $16 млн. При цьому по промислових групах (групи 25-99) товарів зменшення становило 48,6%, з $995 млн до $511 млн.

Однак Україна практично не відчула втрати російського ринку для аграрної сфери.

Більше того, торговельна війна, розпочата нашим північно-східним сусідом, стала імпульсом для відкриття 11 нових ринків та налагодження контактів з міжнародними партнерами.

Сьогодні український агроекспорт повністю диверсифіковано. Це результат успішної роботи нашої команди.

На даний момент у загальному експорті до РФ превалюють такі групи товарів, як залізні руди і концентрати, пшениця, напівфабрикати з вуглецевої сталі, олії соняшникова, сафлорова або бавовняна, а також кукурудза. Однак їхні обсяги – незначні.

За перший квартал поточного року загальний експорт аграрної продукції сформував $2,2 млрд позитивного зовнішньоторговельного сальдо.

Свого часу наша команда здійснила величезну роботу у напрямку диверсифікації експортних поставок і наразі експорт вітчизняної продукції переорієнтовано на ринки Азії, Африки, Європейського Союзу.

З 1 січня 2016 року на зміну автономним преференціям запрацювала повноцінна зона вільної торгівлі з ЄС і вже за результатами першого кварталу отримано позитивні результати.

Експорт аграрної продукції до ЄС порівняно з відповідним періодом 2015 року збільшився на 16%, з $980 млн до $1,14 млрд. По решті товарних груп відбулося зменшення на 15,3%, з $1,62 млрд до $1,38 млрд.

Таке зростання відбулося за рахунок жирів та олії тваринного або рослинного походження та зернових культур – абсолютний приріст $207,2 млн та $61 млн відповідно.

Крім того, значно зросли обсяги експорту продукції з високою часткою доданої вартості. Так, обсяги експорту до ЄС продуктів з м’яса, риби зросли у 13,5 разів, цукру – у 2,2 рази, продукції борошномельно-круп’яної промисловості – на 40%, м’яса та їстівних субпродуктів на 29%, молокопродуктів, яєць та меду – на 31%.

Станом на 20 квітня 6 позицій квоти ЄС за принципом "перший прийшов – перший обслуговуєшся" вже закрито.

Квоти за принципом ліцензування закриті: по пшениці – на 98%, по ячменю – на 4,4%, по кукурудзі – на 100%, по курятині у середньому – на 32%.

Окремо зазначу, що Україна, користуючись своєю наближеністю до Європи, наразі займає 95,2% усіх імпортних поставок свіжих або охолоджених частин тушок і субпродуктів птиці, а також 36% не розрізаних на частини, морожених тушок (друге місце після Аргентини).

З огляду на таку динаміку, Україна, за умов виконання Порядку денного асоціації, особливо щодо питань контролю безпечності, може сподіватися на потужний прорив в експорті до ЄС саме продукції харчової промисловості.

А з підвищенням чисельності та доходів населення, особливо в азійських країнах, споживання зміщатиметься у бік дорожчих продуктів – це стосується продукції тваринництва. При цьому зростатиме попит на зернові, які залишатимуться базовим продуктом як для харчування населення, так і для годівлі тварин та птиці.

Тому сьогодні важливо не збавляти темпу реформ.

Насамперед треба завершити дорожню карту реформування Держпродспоживслужби та забезпечити її ефективне функціонування. Без цього перехід на європейську систему безпечності продуктів харчування буде складним. 

Водночас відповідність українських стандартів якості європейським суттєво спростить переговори не тільки з Європейським Союзом, а й іншими країнами, а також стане хорошим сигналом для українських і європейських споживачів.

Впевнений, що Україна ближчим часом зможе успішно завершити переговорний процес щодо збільшення обсягів квот.

Адже європейський споживач оцінив смак української продукції та вже демонструє бажання купувати нашу екологічно чисту та конкурентоспроможну продукцію. І ми можемо їм це запропонувати та у значно більших обсягах, ніж зараз.

Автор: Олексій Павленко,

міністр аграрної політики та продовольства України (2014-2016 рр.)

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора