"Європейська правда" продовжує дискусію навколо підготовки Національної експортної стратегії - надзвичайно важливого документа, що має формувати принципи підтримки експортерів урядом.

Раніше ми оприлюднили критичну оцінку підготовки цього документа. Для відповіді надаємо слово одному з авторів проекту Національної експортної стратегії.

До та після презентації документа "Біла книга: Як реалізувати експортний потенціал України за умов глобалізації" 26 квітня ми отримали багато питань стосовно підготовки Національної експортної стратегії, якою займався Інститут економічних досліджень та політичних консультацій в консорціумі з адвокатським об’єднанням "АФ "Сергій Козьяков та Партнери".

Ми вдячні всім урядовцям, представникам бізнесу та експертам за поради, цінність яких важко переоцінити.

Наша окрема подяка пані Тетяні Сліпачук за продовження обговорення вже на сторінках "Європейської правди". Ми без сумніву поділяємо занепокоєність затримкою у підготовці Стратегії та цінуємо щиру зацікавленість у тому, щоб Україна отримала якісний документ політики.

Водночас для того, щоб така дискусія була більш продуктивною, нам хотілося би звернути увагу шановних учасників обговорення на кілька принципових моментів.

Спочатку трохи історії.

Конкурс із підготовки Експортної стратегії було оголошено в липні 2015 року, а в листопаді наш консорціум уклав контракт з Western NIS EnterpriseFund на виконання відповідних робіт.

Водночас у жовтні 2015 року відбулась перша зустріч Робочої групи з підготовки експортної стратегії, а вже в грудні наша команда представила Міністерству економічного розвитку та торгівлі документ, який складався з трьох частин.

Перша частина містила детальний аналіз особливостей експорту України в різних вимірах. Не вдаючись у деталі, відзначимо, що для виконання поставлених в угоді з Western NIS EnterpriseFund завдань ми використали широке коло інструментів якісного та кількісного аналізу.

Друга частина – це власне Експортна стратегія (до речі, ми досить багато сперечались щодо назви документа – Національна чи Державна стратегія чи політика – на предмет її відповідності чинному українському законодавству, яке регулює питання стратегічного планування). На прохання МЕРТ ми кілька разів переробляли текст стратегії з тим, щоб формат документа відповідав чинній практиці роботи уряду.  

Третя частина – це План дій з реалізації стратегії. В Плані ми окремо виділили коротко-, середньо- та довгострокові заходи. Зрозуміло, що План змістовно базувався на Експортній стратегії.

В січні 2016 року ми представили Мінекономрозвитку оновлені за результатами обговорення з представниками міністерства тексти Стратегії та Плану дій, і відтоді МЕРТ самостійно працював з цими документами.

З нашої співпраці з МЕРТ ми винесли кілька уроків щодо того, яким чином має бути організована ефективна взаємодія між міністерством, експертами та іншими зацікавленими сторонами, але це вже тема окремої розмови.

В процесі роботи над Стратегією ми запропонували МЕРТ підготувати "Білу книгу" з питань політики сприяння експорту як документ політики уряду. Нагадаємо лише, що

"Біла книга" – це документ, який містить урядове бачення проблем, що їх має вирішити уряд, стратегічних підходів до їх розв’язання та визначення переліку перспективних питань, на які треба шукати відповіді в майбутньому.

Саме з "Білої книги" в країнах з розвинутою демократією, як правило, починається процес вироблення важливих рішень та відповідна комунікація уряду із суспільством.

Міністерство оцінило важливість підготовки "Білої книги", і наприкінці січня 2016 року її текст ми вже надіслали МЕРТ.

Окремо зазначимо, що, згідно з угодою з Western NIS EnterpriseFund, підготовлені нами документи є власністю МЕРТ, і тільки зі згоди міністерства вони можуть бути оприлюднені. До цього часу МЕРТ дав згоду лише на оприлюднення "Білої книги" без Плану дій, тоді як очікування експертів та представників бізнесу щодо предмету обговорення були дещо іншими.

Зважаючи на проведену роботу, нам дуже прикро, що в силу цієї причини ми не змогли провести дискусію з вітчизняними та іноземними експертами, які, зокрема, займаються кількісним аналізом міжнародної торгівлі та оцінками економічних ефектів різних варіантів торговельної політики.

Тепер кілька слів щодо змісту Стратегії. Фактично наше бачення Експортної стратегії викладено в Розділі 7 "Білої книги" (для спрощення викладу матеріалу терміни "експортна стратегія" та "політика сприяння експорту" в книзі є взаємозамінними). Саме тут ми говоримо про цілі Стратегії, проблеми, які підлягають вирішенню, передумови та напрямки дій тощо.

Для того щоб не повторювати написане в "Білій книзі", хотілось би привернути увагу до кількох принципових моментів.

1. Ми щиро переконані, що суто в операційному плані Стратегія повинна "зробити" сприяння експорту постійною, послідовною та комплексною політикою, неперервним процесом. Як свідчить міжнародний досвід, саме такий підхід дає найкращі результати.

2. Стратегія та План дій мають бути побудовані на основі чіткого розподілу сфер відповідальності між урядом та бізнесом в тому, що стосується експорту. Такий розподіл означає чітке бачення виключної відповідальності держави (уряду), виключної відповідальності бізнесу та сфери спільної відповідальності держави (уряду) та бізнесу.

3. Ми хотіли би підкреслити один принциповий момент.

Стратегія НЕ містить конкретного переліку секторів чи конкретних товарів, експорт яких має прямо підтримувати держава. І на це є кілька причин.

По-перше, ми вважаємо, що державна підтримка в умовах сучасної України поки що несе суттєві корупційні (і не тільки) ризики, з чим країна активно бореться. Створювати нове джерело таких ризиків, використавши Стратегію як ширму, було б помилкою.

По-друге, сучасна економіка настільки швидко змінюється за рахунок інновацій (згадаймо лише 3D-друк, бурхливий розвиток різного роду додатків на базі інформаційних технологій, електромобілі, альтернативні джерела енергії тощо), тому на основі минулих даних зробити правильний вибір секторів майже неможливо.

Значно ефективніше створити максимально сприятливі умови для ВСІХ експортерів. І саме цьому присвячена Стратегія.

4. Розвиток експорту вимагає полегшення доступу до імпортних ресурсів (товарів, технологій, послуг). Це сприяє розвитку тих виробництв, для яких саме імпортні ресурси (технології, обладнання, сировина тощо) мають ключове значення, та створює умови для інтеграції українських виробників в глобальні ланцюги вартості.

5. Ключовим напрямком діяльності уряду в сфері експорту має стати створення сприятливих внутрішніх умов для розвитку експорту: "Експорт починається вдома".

6. Ефективність політики сприяння експорту прямо залежить від якості діалогу між урядом та бізнесом. До речі, саме про це бізнес досить емоційно говорив під час зустрічі 26 квітня та на Національному експортному форумі 27-28 квітня, який організувала Торгово-промислова палата України.

З точки зору вироблення та реалізації політики в тій чи іншій сфері принципово важливо визначитись, хто ухвалює остаточне рішення та несе відповідальність за його реалізацію.

Такий підхід дає змогу чітко визначити сфери та принципи підтримки комерційної діяльності експортерів з боку держави.

Ми переконані, що, за великим рахунком, предметом публічного обговорення мали б стати аналітична оцінка стану українського експорту, текст Стратегії та План дій, про що йшлося раніше.

Зважаючи на роль експорту в економіці України, масштаби проблем, з якими стикаються українські експортери, та, відповідно, необхідність розробки й запровадження системної політики сприяння експорту,

ми дуже сподіваємось, що розпочата дискусія спонукає Міністерство економічного розвитку і торгівлі "поділитися" повними текстами Стратегії та Плану дій.

Це дасть можливість зробити дискусію більш конкретною та залучити до неї широке коло зацікавлених сторін, в тому числі й міжнародних експертів з ІТС, з якими ми мали нагоду поспілкуватись в Києві. На жаль, як вже було зазначено раніше, за умовами контракту ми самі не можемо поширювати ці матеріали, але будемо щиро раді, якщо це зробить МЕРТ.

Наші партнери знають, що ми відкриті для дискусії з найскладніших питань, а наріжним каменем політики інституту є оприлюднення результатів наших досліджень та їх публічне обговорення.

Тому ми вдячні всім тим, хто вже надіслав або надішле свої коментарі та зауваження до "Білої книги", пропозиції та обіцяємо обов’язково використати ваші матеріали для удосконалення Стратегії та Плану дій.

Автор: Ігор Бураковський,

голова правління ГО "Інститут
економічних досліджень та політичних консультацій" (ІЕД)

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора