На початку липня ринок облетіли негативні звістки з МВФ про Deutsche Bank. Один з найбільш респектабельних банків ЄС визнали небезпечним.

За Deutsche Bank в "проблемному списку" Фонду йшли британський Hong Kong and Shanghai Bank Corporation (HSBC) і швейцарський Credit Suisse.

Паралельно з інформацією МВФ з'явилися результати стрес-тестування Deutsche Bank з боку Федеральної резервної системи. Ці результати теж виявилися невтішними.

ФРС звинуватила Deutsche Bank в надмірно ризикованій політиці на тлі доброї забезпеченості капіталом.

Зрештою, в повітрі запахло новою глобальною фінансовою кризою.

І це зовсім не перебільшення. Адже від найгіршого сценарію нас відділяє не так вже й багато.

Для старту такої кризи зазвичай потрібний "постріл Аврори", роль якого в кризі 2008 року зіграло банкрутство Lehman Brothers.

Приписки, "РЕПО 105" та інші неприємності

Світ вже кілька разів переживав потрясіння на фінансовому ринку через великі банкрутства банків. До Lehman Brothers були Barings Bank, American International Group та інші.

Таке часом трапляється, коли ані аудитори, ані рейтингові агентства, ані регулятори не бачать жодних проблем, і раптом вони з'являються, як кролик із шапки фокусника.

Відбувається це через викривлення звітності банків.

Lehman Brothers у переддень свого банкрутства примудрявся ховати від регуляторів активів на $50 млрд. По завершенню кожного кварталу холдинг продавав свої активи семи зарубіжним банкам, а потім, після проходження звітної дати, викуповував їх назад.

Ця операція банком здійснювалася з 2001 року і серед співробітників отримала назву "РЕПО 105". Вона досить сильно спотворювали картину за ризиками Lehman Brothers, оскільки ховалися активи з найвищим ступенем ризику. Як наслідок, п'ять рейтингових агентств, два аудитори великої четвірки і всі банківські регулятори країн G6 взяли намальовану звітність.

Але коли ціни на ринку сировини впали, Lehman Brothers, який загрався на цьому ринку, пішов на дно.

Цікаво, що серед семи банків, яким на певний час продавалися ці активи, був і Deutsche Bank.

В принципі, всі дефолти великих міжнародних банків схожі.

Чи то з відома керівництва, чи то таємно (як це було в Barings) менеджмент виходив на ринок ризикових і високоприбуткових активів, а у звітності показував, що такі активи вже продані, а їхня вартість перетворена в суперліквідні активи.

Але коли звітна дата залишалась позаду, звітність різко змінювалася. Треба віддати належне, не всі міжнародні банки, спіймані на такій халтурі, збанкрутіли.

Останній, кому вдалося уникнути банкрутства – французький Societe General. Однак "підпільна робота" його трейдера коштувала банку близько 4 млрд євро.

Термінові претензії

Наразі основна претензія МВФ до Deutsche Bank – занадто великий портфель строкових контрактів. На початок року він становив приблизно $75 трлн, це приблизно в 20 разів більше ВВП Німеччини.

Складність у тому, що облік і регулювання строкових операцій (форвардів, ф'ючерсів, опціонів тощо) слабкі в усьому світі.

Регулятори бояться великих обсягів термінових контрактів, оскільки погано уявляють собі, як саме вони вплинуть на баланси великих підопічних у разі різкої зміни цін на базові активи.

$75 трлн – це дуже велика сума навіть для європейської банківської системи.

Deutsche Bank вже відреагував на заяву ФРС: він дав зрозуміти, що збирається збільшити власний капітал банку в США.

Що стосується заяви МВФ, то, по суті, вона лишилась без відповіді з боку Deutsche Bank.

Ставити в провину Deutsche Bank той факт, що він дуже активний на терміновому ринку і це нібито джерело глобального ризику – дуже формальні дії з боку МВФ, на які відразу відповідь і не підбереш.

Та все ж такого роду заяви з боку Фонду стурбували галузевих аналітиків. Якщо Фонд турбується про термінові ринки, отже, він найближчим часом очікує зміни цін на активи.

І, звісно, виникне резонне питання – на які саме? Поки що воно лишається без відповіді.

Другий момент – це очікування глобального апокаліпсису на терміновому ринку. Варто нагадати, що цей сценарій передбачав легендарний американський інвестор, власник Berkshire Hathaway Уоррен Баффет.

Ще 10 років тому Баффет відзначив, що загальний обсяг операцій на терміновому ринку часто перевищує фізичні обсяги базових активів в наявності, по деяких категоріях товарів це перевищення сягає 10-15 разів.

Це означає, що частина капіталу, що працює на термінових ринках, інвестується в прямому сенсі в "повітря", адже за строковими контрактами поставки товарів і активів не здійснюються і вони закриваються такими ж протилежними контрактами.

Однак у випадку банкрутства великих операторів термінового ринку цей ринок накриє хвиля неплатежів.

Описані страхи все ж не означають, що нова фінансова криза неминуча. Більше того, швидше за все, все буде добре і з Deutsche Bank.

Не він один виступає тим насосом, який надуває терміновий ринок. Сьогодні банк добре забезпечений капіталом і формально лишається системним банком Німеччини, тобто є одним із стовпів економіки єврозони.

Однак критика МВФ і ФРС є показовою. Завжди існує ймовірність того, що в системі з'явиться слабка ланка, і зазвичай вона з'являється там, де ніхто не чекає.

Автор: Віталій Шапран,

член виконкому
Українського товариства фінансових аналітиків (УТФА)

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора