За даними Світової організації торгівлі, останнім часом значно зріс рівень застосування торговельних заходів. Це особливо помітно по сектору чорної металургії - сектору, найбільш вразливому від недобросовісної конкуренції.

Втручання урядів, масові субсидії та політика, які спотворюють ціни призвели до величезних надлишкових потужностей і в кінцевому результаті витіснення сумлінних національних виробників зі своїх й традиційних ринків.

Все більш гострою стає проблема недобросовісної торгової практики з боку третіх країн. Не є винятком і європейський ринок, який страждає від недобросовісної конкуренції в сталевій, алюмінієвій та інших галузях.

Останнім часом Єврокомісія була змушена прийняти рекордну кількість антидемпінгових і компенсаційних заходів.

В першу чергу - в чорній металургії, хімічній та суміжних галузях, кераміці та машинобудуванні.

Наприклад, за даними Єврокомісії в секторі чорної металургії ЄС застосовує 39 антидемпінгових і компенсаційних заходів. Переважно заходи спрямовані на товар з Китаю, де перевиробництво – це серйозна проблема, яка призводить до масового демпінговому імпорту.

З початку наступного року, згідно з правилами СОТ, Євросоюз повинен буде визнавати Китай країною з ринковою економікою в рамках розслідувань, що може викликати цілий ряд переглядів, ініційованих Китаєм з урахуванням нових обставин.

Це, безумовно, не могло не підштовхнути Єврокомісію до термінового здійснення реформи торговельного захисту.

Тристоронній підхід ЄС

Минулого тижня на шляху до надійної торгової політики в інтересах робочих місць і конкурентності Єврокомісія прийняла документ, в якому закликала держави-члени підтримати зусилля щодо зміцнення та створення більш надійних інструментів торговельного захисту.

Реформування ЄС умовно можна розділити на три напрямки.

По-перше, ЄС відмовиться від застосування методики розрахунків мит на підставі списків країн з неринковою економікою, щоб не порушувати норми СОТ.

Європейська комісія запропонує новий метод розрахунку демпінгової маржи на імпорт з країн, де існують ринкові викривлення, або там, де держава має глибокий вплив на економіку. У своїх розслідуваннях ЄС буде порівнювати ціни таких країн зі світовими цінами.

Реалізація цієї нової методології буде включати в себе перехідний період протягом якого всі існуючі антидемпінгові та компенсаційні заходи, а також вже ініційовані розслідування не будуть порушені.

Єврокомісія також зробить акцент на посиленні антисубсидійного законодавства.

По-друге, в основу змін, буде покладено пропозицію Комісії з модернізації інструментів торговельного захисту, розроблену в 2013 році, що підвищить прозорість та ефективність, а також забезпечить скорочення часу процедури розслідування на два місяці.

ЄС відмовиться від "правила меншою мита" в деяких випадках. На думку ЄС, систематичне застосування "правила меншою мита" виходить за рамки основних зобов'язань Антидемпінгової угоди СОТ.

Це дозволить ЄС збільшити розмір мит в рази і наблизитися до практики США, яка використовує заборонені мита, які іноземні виробники не можуть подолати десятки років.

По-третє, створена двостороння платформа ЄС-Китай для обговорення можливості недопущення шкоди у зв'язку з перевиробництвом китайської сталевої продукції.

Очікується, що в подальшому нові інструменти торговельного захисту ЄС захистять європейський ринок від дешевої продукції та недобросовісної торгівлі.

Відповідно, для інших країн існує загроза переорієнтації дешевої продукції, яка може безперешкодно імпортуватися, в тому числі й на ринок України.

Крім цього, нові методики розрахунків будуть застосовуватися до всіх країн, включаючи й Україну.

В подальшому оскаржити застосування заходів ЄС щодо української продукції шансів майже не буде, з огляду на слабку українську практику врегулювання суперечок у СОТ.

Як має реагувати Україна?

Україна повинна провести власну модернізацію інструментів торговельного захисту, використавши досвід і напрацювання ЄС для поліпшення законодавства і методик розрахунку маржі.

Варто відзначити, що Мінекономрозвитку працює над новими законами, однак до сьогоднішнього дня така модернізація не обговорюється з бізнесом. Тому прогнозувати їх результативність поки дуже складно, тим більше - прийняття законів може розтягнутися в часі.

Найважливіше - варто визнати -

нинішнє українське законодавство у сфері торговельного захисту, розроблене до вступу в СОТ, не відповідає сьогоднішнім реаліям.

Існує необхідність прийняття підзаконних актів, включаючи порядок збереження конфіденційної інформації та оперативне отримання детальної статистики з ДФСУ.

Наприклад, у законі "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну" не визначена процедура перегляду з ініціативи бізнесу, не встановлено список країн, які розвиваються і підлягають виключенню з-під дії спеціальних заходів.

Закон "Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту", не відповідає Угоді СОТ про субсидії та компенсаційні заходи, що істотно ускладнює прийняття компенсаційних заходів. У Законі "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту" дуже багато неясностей і протиріч між статтями.

І це не вичерпний список зауважень.

Правозастосування законів також залишає бажати кращого. Наприклад, на практиці міністерство самостійно не може відслідковувати й ініціювати розслідування, оскільки не має можливості купувати дослідження зарубіжних ринків і не має ресурсів, щоб зібрати докази без відкритого процесу.

Крім цього, не працюють статті щодо ініціювання перегляду у зв'язку з обходом заходів, існують проблеми з поверненням попереднього мита в разі не застосування заходів за результами розслідування. Вимоги до клопотань національних виробників для ініціювання розслідувань завищені порівняно з іншими країнами.

Окрему увагу необхідно приділити інституційним змінам. Склад Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі часто змінюється, що збільшує ризик прийняття ситуативних рішень або політично мотивованих. Відсутній регламент роботи комісії...

Важливо поліпшити систему доступу до матеріалів розслідування, створити реєстр заходів і розслідувань з урахуванням нових технологій, як це існує у розвинутих країнах.

Таким чином, здійснення реформи інструментів торговельного захисту в Україні скоріше гостра необхідність, ніж побажання. Однак забезпечити цю реформу можливо лише з посиленням кадрового потенціалу та бюджетного фінансування.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора