ВВП Туреччини в третьому кварталі 2016 року раптово впав на 1,8%. Не можна сказати, що це був шок для глобальної економіки, але результати неприємно здивували аналітиків усього світу, які очікували зростання.

Детальніше вивчення трендів турецької економіки засвідчило, що Туреччина цілком може претендувати на роль країни-каталізатора глобальної кризи в 2017 році.

Хто стане "Авророю"?

Перша на моїй пам'яті глобальна економічна криза, наслідки якої я відчув не через пресу, а особисто, припала на 1998 рік – її ще називали... індонезійською.

Відлунням раптового падіння економіки Індонезії стали дефолт і мегадевальвації в Росії, що зачепили тоді й економіку України.

Щоб стати "Авророю", яка подає сигнал песимістично налаштованим інвесторам, не обов'язково бути великою економікою.

Достатньо бути країною з відносно ліберальним валютним ринком, мати національний фондовий ринок і бути великим регіональним гравцем. Все це Туреччина має.

Та й генеральна репетиція того, як Туреччина впливає на світові індекси, відбулася влітку, під час  невдалої спроби перевороту. Непокоїть і наближеність Туреччини до зони конфлікту в Сирії та інших гарячих точках на Близькому Сході.

Для пересічного українця Туреччина – це море, пляжі й відпочинок. Але за останні 20 років частка турецької економіки в регіоні зросла, і країна стала досить впливовою саме завдяки своєму економічному розвитку, а не географічному розташуванню чи ресурсам.

ВВП Туреччини за купівельною спроможністю в 2015 році становив $1,589 трлн, номінальний ВВП в доларах – $789 млрд. За обсягом економіки в 2015 році Туреччина була на 18-му місці у світі, а з країн нашого регіону (крім ЄС) за розміром ВВП її випередили тільки Саудівська Аравія і Росія.

Тож турецька економіка сьогодні – це приблизно п'ять українських економік. Такий гігант, звісно, не може не впливати на регіон.

Реальність ризиків

За даними Турецького інституту статистики, у третьому кварталі економіку країни найбільше підвели сфера послуг та сільське господарство, які знизилися на 8,4% і 7,7% відповідно. Промисловість впала на 1,4%, а будівництво зросло на 1,4%.

Оптимісти кажуть, що третій квартал 2015 року для турецької економіки був надто вдалим, і звідси йде незначне зниження, тим більше що ВВП третього кварталу 2016 року вищий і в доларах, і в лірах, ніж за другий квартал.

Та не все так просто. Навряд чи в Нью-Йорку чи Лондоні стали б так непокоїтися через просту статистичну похибку.

Більш глибоке вивчення показало, що в тому ж третьому кварталі витрати турецьких домогосподарств впали на 3,2%, а експорт товарів і послуг – вже на 9,2%, натомість імпорт зріс на 2,4%. Можна було б погодитися і зі "статистичною" природою падіння витрат населення, але якщо порівнювати дані експорту-імпорту з динамікою курсу ліри до долара США, вимальовується дуже неприємна картина.

З липня курс долара до ліри зріс на 20% – з 2,94 до 3,53. Схоже, Центральний банк країни вже розумів проблему і намагався лікувати її девальвацією, але це не надто допомогло.

Хоча якби не було девальвації, то провал експорту і зростання імпорту могли би бути набагато більшими.

Відповідь на питання, чому девальвація ліри не допомогла турецькій економіці, не є секретом. Приблизно третина турецького експорту припадала на єврозону і ще стільки ж – на країни з м'якими валютами. Знецінення щодо долара євро і всього валютного кошика країн-торговельних партнерів Туреччини зменшувало чутливість її експорту до девальвації ліри щодо долара, а от імпорт – навпаки, особливо в розрізі закупівлі енергоносіїв, дуже залежав від долара.

Якщо спростити ринкову картину, то виходить, що Туреччина активно експортує товари і послуги в єврозону і країни з м'якими валютами, а от більша частина імпорту оплачується доларами.

Торговельні дисбаланси і зростання дефіцити торгового балансу Туреччини підштовхують країну до нової кризової межі, і замовчувати це стає дедалі складніше.

Знецінення ліри до долара в листопаді-грудні лише прискорилося, а оперативні дані від органів статистики свідчать, що четвертий квартал для турецької економіки буде провальним.

Зокрема, індекс споживчих очікувань за жовтень-грудень 2016 року обвалився з 74% до 63,4%. Це, звісно, ще не гарантія кризи, але на тлі девальвації ліри і проблеми з торговельним балансом змусить понервувати аналітиків, які спеціалізуються на цій країні.

Що далі?

Втім, аналітики вже почали нервувати. Так, одна з міжнародних рейтингових агенцій попередила про можливе зниження суверенного рейтингу Туреччини, у зв'язку з чим висловила стурбованість стабільністю роботи банків у цій країні.

Вже найближчим часом Туреччина може втратити суверенний рейтинг інвестиційного рівня, що боляче вдарить по можливостях уряду країни позичати гроші на ринку єврооблігацій і подовжувати термін погашення вже наявних боргів.

І нарешті, від економіки до політики.

Зроблю припущення, що хитання нинішньої політичної влади Туреччини між Росією і Заходом – це дзеркальне відображення того, що турецька економіка не є здоровою, а Захід ця проблема поки що не дуже цікавить.

Цей факт змушує політичну владу країни шукати все нові й нові способи змінити ситуацію. Поки що безуспішно – і це створює ризики для всього регіону. 

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора