Румунія воює за антикорупційну службу: до чого призведуть нові протести
Вже вдруге за 2017 рік у Румунії вирують антикорупційні протести. Трохи більше ніж півроку минуло з наймасовіших з часів повалення диктатури Чаушеску протестів, а уряд анонсує нові зміни, що викликали обурення в суспільстві.
Минулого разу причиною протестів була урядова постанова, що амністувала багатьох чиновників, засуджених за корупцію. А самі корупційні дії (якщо збитки від них не перевищував 45 тис. євро) пропонувалося декриміналізувати.
Суспільство обурила і швидкість ухвалення цього рішення – воно було створено похапцем і не супроводжувалося ані громадським, ані експертним обговоренням. Як наслідок – січневі протести змусили Кабмін скасувати скандальну постанову. Згодом у відставку пішов міністр юстиції – формальний винуватець конфлікту.
Однак на цьому успіхи протесту обмежилися. Не було проведено ані дострокових парламентських виборів, ані масштабної корекції уряду.
І ось Кабмін виступив з новою скандальної ініціативою.
23 серпня їх озвучив новий міністр юстиції Тудорел Тоадер. Суть нових пропозицій – ліквідація політичної незалежності Судової інспекції, спеціального органу по боротьбі з корупцією в судовій сфері.
Якщо зараз співробітників цієї інспекції призначає Вища рада магістратури, то після законодавчих змін – міністр юстиції.
Також пропонується обмежити повноваження президента (нинішній президент Румунії Клаус Йоханніс підтримує опозиційні політичні сили).
Зокрема, президента хочуть позбавити права призначати керівництво прокуратури і Нацуправління по боротьбі з корупцією. Ці повноваження знову переходять до міністра юстиції.
Оголошення цих планів призвело до нових багатотисячних акцій у столиці та інших містах. Однак вже зараз кількість протестувальників різко знизилася – як правило, в центрі Бухареста вечорами збираються кілька сотень людей.
У чому різниця між попередніми і нинішніми протестами?
По-перше, правляча команда врахувала свої помилки. Нова ініціатива була проголошена заздалегідь, підкреслювалося, що до винесення законопроекту на розгляд (а тим більше – до його ухвалення) буде проведена серйозна дискусія.
Це дозволить виключити найбільш одіозні норми з майбутнього документа.
Втім, відсутність самого законопроекту (міністр озвучив лише ініціативи) не дозволяє експертам дати однозначну оцінку.
Поки мовчить і ЄС – хоча там явно не в захваті від нових ініціатив, офіційні коментарі з’являться лише після офіційної публікації нових ініціатив.
Виняток – різка реакція з боку посольства США. Настільки різка, що один із депутатів правлячої партії навіть запропонував оголосити посла персоною нон грата за втручання у внутрішні справи країни.
Чи означає це, що масштабні протести неможливі і рейтингу партії влади нічого не загрожує? Зовсім ні.
Якщо на початку року рівень підтримки соціал-демократів був стабільно високим (і це, зрештою, забезпечило їх виживання), то останні опитування показали перші ознаки падіння рівня їх підтримки. Втім, зараз підтримка дій правлячої партії залишається на високому рівні в 46% – говорити про швидкий обвал рейтингів поки не доводиться.
Поступове зниження рівня підтримки влади дає протестам набагато більше шансів на успіх. Однак для успіху необхідний і другий компонент – партія, чий рейтинг зростає, і відповідно, яка буде готова очолити протести.
Ось цього в Румунії зараз немає. Теоретично падіння підтримки партії влади мало б викликати зростання рейтингів опозиційних сил. Однак в реальності цього не відбувається.
Швидше за все, це пов'язано з тим, що ці партії так і не змогли запропонувати суспільству свій порядок денний, обмежившись критикою влади.
Саме тому масштабні протести в Румунії малоймовірні найближчим часом, але цілком вірогідні в недалекому майбутньому.
І нарешті – про об'єкт суперечки, про долю антикорупційних органів. Не можна сказати, що їхня робота є ідеальною. Однак вони досягли суттєвого успіху в забезпеченні своєї незалежності від політичних сил.
Це те, що соціал-демократи і намагаються усунути. І те, що може стати каталізатором протестів.
Адже за останні роки Румунія звикла до думки, що антикорупційний орган має бути незалежним. І користь від такої ситуації очевидна для значної частини громадян.
Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора