У серпні Конгрес США конституційною більшістю схвалив остаточний варіант санкційного акта Countering America's Adversaries Through Sanctions Act. Ці санкції вочевидь не підуть на користь економіці Росії, оскільки не тільки прямо засуджують плани країни-агресора щодо України, але й запроваджують конкретні механізми призупинення розвитку важливих для Росії проектів.

Так, частина санкцій, яка може прямо вплинути на будівництво Nord Stream-2, описана у секції #232 акта. Безумовно, весь акт є надзвичайно важливим здобутком для України сьогодні і результатом злагодженої роботи як дипломатів, так і політиків обох країн.

Тепер залишається продемонструвати подібну єдність і в частині виконання іншої секції – "позитивних санкцій" щодо України, які містяться у секції #257 акта і

передбачають допомогу Україні в частині створення плану досягнення енергетичної незалежності та подальшого запровадження реформ.

Очікування американських політиків зводяться до такого: ми готові підтримати Україну шляхом запровадження санкцій щодо Росії, її чиновників, російських та іноземних компаній як таких, що використовують енергетику як зброю проти України.

Однак і Україна повинна активно працювати для того, щоб з’явився чіткий план того, як наша країна стане дійсно незалежною від Росії в частині енергетики та унеможливить шантаж із боку останньої щодо країн Європи.  

Одним із основних в акті щодо України є складання комплексного плану з підвищення енергетичної безпеки в Україні, збільшення обсягів енергії, виробленої в Україні, та зменшення залежності від імпорту російських енергоносіїв.

Підготовка такої дорожньої карти та моніторинг її реалізації передбачає тісну взаємодію та співпрацю державного секретаря США, Державного агентства з міжнародного розвитку США (USAID), міністра енергетики США та уряду України.

Для таких цілей уряд США готовий виділити $30 млн протягом найближчих двох років.

Майбутній спільний план має включати стратегії ринкової лібералізації, ефективного регулювання та нагляду, забезпечення надійності, енергоефективності та диверсифікації постачань та передбачатиме, як мінімум, такі напрямки змін для України:

- просування передових технологій і сучасних методів роботи в нафтогазовому секторі;

- проведення сучасних геофізичних досліджень та міжнародних тендерів, які допоможуть залучити кваліфікованих інвесторів для пошуку та розробки потенційних ресурсів;

- розширення можливостей для передачі електроенергії між Україною та Європою;

- посилення спроможності країни підтримувати стабільність і надійність електромереж;

- незалежний регуляторний нагляд ринку природного газу та електричної енергії;

- імплементація положень закону про ринок природного газу, включаючи ціноутворення, структуру тарифів і правове регулювання;

- приватизація державних енергетичних компаній, що має здійснюватися в правовому полі та за процедурами, що відповідають передовій світовій практиці;

- закупівля і налагодження аварійних поставок палива, у тому числі реверсні потоки газу з Європи;

- надання технічної допомоги для кризового планування та реагування на кризи;

- ремонт інфраструктури, що забезпечує транспортування палива;

- ремонт обладнання для передачі і поставок енергії;

- підвищення ефективності використання енергії та інші заходи, спрямовані на зниження попиту на енергію в Україні.

Насправді такі плани повинні складатися національними урядами країн, бо це їхнє пряме завдання, саме вони є відповідальними за формування та реалізацію державної політики, в тому числі в енергетичній сфері. Але читаючи норми акта щодо здійснення контролю Конгресу та Сенату над санкціями в рамках цього документа, можна дійти висновку, що секція #257 буде відстежуватися цими органами кожні 180 днів.

Державний секретар США детально доповідатиме американським політикам про наш прогрес у частині реалізації заходів із впровадження енергетичних реформ.

Так само, як він звітуватиме про ситуацію із санкціями проти Росії.

Перекладаючи з дипломатично-політичної мови на суто політичну – США готові впроваджувати та підтримувати санкції проти Росії, навіть якщо вони суперечать короткостроковим комерційним інтересам американського бізнесу, але тільки в разі, якщо бачитимуть сильну оборону самої України і не тільки на полі реального бою на Сході, а й у вигляді продовження стратегічних реформ.

А тепер давайте подумаємо, хто і як в Україні може реально взятися за роботу з підготовки цього плану та консолідації всіх зусиль з нашого боку, щоб довести відданість реформам?

Хто комунікуватиме з колегами із США, демонструючи наш прогрес, і пояснювати його деталі? Який саме орган буде відповідальним за комплексність підходу до втілення енергетичних реформ за всіма напрямами?

Перед урядом України стоїть дуже нетривіальне завдання. Реформи і так просуваються дуже складно, через їх болючість для споживачів і наявність "особливих" інтересів в енергетичному секторі. А тепер у Росії є ще більша зацікавленість у недотриманні нами своїх цілей із реалізації заявлених реформ.

Росії певним чином щастить, бо їй достатньо просто пересварити українців і ще раз почати "співати свою пісню" про те, що ми неспроможні провести жодних енергетичних реформ, а відтак і російська частина санкцій не має сенсу.

Якщо на нашому боці не буде прогресу, або він не буде представлений правильно, у наших союзників у Конгресі стане менше аргументів на нашу підтримку.

Саме тому уряд, президент та парламент повинні терміново розпочати створення певного координаційного центру з підготовки плану та постійний моніторинг його виконання. Цей орган має стати міжвідомчим, оскільки жодне з міністерств саме по собі безпосередньо не відповідає за весь спектр питань, які потребують врегулювання.

Цей конкретний план повинен стати проривом та дієвим механізмом для поглиблення співпраці у наших відносинах із США та ЄС як в частині енергетики, так і дипломатії.

Про інший варіант розвитку подій, у якому наша робота буде провалена через дезорганізованість або неспроможність консолідації зусиль, навіть і думати не хочеться. 

Автор: Ольга Бєлькова,

народний депутат України ("Блок Петра Порошенка"),

заступник голови комітету ВР з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора