Заборона українського агроекспорту в Польщі зробила актуальним питання, як польський бізнес оцінює і ставиться до європейської інтеграції України. Нижче – деякі рефлексії з цього приводу, які відображають мій особистий досвід спілкування з представниками польських компаній та бізнес-асоціацій. 

Якими є основні рушійні фактори підтримки з боку польського бізнесу європейського та євроатлантичного вектора України? Передусім я маю на увазі європейський вектор, а саме надання Україні статусу країни-кандидата в члени ЄС та формування передумов для початку передвступних переговорів.

По-перше, це відчуття солідарності та спільності долі перед зовнішнім, конкретним джерелом загроз і ризиків для безпеки і стабільності обох суспільств, а отже, стабільності й передбачуваності ділового режиму для польського бізнесу як в Україні, так і в довготерміновій перспективі – в самій Польщі і регіоні в цілому.

Це відчуття ґрунтується на традиційно сильній для польського суспільства і політичного класу геополітичній інтуїції, виробленій упродовж кривавих століть досвіду взаємодії з Російською імперією та її наступниками.

По-друге,

членство України в ЄС розглядається як найкраща гарантія економічної безпеки і процвітання Польщі.

Йдеться про якісне і стале покращення ділового, інвестиційного клімату в Україні для польського бізнесу та інвестицій.

Більше того, цю тезу польський бізнес формулює в максимально рішучих, чорно-білих тонах і таким чином тисне не тільки на свій уряд, але й на своїх партнерів у західних країнах ЄС, а саме: без безумовного членства України в ЄС як переконливих гарантій безпеки для українського суспільства, для активів українських бізнес-партнерів польського бізнесу, європейських економічних активів в Україні усі інші альтернативні, конвенційні способи сприяння (реформи, фіндопомога тощо) будуть просто даремним витрачанням ресурсів.

По-третє, польський бізнес виявляє особливу зацікавленість передвступними переговорами, їхньою динамікою, особливостями та умовами цих переговорів, адже вони визначать умови інтеграції української економіки до внутрішнього ринку ЄС.

Треба бути відвертим. Це зацікавлення має неоднозначний характер.

Різні верстви польського бізнесу по-різному оцінюють вплив, який матиме для польської економіки вступ України до ЄС. Однак консенсус очевидний: вплив буде, він буде масштабним, і до нього треба готуватися вже зараз.

Чого варто чекати від польського бізнесу в публічній площині, по лінії комунікації всередині країни, на двосторонньому та європейському рівнях?

Це буде змішаний і неоднозначний процес. Неминучими будуть негативні сигнали окремих секторів польського бізнесу, які об’єктивно зіткнуться з труднощами пристосування до конкуренції зі своїми українськими бізнес-колегами в умовах відсутності традиційних митних бар’єрів чи нетарифних вимог.

Імовірно, це можуть бути сектори первинної обробки продукції, транспортна галузь, окремі сектори послуг, наприклад в окремих висококваліфікованих категоріях.

Значний вплив на такі голоси чинитиме також політичне життя Польщі, динаміка виборчих кампаній чи парламентської діяльності між виборами, як і в будь-якій іншій розвинутій європейській демократії.

Але такі окремі негативні імпульси з боку окремих секторів не повинні нас засмучувати.

Дуже значна частина польського бізнесу надзвичайно зацікавлена в можливостях, які з’являються у зв’язку з очікуваною лібералізацією економічних контактів з українськими партнерами в рамках спільного для обох країн внутрішнього ринку ЄС.

Майже двадцять років членства Польщі в Євросоюзі не пройшли безслідно для польського бізнесу. У таких сферах, як переробна промисловість, нові інформаційні технології, науково місткі галузі, польський бізнес навчився і тепер особливо цінує можливості інтеграції в загальноєвропейські та світові ланцюжки створення доданої вартості.

Польські компанії добре відчувають свої відносні конкурентні переваги чи недоліки і сподіваються покращити їх за рахунок партнерства з українським бізнесом. Йдеться про цілу палітру регуляторних стимулів, які можуть з’явитися в тому числі завдяки умовам набуття Україною членства в ЄС.

Це і перехідні періоди в адаптації законодавства, і нові критерії перерозподілу фінансової підтримки секторів, які традиційно дотуються ЄС, і навіть інституційні новації, які членство України принесе до інституцій Євросоюзу.

Помітну роль у цій категорії бізнесу можуть відіграти і присутні в Польщі транснаціональні компанії, які можуть стати провідником цього тренду і адвокатом необхідної політики перед польським урядом.

Що у цьому контексті очікується від передвступних переговорів та їхніх учасників?

Насамперед це – максимальна транспарентність і ефективний зворотний зв'язок з громадянським суспільством, бізнесом під час передвступних переговорів, врахування позицій бізнесу, відкритість до діалогу.

Та найважливіше – усі сторони повинні бути готовими до взаємного компромісу в дусі спільної європейської долі під час узгодження найбільш чутливих питань участі України у спільному ринку ЄС.

Такий дух компромісу і здатність бачити "ліс за деревами" є типовим і важливим фактором процесу ухвалення рішень у Брюсселі.

Саме він дозволяє формувати спільну європейську політику за наявності багатьох дуже відмінних національних точок зору.

Дуже важливо, щоб такий дух якнайшвидше запанував на майбутніх передвступних переговорах.

Наведені думки не є офіційною позицією Польської спілки підприємців і роботодавців

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями та відображають винятково точку зору авторів