З президентом Європарламенту Мартіном Шульцем "Європейська правда" поспілкувалася в п’ятницю відразу після його виступу в Верховній раді.

Розмова виявилася непростою – європейський політик намагався ухилитися від прямих відповідей, чимало запитань доводилося повторювати двічі, а про членство ми взагалі спитали чотири рази в різних формулюваннях (звісно, не всі повтори ми включили до тексту матеріалу), і все одно відповідь лишилася неоднозначною.

На жаль, такою є реальність. Шульц – німець, та ще й соціал-демократ, а ця партійну групу тривалий час вважали налаштованою на тіснішу співпрацю з Росією.

Та часи змінюються, і сьогодні президент ЄП є, безумовно, другом України.

І саме в цьому водночас полягає важливість заяв президента Європарламенту.

Якщо навіть чільний представник цієї політичної групи каже про необхідність продовжувати санкції та визнає потребу скасувати візи для українців, то ЄС швидше за все зможе домовитися з цих питань. Хоча певності, за визнанням Шульца, немає.

Отже, до вашої уваги – наша розмова на непрості для президента ЄП теми.

– Україна нині в складній ситуації через зовнішню агресію і потребує збереження підтримки Заходу. Такою підтримкою є санкції проти РФ. Але чи готові всі країни-члени і далі тиснути на Росію?

– ЄС продовжив санкції в червні, а це можливо лише зі змістом та термінами погодилися всі країни. Тому моя відповідь – так, держави-члени ЄС готові зберігати санкції.

І моє очікування, що в 2016 році, якщо не буде суттєвих змін, позиції держав-членів ЄС лишаться незмінними і санкції знову будуть продовжені.

– Погоджено, що  санкції мають зберігатися до виконання Мінських домовленостей. Але графік "Мінська-2" розписаний лише до кінця 2015 року. Чи не стане це приводом сказати у 2016 році: ситуація змінилася, "Мінськ-2" застарів і настав час послабити тиск на Росію?

– Мені здається, нині всі держави в ЄС розуміють просту істину: коли ми разом, ми сильніші, ніж поодинці. А ви чомусь питаєте про можливість розділення позиції країн-членів.

Звичайно, я не можу виключити незгоди між країнами ЄС (у питанні санкцій). Але моя роль – зробити все можливе, щоби уникнути цього, щоби допомогти зберегти єдність Євросоюзу.

В разі якщо Росія вирішить змінити свою стратегію, якщо вона почне робити кроки до співпраці та принаймні готуватися до виконання мінських домовленостей – все може змінитися вже наступного дня.

Але якщо зрушень не буде – всі члени ЄС будуть дотримуватися нинішньої лінії.

– Хай там як, термін виконання Мінська збігає. (Якщо станом на кінець року не буде змін,) чи радитиме ви створити нову угоду з Росією, чи, на ваш погляд, краще зберігати нинішній документ?

– В разі, якщо Ангела Меркель, Франсуа Олланд  та Петро Порошенко спитають мою думку про те, що варто робити після завершення дії мінської угоди, моя порада буде – провести переговори, щоб знайти продовження (мінських домовленостей). І метою цього продовження мають бути дві речі – припинення вогню та створення умов для економічного зростання в Україні.

– Між тим, Україна наполягає не просто на збереженні, а на посиленні санкцій.

– Це так. Але щойно ви питали мене, чи будуть країни члени дотримуватися поточного режиму санкцій!

І ми з вами погодилися, що зараз треба докладати зусиль, щоби хоча б зберегти ті обмеження, які є зараз. Тому всі подальші кроки мають бути зроблені в світлі цього.

* * * * *

– Президент Петро Порошенко, виступаючи перед пресою разом з вами, зазначив, що за 5-6 років Україна виконає критерії, які існують для майбутніх членів ЄС. Ви тоді не прокоментували цей вислів. То чи є реальною мета, яку поставив президент?

– Проблеми, з якими ми стикаємося нині – інші. Навіть ваші запитання свідчать, що найперший пріоритет – стабілізувати країну в політичному, економічному, соціальному сенсі. Адже стабілізувавши Україну, ми маємо шанс отримати стабільність в усьому регіоні.

Я був би щасливий, якби була можливість вже зараз вирішити цю, найголовнішу проблему, і тоді ми би почали дискусію про майбутнє України...

Так, я розумію Петра Порошенка. Але я краще буду фокусуватися не на далеких питаннях, а на нинішніх проблемах.

А за шість років... От скажіть мені, ви пам’ятаєте, що було шість років тому?

Кажете, що пам’ятаєте? То розкажіть мені!

– Звісно ж, пам’ятаю – в липні 2009 року ми рухалися до президентських виборів і було ясно, що замість Ющенка прийде або Тимошенко, або Янукович...

– Що ж, ви добре пам’ятаєте. Тоді поверніться подумки у 2009 рік і подумайте, наскільки все змінилося з того часу. Що із того, що сталося, можна було передбачити, а що – ні.

– Менше з тим, це питання принципове. Чи вважаєте ви, що Україна може стати і колись стане членом ЄС?

– За 6 років? Думаю, це дуже амбіційно.

– Якщо йдеться про вступ, то питання – не про 6 років. Ви в принципі бачите Україну членом ЄС?

– Євросоюз – відкрите об’єднання. Наші сусіди мають європейську перспективу. Але говорити про будь-які строки в тій ситуації, яка є зараз – неймовірно складно.

– В своїй промові ви досить різко висловилися щодо дій Росії на тристоронніх переговорах Україна-Росія-ЄС щодо постачання газу в Україну. Ви очікуєте проблем взимку?

– Я беру до уваги заяви країн-членів про те, що вони мають достатні запаси газу в сховищах. Однак ми маємо виключити навіть можливість проблем. І якщо росіяни і далі не будуть схильними до співпраці, є ризик проблем. Але ми робимо все можливе, щоби цього уникнути.

Ціни, які пропонують росіяни в цих переговорах – явно неприйнятні і ми маємо продовжити переговори з ними, чекаючи на обґрунтовані пропозиції від РФ.

* * * * *

– Сьогодні ви підписали з головою Верховної Ради Володимиром Гройсманом меморандум, оголосивши, що Європарламент допомагатиме ВР проводити реформи. Яку саме допомогу ви пропонуєте?

– Ми створили цільову робочу групу, очолювану Петом Коксом, вона почне діяльність невідкладно. І оскільки він є екс-президентом ЄП і водночас дуже добре знає ситуацію в Україні, він може давати поради і принести сюди європейський досвід.

Буде технічна допомога – ми надамо до розпорядження ВР юристів, експертів, аналітиків. Ми допомагатимемо в зміні регламенту та правил поведінки депутатів. Задача – збільшити експертну спроможність Ради та комітетів, щоби процес ухвалення реформ був якіснішим.

– У виступі в парламенті ви заявили, що парламентська коаліція має дуже амбітну та якісну програму реформ, але жодним чином не згадали, як триває її виконання. Чи задоволені ви поступом Києва у реформуванні країни?

– Це було би неправильно – робити оцінку діяльності вашого уряду саме в той день, коли ми підписали меморандум про співпрацю наших парламентів. Більше того, це взагалі не моя задача – я маю поважати роль Верховної ради, нехай вона оцінює, як працює ваш уряд.

– Однак Єврокомісія дозволяє собі такі оцінки і повідомляє, якщо є сфери, в яких прогрес недостатній.

– Сьогодні дійсно не той день, коли варто давати оцінку роботі українського уряду.

Та оскільки я не хотів би уникати відповіді на ваше запитання, я хочу зазначити, що Україна нині в неймовірно складній ситуації.

В цій ситуації вашій країні потрібна підтримка – фінансова допомога, інвестиції. Ми маємо залучити всі інструменти – політичні, економічні – щоби створити атмосферу довіри. Такої довіри, яка була б здатна переконати європейців приїхати сюди і інвестувати в України.

А інструменти, які дозволять це зробити – це відкриття європейського ринку та безвізовий режим.

– До речі, щодо безвізового режиму. Ви в Раді висловили переконання, що восени Єврокомісія дасть позитивний висновок щодо можливості скасування віз. Та ключовий пункт вимог ЄК в цій сфері – боротьба з корупцією. Ви вважаєте, що в Україні тут добрий прогрес?

– Якщо дивитися лише на ухвалені закони, то все йде правильно.

Але закони – це просто слова на папері. Головне питання – в тому, як ці закони застосовуються.

 Саме це є тестом для України і Єврокомісія має оцінити, чи виконали ви цей тест.

Але я вважаю, що нині є передумови для успіху в боротьбі з корупцією. І якщо ухвалене законодавство (щодо антикорупційних органів) буде виконуватися, звіт Єврокомісії без сумніву буде позитивним.

– В Україні поширена думка, що ЄС або деякі країни ЄС  просто не готові скасувати візи для українців, і навіть якщо ми виконаємо всі умови, то з’являться нові.

– Моя думка, тобто думка Європарламенту – що існування віз – це перепона економічному розвитку. Вільне переміщення людей – це одна з передумов для розвитку економічних відносин з Україною.

Так, нам в Європарламенті доводиться брати до уваги, що деякі країни-члени не надто охочі щодо можливості скасування віз.

Але переконувати ці країни – не задача Європарламенту. Це має зробити Україна, та ми разом з вами нині на цьому шляху.