На розгляді в Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ) перебуває два позови від України до Росії у зв'язку з подіями навколо Криму і Донбасу. Інші міжнародні інстанції вимагають попередньої згоди Росії.

"В ЄСПЛ на сьогоднішній день два позови: один великий, який включає порушення прав військовослужбовців, журналістів, ми його доповнили економічною частиною", - сказав міністр юстиції Павло Петренко в інтерв'ю журналістам у вівторок у Києві, повідомляє Інтерфакс.

Він пояснив, що близько місяця тому Мін'юст подав до ЄСПЛ доповнення до цього позову, які стосувалися економічної частини вимог.

"Сума – 1,18 трлн грн. Це збитки через обмеження права користування майном", - сказав міністр.

За словами Петренка, це комплексна заява, яка стосується компенсації збитків, завданих державі Україна російською стороною.

"До цієї заяви долучаються і недержавні організації - зокрема, профспілки і релігійні організації. Доповнення до заяви зараз прийняті ЄСПЛ, проходить процедура попереднього ознайомлення з ними і комунікації", - пояснив міністр.

Він також зазначив, що другий позов до ЄСПЛ стосувався вивезення дітей з території проведення антитерористичної операції (АТО). "Цю справу ми теж будемо доводити до кінця, тому що вона для нас важлива в політичному аспекті. У рамках цієї справи ми будемо вимагати доводити причетність російської сторони до терористичних організацій. У справі вже було винесено попереднє рішення, коли Росію зобов'язали повернути дітей на територію України", - сказав Павло Петренко.

Крім того, він нагадав, що ЄСПЛ виніс рішення, в якому встановив незаконність перебування російської армії на території Криму і зобов'язав РФ вивести свої війська. "Вони це рішення не виконали. Але саме це рішення є фундаментом для процесу, пов'язаного з компенсацією збитків", - підкреслив міністр.

Таким чином, як пояснив Петренко, на першому етапі Україна звернулася до тих судових інстанцій, які не вимагають попередньої згоди Росії на розгляд. Тому позови знаходяться на розгляді в ЄСПЛ.

Що стосується можливості звернення до Міжнародного кримінального суду, то, за словами глави українського Мін'юсту, парламенту необхідно якомога швидше ратифікувати Римський статут для можливості звернення в цю міжнародну інстанцію.

"Тоді ми зможемо ставити питання військових злочинів, які відбувалися на території Криму", - сказав Петренко. При цьому він додав: "Ми зі свого боку зробили все. Я прихильник того, щоб дуже швидко ратифікували Римський статут. Поки в міжнародних організаціях є підтримка України, необхідно подати скаргу щодо тих осіб, які причетні до військових злочинів в Криму".

Тобто на першому етапі Мін'юст звернувся до тих судових інстанцій, які не потребують згоди другої сторони. "На другому етапі ми почали використовувати організації, які своїми рішеннями створюють економічні санкції стосовно Росії - це ICAO, морські порти, Всесвітня поштова організація", - сказав Петренко.

На наступному етапі, за його словами, Україна буде використовувати національні суди. "Це відбуватиметься в рамках кримінальних справ, які зараз розслідує Генеральна прокуратура – щодо осіб, які причетні до окупації Криму. Це насамперед російські урядовці, чиновники російського ЧФ, ті, хто фактично порушував наше законодавство під час окупації", - додав він.

"Міжнародні суди - процес тривалий, але іншого варіанту в нас немає. А юридично шанси у нас величезні, тому що всі можливі світові організації - і ПАРЄ, і Генасамблея ООН - дали чіткий висновок щодо анексії, окупації Криму. Тобто зараз необхідно трансформувати це в судові рішення", - підсумував міністр.