Новий закон про освіту в Україні не обмежує права національних меншин, а навпаки дає їм додаткові можливості.

Про це заявив міністр закордонних справ України Павло Клімкін в рамках заходів під час "Ризької конференції-2017", повідомляє кореспондент "Європейської правди".

"Освітня реформа повністю відповідає нашим зобов’язанням. Наведу простий приклад поточної ситуації. Рік тому я відвідував консульство на Закарпатті, я вітався з людьми і деякі люди не могли відповісти мені українською", - сказав Клімкін.

Він підкреслив, що позиція України полягає не в тому, щоб обмежити навчання мовами національних меншин, а в тому, що певна кількість предметів має викладатися українською.

"Інакше громадяни України, де розмовляють здебільшого угорською або румунською не зможуть вступити до університету, не зможуть служити в армії або зайняти державну посаду... І це також питання національної безпеки. Ідея цього закону – не обмежити когось, а розширити можливості для всіх, залучити всіх до суспільного життя", - сказав міністр.

Віце-президент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс, який брав участь у заході разом з Клімкіним, зазначив, що в даній ситуації необхідно обговорити ситуацію, що виникла.

"Звичайно, в даній ситуації необхідний діалог між Україною та ЄС, коли одна із країн-членів висловлює занепокоєння, щоб прояснити спірне питання", - сказав він.

Нагадаємо, 25 вересня президент Порошенко підписав закон "Про освіту", яким в Україні запроваджується 12-річна середня освіта. Верховна рада ухвалила цей закон 5 вересня. Документ передбачає, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова - українська.

У Польщі, Румунії, Угорщині, Греції, Болгарії висловили стурбованість у зв'язку з нормами цього закону, що стосуються мови навчання представників національних меншин України.

26 вересня уряд Угорщини заявив, що буде блокувати всі подальші рішення Європейського Союзу, спрямовані на зближення ЄС з Україною через закон "Про освіту".

Міністерство закордонних справ України направило закон "Про освіту" на експертизу у Венеціанську комісію.

Детальніше про конфлікт довкола освітнього закону читайте в статтях на "ЄвроПравді": "Угорський мовний шантаж: чи поховає Будапешт європейське майбутнє України" та "Мовний конфлікт з Європою: як діяти Києву, щоб зберегти норми освітнього закону".