Понад 4% власників Blue Card, що дає дозвіл на перебування і роботу в Німеччині, - українці.

Про це повідомляє Deutsche Welle.

З часу запровадження Blue Card кількість виданих в Німеччині "блакитних карт" з кожним роком зростає.

Згідно з останніми даними Федерального відомства у справах міграції та біженців (BAMF), 2013 року цей дозвіл на перебування і роботу в Німеччині отримали 11 тисяч іноземних фахівців з високою кваліфікацією.

У 2016 році "блакитну карту" було видано вже понад 17 тисячам осіб.

Тільки за перші шість місяців минулого року на роботу в Німеччину за цією програмою приїхали близько 11 тисяч висококваліфікованих фахівців з країн, що не входять до складу Євросоюзу.

Більшість трудових мігрантів, які отримали "блакитну карту" - європейський аналог американської Green Card, - громадяни Індії. Майже кожен четвертий власник Blue Card - з цієї країни.

На другому місці за кількістю отриманих дозволів на роботу в Німеччині - Китай (9,3% від загальної кількості виданих Blue Card).

У списку тих, хто частіше за інших скористалися правом оформити "блакитну карту", - також фахівці з Росії (6,5%), України (4,4%) та Сирії (3,7%).

У 2016 році 95% усіх виданих в Європі "блакитних карт" припали на німецький ринок праці. 

Зазначимо, що претендувати на "блакитну карту" можуть фахівці з дипломом про вищу освіту, які уклали трудовий договір з німецьким роботодавцем. При цьому повинен бути гарантований річний заробіток як мінімум 50800 євро (до вирахування податків).

Для представників найбільш затребуваних спеціальностей, зокрема, науковців, лікарів, інженерів, програмістів, він може бути нижчим - мінімальна межа для окремих професій становить 39624 євро.

"Блакитна карта" видається на чотири роки. При збереженні трудових відносин вже після трьох років фахівець може оформити німецький дозвіл на постійне проживання. Якщо іноземний фахівець володіє німецькою мовою на рівні B1, то отримати посвідку на проживання за програмою Blue Card можна вже після двох років перебування в Німеччині.

Раніше повідомлялося, що економічний підйом привів до рекордної зайнятості в ФРН і загострив брак кваліфікованих кадрів.