Для системи електронного декларування наближається "день іспиту", але є підстави вважати, що ми знову підходимо до нього неготовими.

Йдеться про 30 жовтня – останній день, коли агентство прийматиме декларації за 2015 рік. До цього дня свої статки мають задекларувати близько 50 тисяч посадовців. Однак за 35 днів це спромоглися зробити лише близько 2 тисяч осіб. Готовність системи витримати наднавантаження в останні дні – під питанням.

Про наявність такої проблеми в НАЗК заявили вже двічі - спочатку у дописі Наталії Корчак, а згодом - в офіційному прес-релізі агентства.

Але й цим проблеми не вичерпуються.

І урядовці, і міжнародні партнери вже місяць нагадують НАЗК, що система е-декларування нині має розбіжності із законодавством. А відповідно - буде набагато складніше притягти до відповідальності корупціонерів.  

І якщо агентство хоче, щоби кримінальні справи про хибне декларування мали гарантовану судову перспективу, помилки треба виправити якнайшвидше.

Уряд вийшов на війну

В середу на засіданні Кабінету міністрів про НАЗК згадали недобрим словом.

Міністр юстиції Павло Петренко публічно оголосив, що програмний комплекс електронного декларування не відповідає нині діючій нормативній системі. Або, якщо простіше – що в ньому є помилки.

"У формі декларації зазначений розмір мінімальної заробітної плати, який не відповідає рішенню НАЗК; там можна подати декілька декларацій (від однієї людини); форми повідомлення про зміни фінансового стану не відповідають рішенню НАЗК", - перерахував Петренко.

"Уряд дав максимальну підтримку Національному агентству і в матеріальному забезпеченні, і в фінансових ресурсах... Цей орган повинен бути ідеальним у своїй роботі. Якщо вони дозволяють собі такі порушення на перших етапах, то це дуже поганий сигнал", - додав міністр.

Досі про технічні проблеми в системі е-декларування говорили лише експерти. В Уряді про них знали і час від часу "штурхали" НАЗК щодо їх виправлення. Але протягом минулого місяця розробники системи – сумнозвісний Держспецзв’язок та його дочірня компанія ДЦКЗ – виправили лише невелику частину проблем.

В розпорядженні "Європейської правди" є зведений перелік помилок, підготовлений міжнародними донорами.

 В документі на двох сторінках описані 10 ключових невідповідностей між системою декларування та законодавством.

У деяких з них йдеться про порушення закону про протидію корупції (приміром, право подати дві декларації від імені однієї особи; в цьому разі неясно, за якою з них притягати до відповідальності посадовця-порушника).

Інший приклад – проблема із заявленим обсягом мінімальної зарплатні, про яку згадав Петренко. В системі переплутаний рік обрахунку вартості майна, через що майно з вартістю, яка трохи перевищує граничну, не буде задеклароване. Хоча за законом посадовцю за це загрожує кримінальна відповідальність.

У більшості ж випадків йдеться про те, що форма на сайті не відповідає рішенням самого НАЗК. Ці рішення затверджені у Мінюсті і є частиною законодавства. Десь йдеться про дрібні "баги" (неспівпадіння назв полів форми), десь – про серйозніші (іноді немає можливості обрати деякі опції, що є обов’язковими, через що правильно задекларувати майно може бути просто неможливо).

Прем’єр Гройсман підтримав міністра, зауваживши, що "система має функціонувати бездоганно". За тиждень на засідання Кабміну запросять для доповіді представників НАЗК.

Для тих, хто хоче розібратися в деталях, публікуємо документ з грунтовним описом проблем, які були в системі станом на початок поточного тижня.

Помилка чи умисел?

Такі "відхилення" системи е-декларування  не є дрібничкою.

Найкраща ілюстрація - заява голови Національного антикорупційного бюро Артема Ситника. Саме цей орган, як відомо, буде вести кримінальні провадження проти посадовців.

Керівник НАБУ вважає, що через помилки прграми буде складно притягнути до відповідальності тих, хто подав хибну декларацію.

"Виявлено ряд невідповідностей існуючої форми декларації тій, що була затверджена НАЗК раніше. Відтак, легітимність таких заповнених електронних декларацій – під питанням", - заявив він 6 жовтня в коментарі УП.

Автори проблеми відомі.

По-перше, це керівництво НАЗК, яке не виправляє помилки, попри протести громадських активістів та неофіційні (а віднині – ще й офіційні) сигнали від Мінюсту. 

Додамо, що в самому НАЗК свою вину заперечуюють. Ми мабуть з десяток разів звертались до "спеціалістів" з системи ДССЗЗІ із вимогами навести лад у роботі системи е-декларування.", - написав в четвер член НАЗК Руслан Рябошапка.

По-друге, це розробник програмного комплексу електронного декларування, тобто вертикаль  Держспецзв’язку. З останніми, на жаль, громадський діалог не складається в принципі – як повідомляла "Європейська правда", раніше в ДССЗЗІ та його іншій "дочці" ДП УСС навіть пішли на пряме порушення закону, щоби не відповідати на інформаційний запит щодо запуску системи е-декларування. А голова цього органу Леонід Євдоченко після критики в свій бік заховався від ЗМІ і проводить лише брифінги без права ставити питання.

Та лишається запитання, винесене у заголовок: те, що відбувається з системою , є помилкою чи злим умислом, спрямованим на зрив системи?

Попри наше критичне ставлення до розробників, можемо стверджувати: зараз немає свідчень, що ДССЗЗІ йде на свідомий зрив е-декларування.

На жаль, ці висновки неможливо проілюструвати цитатами, адже гравці ринку, з якими ми спілкувалися, говорили з нами на умовах анонімності, а дані їх листування з розробниками, про які ми дізналися, можуть викрити наших співрозмовників.

Але можемо запевнити: непрямі ознаки свідчать, що програмісти з вертикалі Держспецзв’язку справді прагнуть допрацювати систему. Просто не мають достатньої спроможності для цього. Однак вони реагують на зауваження колег, виправляють помилки, які помічають інші айтішники.

І це додає оптимізму.

Аналіз коду системи свідчить, що програмна частина е-декларування наразі справді практично повністю переписана у порівнянні з кодом, який був у серпні. Швидше за все, її доопрацюванням займаються фахівці з інституту спецзв’язку при КПІ, який також є частиною вертикалі ДССЗЗІ. Про це також свідчать непрямі ознаки, "почерк" програмістів, який можна помітити у коді системи.

До речі, "стара" система, розроблена "Мірандою", не мала цих проблем із формою декларування, і в НАЗК це підтверджують. "На жаль, маємо факт, що "дирява" система від ПРООН та "Міранди" працювала на порядок краще ніж продукт від Євдоченка і компанії. Хотіли державну компанію для розробки системи е-декларування - тепер "їжте доки очі не повилазять".", - каже Руслан Рябошапка.

Однак зроблене не повернути. Зараз не може йтися про повернення до "мірандівського" продукту. Єдиний вихід – довести до ладу діючий програмний комплекс. Це визнають також у самій Міранді. "Швидше за все, це вже неможливо – виходячи з щоденних змін, від нашого коду там нічого не лишилося", - вважає директор "Міранди" Юрій Новіков.

Синдром останнього дня

Ще одна проблема – те, що декларації держслужбовців з’являються на сайті НАЗК надто повільно.

За 5 тижнів лише 2 тисячі посадовців подали свої декларації. За 3 тижні, що лишилися, їх мають подати ще майже 50 тисяч осіб.

Проблему нині визнають не лише активісти, але й урядовці. "Залишилось трохи більше трьох тижнів до дедлайну із заповнення декларацій. Саме заповнення декларації займає не один день", - наголошує заступник міністра юстиції з питань євроінтеграції Сергій Пєтухов.

Те, що вперше заповнити декларацію справді непросто, визнають всі посадовці, але це точно не є виправданням для того, щоби выдмовитися її подавати.

Та дивує те, що автори програмної системи умисно ускладнили процес е-декларування.

Після серпневого скандалу, коли Держспецзв’язок та його дочірня компанія УСС вирішили "вбити" програмний комплекс е-декларування авторства "Міранди", разом із ним з системи видалили також... всі підказки по заповненню форми, а також всі супровідні відео.

Чому не повернути інструкції хоча б зараз? Питання залишається відкритим.

Та повернемося до того, чому посадовці неохоче подають е-декларації. Складність форми – не головна причина цього. Є також три інших.

Перша причина – багато хто і досі сподівається на зрив е-декларування. Зверніть увагу на перелік тих, чиї декларації вже є у системі. Серед 2 тисяч декларантів немає жодного члена уряду та є лише один народний депутат, Михайло Гаврилюк.

Друга причина – частина посадовців не хочуть подавати декларації до системи, яка є сумнівною. Так, Артем Ситник каже, що саме через це в системі майже немає декларацій детективів НАБУ. "Ми вирішили зачекати до того моменту, як НАЗК унормує невідповідності у формі декларації", - пояснив керівник НАБУ.

І, нарешті, третя, найбільша причина.

Ніхто не скасовував поширену звичку робити все в останній момент. Через неї і зараз, коли держслужбовці подають до податкової паперові декларації, переважна більшість з них реєструється в останній тиждень перед завершенням терміну.

Але хто має впевненість, що система е-декларування, яку нині постійно переписують та змінюють, витримає пікове навантаження у останні дні?

Таку можливість не варто відкидати. Після величезної кількості технічних помилок, допущених розробниками та після "падіння" системи декларування на цьому тижні навряд хтось може гарантовано стверджувати, що небезпеки немає.

Дуже хотілося б, щоби Держспецзв’язок звернув на це увагу та провів хоч якесь тестування своєї системи.

До слова, в уряді вже аналізували таку можливість. Один з посадовців, причетних до проблематики е-декларування, у розмові з ЄП припустив, що в разі "падіння" системи можливо буде вийти з кризи, подовживши терміни декларування рішенням НАЗК. Так, це буде порушенням закону, але дозволить подати декларації тим, хто не встиг цього зробити.

Але такий розвиток нанесе удар по репутації України та е-декларування. Та ще й додасть нових запитань до легітимності системи. І тому його необхідно уникнути за будь-яку ціну.