Для мене, як голови Делегації Європарламенту по відносинах з Україною, а також для багатьох інших справжніх друзів України у Європарламенті кожний тиждень – це український тиждень, адже ми приділяємо велику увагу цій країні у нашій повсякденній роботі.

Україна важлива для Європи через спільні цінності, єдину безпеку та міцну солідарність з українцями, які через Революцію гідності чітко визначили своє майбутнє з Європою.  

Але цей тиждень був дійсно особливим.

Вперше Європейський парламент прийняв безпрецедентну міжпарламентську конференцію високого рівня, яка мала на меті запуск програми підвищення інституційної спроможності та підтримки демократії для українського парламенту.

Окрім цього, цей тиждень дозволив створити особливе середовище співпраці як між європейськими та українськими колегами, так і між самими українськими політиками.

Вони продемонстрували свою зрілість та єдність продовжувати працювати над європейськими реформами, попри поточну політичну напруженість.

Триденний захід у Брюсселі об'єднав євродепутатів, депутатів національних парламентів країн-членів ЄС, більше 60 народних депутатів України та співробітників секретаріату, а також представників організацій громадянського суспільства для того, що обговорити головні сфери парламентської роботи та способи модернізації і гармонізації українського парламенту відповідно до європейських стандартів.

Основою для подальшої роботи Європарламенту з Верховною радою стали Доповідь та дорожня карта щодо внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності ВРУ, підготовлені колишнім президентом Європейського парламенту Петом Коксом в результаті місії оцінки потреб в Україні.

Вона складається із 52 конкретних рекомендацій для українського політичного класу.

В якості відповідального представника за цю програму від Європарламенту я вже взявся до роботи над цими рекомендаціями.

Спільно з парламентським управлінням підтримки демократії ми розробили програму українського тижня таким чином, щоб вона розкривала усі основні сфери співпраці, такі як: відносини між законодавчим та виконавчим органом, бюджетний цикл, відкритість, прозорість та підзвітність парламенту, етичні стандарти депутатів, практика гармонізації законодавства і, нарешті, ключовий аспект усього цього - адміністративна реформа та роль парламентського секретаріату.

У висновках українського тижня окреслено деякі важливі дії, які Європарламент може зробити для того, щоб підтримати впровадження рекомендацій. Зокрема, йдеться про такі заходи, як обмін досвідом, організація семінарів про найкращі практики, тренінгові заходи для персоналу.

Говорячи про конкретні рекомендації, я можу виділити наступні. Перш за все,

ми радимо розробити угоду, яка б відображала міжінституційні відносини між Верховною радою та Кабінетом міністрів і стала б важливим елементом посилення координації між законодавчим і виконавчим органами. 

Європарламент також може допомогти у посиленні ролі парламентських комітетів як для законодавчого процесу, так і для контролю за виконанням законів. Це можливо зробити, зокрема, шляхом створення неформальних мереж або сприяння двостороннім відносинам між головами комітетів.

По-друге, Європарламент спільно з національними парламентами може організувати семінари щодо бюджетних процедур і допомогти Раді у запровадженні "системи доповідачів", яка прив'язується до щорічних бюджетних циклів.

Що стосується кращих практик гармонізації національного законодавства з нормами Євросоюзу, то Європарламент хотів би закликати Єврокомісію започаткувати проект спільно з національними парламентами країн-членів ЄС для того, щоб обмінюватися досвідом у цій кропіткій роботі.

Зі свого боку, Парламентський комітет асоціації, який я очолюю спільно з народним депутатом Остапом Семераком, може включати до порядку денного своїх щорічних зустрічей обговорення прогресу гармонізації законодавства і залучати до участі усіх задіяних голів комітетів.

Інша важлива частина допомоги Європарламенту Верховній раді зосереджена на посиленні міжпартійного діалогу та розвитку діяльності, яка б сприяла неформальній політичній комунікації та побудові консенсусу у стінах ВРУ.

Звичайно, багато чого залежить від готовності керівництва Ради дотримуватися цих рекомендацій, але після цього тижня, я впевнений, що така готовність існує і що ми побачимо конкретні зміні у найближчому майбутньому.

Ще одним важливим елементом українського тижня стало підписання Угоди про адміністративну співпрацю між двома парламентськими секретаріатами. Цей документ створює конкретну основу для посилення інституційної спроможності секретаріату ВРУ шляхом обміну досвідом, наставництвом і навчанням персоналу, а також виділенням фінансової підтримки цим заходам.

Важливо розуміти, що

програма розвитку інституційної спроможності не нав'язана ззовні, а є плодом спільної роботи Європарламенту та ВРУ і має основну мету – трансформувати український парламент і зробити його більш ефективним та прозорим.

Усі рекомендації пов'язані з готовністю обох сторін виконувати свої обіцянки і демонструвати результат.

Починаючи зі змін у Верховній раді, цей процес може вплинути на перетворення й інших український державних установ.

Якщо поєднати цей процес з реформою державної служби, яку підтримує ЄС – це допоможе Україні ефективно запровадити вимогливі реформи, прописані в Угоді про асоціацію між ЄС та Україною.

Автор: Андрей Пленкович,

депутат Європейського парламенту,
заступник голови комітету ЄП у закордонних справах,
співголова Парламентського комітету асоціації ЄС-Україна

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора