Європейська комісія може стати посередником в ще одній україно-російській торгівельній суперечці. Мова йде про створення виключень із режиму вільної торгівлі між країнами СНД -- ввести такі обмеження  Росія обіцяє відразу після підписання Україною та ЄС економічної частини Угоди про асоціацію.

Нагадаємо, зараз більшість українських товарів експортується в країни СНД по нульовій ставці. Режим вільної торгівлі регулюються угодою, що вступила в силу у вересні 2012 року. Ця багатостороння угода замінила низку двосторонніх документів, а тому від неї чекали стабілізацію умов міжнародної торгівлі між країнами СНД.

Однак в останній момент в документ було включено Додаток №6, згідно з яким, країни-члени Митного союзу мають право в односторонньому порядку підвищувати митні ставки на товари з країн, що підписали угоду вільної торгівлі із третьою стороною. Із самого початку ця норма розглядалася як ще один запобіжник підписанню Україною та Молдовою Договору об асоціації із ЄС.

Щоправда, за часів прем’єрства Миколи Азарова українські чиновники переконували, що практична реалізація цієї норми досить важка. Зокрема, країни Митного союзу спочатку мають довести, що наслідком створеннях  режиму вільної торгівлі із третьою стороною є різке зростанні імпорту в країни Митного союзу, що загрожує їхній національній промисловості. Петро Порошенко, який в той час займав посаду міністра економіки, пропонував створити двосторонню комісію, яка відслідковувала би вплив асоціації з ЄС на україно-російську торгівлю.

Однак російські високопосадовці щоразу відмовлялися від таких обговорень, наголошуючи на своєму праві самостійно визначати загрози національній промисловості. Саме тому жодна українська ініціатива так і не запрацювала, а загроза різкого підвищення Росією мит на український експорт після підписання 27 червня Угоді про асоціацію є надзвичайно високою.

В такій ситуації Євросоюз в черговий раз намагається виступити посередником між Києвом та Москвою. Така пропозиція - про початок тристоронніх консультацій із Києвом відносно дії Угоди про асоціацію України та ЄС, була зроблена президентом Єврокоміссії Жозе Мануєлем Баррозу 14 червня. "Було також домовлено провести консультації між Росією, Євросоюзом та Україною на експертному та міністерському рівнях в контексті Угоди про асоціацію ЄС-Україна, що готується до підписання",-- повідомляє прес-служба Кремля.

Ряд джерел ЄвроПравди свідчать – аналогічним чином Євросоюз збирається бути посередником і під час торгівельної суперечки Росії з Молдовою. Причини її аналогічні – 27 червня Молдова також планує підписати Угоду об асоціацію з ЄС.

Дипломатичне джерело ЄвроПравди в МЗС Молдови уточнює, що Кишинів і Москва вже почали відповідні консультації. " Вже відбулося два раунди консультацій. Звичайно, це не означає, що ми плануємо переглядати торгові норми - це вже неможливо. Офіційно йдеться про консультації з приводу імплементації. Насправді наша з європейцями мета - довести Росії, що Зона вільної торгівлі не несе загрози для Москви. Хоча ми, звичайно, розуміємо,ч то вони і самі це знають і суть їхніх претензій - виключно геополітична",-- зазначає молдавський дипломат.

Важко оцінювати перспективи такої допомоги. Зокрема, аналогічне посередництво ЄС в переговорах щодо вирішення україно-російського газового конфлікту поки виявилося неефективним – сторони вже йдуть до Стокгольмського суду.

З іншого боку, будь яке обговорення проблеми вигідніше Україні. Адже досі російські чиновники не оперували жодним доказом цього негативного спливу. Поки звинувачення російської сторони ґрунтувалися на припущенні, що європейські товари будуть реекспортуватися в Росію під українським маркуванням. Втім, ця проблема є технічною і вирішується посиленням митного контролю на кордоні – необхідність чого є давно очевидною.

Другою російською "страшилкою" є "витіснення українських товарів з вітчизняного ринку". За цією логікою якісний та дешевший європейський експорт має суттєво потіснити товари українського походження. Втрачаючи внутрішній ринок, українські товаровиробники мають наростити експорт, в першу чергу на ринки СНД, де вони мають перевагу у вигляді режиму вільної торгівлі.  

Теоретично такі побоювання мають підґрунтя. Однак, за цією логікою, Росія як член СОТ має всі інструменти для захисту від такого стрімко зростаючого імпорту. Інша справа, механізми Світової організації торгівлі базуються на чітких показниках зростання імпорту, шкоди національним виробниками, а пересмикування фактами може стати об’єктом розгляду Органу СОТ по вирішенню суперечок.  

Не кажучи про те, що подібні аргументи використовувались росіянами напередодні вступу України до СОТ. Однак, на практиці ці негативні впливи так і не були помічені.

В такому випадку участь європейців в торгівельних переговорах має бути результативним. Як мінімум, росіянам доведеться шукати реальні докази негативного впливу, а значить – вони не зможуть підвищувати мита вже 28 червня на наступний день після підписання Угоді про асоціацію. В перспективі будь яке доведення негативного впливу має базуватися на статистиці, як змінилася україно-російська торгівля за перший рік дії нового режими із ЄС.

Втім, російська сторона має можливість у будь який момент вийти із переговорів, в односторонньому порядку встановивши збільшені мита на українські товари. Не випадково глава російського МЗС Сергій Лавров вже робить заяви, що ЄС ігнорує російську позицію. Під цим ігноруванням він має на увазі сам факт підписання Угоди про асоціацію. "Незважаючи на обіцянки, які робилися в тому, що стосується необхідності втрьох - Росії, Україні і ЄС - подивитися, як зробити так, щоб розвиток відносин України з ЄС не вступало в протиріччя з її правами і обов'язками по зоні вільної торгівлі СНД", - заявив він.

На відміну від газових переговорів, Україна не матиме варіанту зробити позив до Стокгольмського суду.  Однак, досі ЄС дуже уважно слідкував за порушеннями в торгівельній сфері. Саме тому побідна поведінка Москви зможе стати останньою краплею, що зробить питання накладення санкцій третього рівня невідворотнім.