Україна нарешті перейшла до другої фази Плану дій щодо лібералізації візового режиму з ЄС. Тепер перед урядом стоїть завдання запровадити всі законодавчі ініціативі, ухвалені під час першої фази Плану дій з лібералізації візового режиму з ЄС. Водночас візова лібералізація викликає побоювання в багатьох країнах ЄС, зокрема щодо очікування суттєвого зростання притоку іммігрантів з України, що може посилити тиск на ринок праці. Але результати проекту, який виконували експерти з семи країн, свідчать, що суттєвого приросту кількості українських мігрантів в країнах ЄС очікувати не варто.

Коли ж візова лібералізація стане фактом?

Україна нарешті досягла певного прогресу в процесі візової лібералізації з Євросоюзом. Так, 23 червня Рада ЄС у висновках про Україну підтвердила рішення Європейської комісії посилити контакти між громадянами України та країн ЄС і ухвалила рішення про перехід до другої фазу Плану дій з лібералізації ЄС візового режиму. Впровадження всіх передбачених заходів згідно з очікуваннями покликано сприяти запровадженню безвізового режиму для короткострокових поїздок. До найбільш важливих кроків належать якомога швидша видача біометричних паспортів громадянам та запровадження ефективного управління кордонами. Уряд також зобов’язаний створити демографічний реєстр. Хоча останнім часом дедалі частіше лунає критика щодо надзвичайно вимогливого підходу з боку ЄС, що пояснюють небажанням країн Євросоюзу лібералізувати правила переміщення, рішення про скасування візового режиму для Молдови 28 квітня показало, що ЄС серйозно ставиться до своїх зобов’язань.

Отже, у випадку ретельного виконання всіх поставлених завдань українці зможуть отримати право на короткострокові поїздки до країн ЄС без необхідності проходити марудну процедуру отримання віз. На думку українських експертів, опитаних в рамках проекту "Прогноз міграції між ЄС, країнами Вишеградської четвірки та Східної Європи: наслідки скасування візового режиму"*, це, найвірогідніше, стане можливим протягом наступних 2-4 років. Водночас 4 з 16 експертів висловили думку, що це станеться ще до середини 2015 року.

Чому таке ретельне ставлення до цього питання?

При аналізі можливості візової лібералізації і її впливу на міграційні потоки з Україні варто брати до уваги комплексність української міграційної ситуації, а також сприйняття її в країнах ЄС. Так, Україна лідирує серед країн Східної Європи за кількістю емігрантів у країнах ЄС. Відповідно до оцінок, здійснених експертами в рамках зазначеного проекту, кількість українських мігрантів в країнах ЄС становить близько 1 млн осіб (легальних і нелегальних мігрантів). За оцінками експертів, а також згідно з результатами моделювання, яке було здійснено в рамках проекту, міграційні потоки з України помірно збільшаться. Але, якщо політичні протистояння в Україні продовжаться і будуть доповнені економічною кризою, найвірогідніше, відбудеться збільшення еміграції понад прогнозовані цифри.

При цьому варто зважати на те, що на фоні економічної стагнації та високого безробіття в країнах ЄС політики, які підтримують антиімміграційну риторику, стають дедалі популярнішими. Населення країн ЄС дедалі обережніше починає ставитись до мігрантів, оскільки побоюється тиску на ринки праці своїх країн.

На цьому фоні надзвичайно важливо розуміти наслідки скасування візового режиму для України, а також посилити позитивний імідж українців в кранах ЄС завдяки проведенню політичних та соціальних кампаній.

Можлива зміна міграційного відтоку з України після відкриття ринків праці ЄС (протягом трьох найближчих років).

Джерело: Опитування Дельфі для України (2013-2014 рр.)

Відповідно до прогнозу на основі економетричної моделі міграційні потоки збільшаться в короткостроковому періоді, потім матиме місце стабілізація та знову збільшення з 2025 року. При цьому протягом року після візової лібералізації кількість мігрантів з України може збільшитись на 200000-300000 осіб. В довгостроковому періоді (до 2050 року) можна очікувати збільшення кількості українських мігрантів в ЄС до 1,5 млн осіб (хоча останній показник є досить умовним і залежить від багатьох економічних та політичних факторів).

То яких можна чекати змін внаслідок візової лібералізації?

За результатами проекту скасування візового режиму для короткострокових поїздок призведе до збільшення циркулярної міграції. Крім того, міграція, ймовірно, стане молодшою через збільшення кількості молодих українців, які їдуть навчатись за кордон, а також завдяки об’єднанню сімей. Українські експерти також очікують легалізації статусу вже наявних мігрантів.

Якими, на вашу думку, будуть наслідки (протягом найближчих трьох років) у випадку скасування віз для короткострокових поїздок на строк до 90 днів для громадян України до Шенгенської зони?

Джерело: Опитування Дельфі для України (2013-2014 рр.)

Цікаво, що думка українських експертів переважно співпала з міркуваннями експертів з країн Вишеградської четвірки. Так, більшість експертів, які взяли участь в опитуванні Дельфі, в Польщі, Чехії, Словаччині та Угорщині відзначили, що найбільш очікуваними змінами будуть: помірний приплив міграції з України, міграція з метою тривалого перебування та легалізація наявних українських трудових мігрантів.

Українські експерти, які брали участь в опитуванні, не досягли згоди щодо економічних результатів мігрантів. Водночас більшість очікує, зокрема, на зміну секторів зайнятості, оскільки легалізація статусу мігрантів може надати їм право влаштуватися на більш кваліфіковану і краще оплачувану роботу.

На майбутнє українські експерти очікують зміни в міграційній політиці. Так, останніми роками в Україні не було ефективної міграційної політики. Фрагментарні зміни відбувались саме в рамках виконання Плану дій з лібералізації ЄС візового режиму та під тиском громадськості.

Чи є міграція для України виграшем чи втратами?

Трудова міграція, як правило, має переваги і недоліки, які впливають на розвиток країни. Подальша еміграція може збільшити вже наявні втрати і переваги для України. Втім, малоймовірно, що це створить нові істотні ризики.

Під час опитування в рамках проекту, 16 із 18 респондентів в якості важливих переваг міграції вказали послаблення соціальної та економічної напруженості, зниження рівня бідності та безробіття, а також перерахування грошових переказів. Крім того, ще однією перевагою міграції є значний потенціал для розвитку підприємництва. Однак остання перевага є обмеженою через відсутність сприятливого ділового клімату та необхідність у великій сумі стартового капіталу. На думку 17 з 18 респондентів, які брали участь в українському Дельфі опитуванні, виснаження робочої сили і "відтік мізків" є одними з найбільших негативних наслідків міграції.

Недоліком міграції також є вплив на демографічну структуру населення. Оскільки переважно їдуть на заробітки особи працездатного віку, то вони відкладають рішення щодо народження дітей, або ж народжують менше. Крім того, молодь, яка їде вчитись за кордон, найчастіше приймає рішення щодо пошуку роботи за кордоном, а не щодо повернення в Україну. Тому Україна може стикнутись із браком робочої сили вже через 10-12 років.

Міграція пом’якшує ситуацію на ринку праці. Однак в майбутньому може призвести до проблем в системі соціального захисту і пенсійній системі, якщо мігранти повертатимуться в Україну вже після досягнення пенсійного віку.

Але варто також відзначити, що міграція посилює тиск на український уряд, вказуючи на необхідність проведення соціальних і економічних реформ і сприяння економічному зростанню. На думку експертів з міграції, які брали участь в опитуванні, така політика важлива для уникнення вищих міграційних потоків і зменшення ризиків і втрат, які можуть бути пов'язані із ним.

Отже…

Оскільки навряд чи варто очікувати суттєвого приросту міграції з України в країни ЄС, видається, що країнам Євросоюзу немає про що турбуватись. Але уряду України варто ефективно впроваджувати заходи в рамках Плану дій з лібералізації ЄС візового режиму, оскільки це буде виграшним для самої України.

Хоча, з іншого боку, не потрібно недооцінювати очікуване зростання українських мігрантів на 200000-300000 осіб протягом наступного року після впровадження візової лібералізації. Це досить відчутна зміна і майбутній розвиток подій буде суттєво залежати від економічного розвитку в Україні та політичної ситуації. Розвиток економіки країн ЄС є також важливим з огляду на їх спроможність надати роботу цій додатковій кількості мігрантів.

* Проект "Прогноз міграції між ЄС, Вишеградською четвіркою та країнами Східної Європи: наслідки скасування візового режиму" здійснювався консорціумом організацій за підтримки Міжнародного Вишеградського Фонду та Міжнародного Фонду Відродження. Керівною організацією проекту є Інститут східних досліджень (Польща). Учасниками консорціуму є Інститут східних досліджень (Польща), Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (Україна), Дослідницький центр словацької асоціації іноземної політики (Словаччина), Відділ соціальної географії та регіонального розвитку факультету науки Карлового університету (Чехія), Інститут іноземних справ (Угорщина), Центр міграційних досліджень варшавського університету (Польща), Інститут стратегічних досліджень (Білорусь) та Інститут розвитку та соціальних ініціатив (IDIS) "Viitorul" (Молдова).

Стаття базується на звіті "Прогноз міграції між ЄС, країнами Вишеградської четвірки та Східної Європи: наслідки скасування візового режиму", який доступний на сайті Інституту: http://www.ier.com.ua/ua/institute/news/?pid=4479

Автори:  Олександра Бетлій, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (Київ)

Марта Ярошевич, Центр східних досліджень (OSW, Варшава)