Від створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС виграють всі категорії населення, хоча й різною мірою. Зокрема, зростання реальної заробітної плати для кваліфікованої робочої сили становитиме 8,5%, в той час як для некваліфікованої – 9,1%. Разом з тим близько 5% некваліфікованих працівників та 2% кваліфікованих муситимуть змінити місце роботи.

Україна нарешті підписала повний текст Угоди про асоціацію з Євросоюзом. Країна йшла до цього сім років, і цей шлях був дуже нелегким. Досі не вщухають дискусії щодо наслідків Угоди для держави. Обговорення економічних впливів зосереджене переважно на тому, як відіб'ється створення ЗВТ на торгівлі чи швидкості реформ.

Однак найважливішим наслідком Угоди має стати вплив на людину, на її добробут у широкому розумінні цього слова.

Тому що будь-яка економічна політика, будь-які міжнародні домовленості є цінними не самі по собі – їхня цінність вимірюється спроможністю забезпечити довгострокове стабільне зростання добробуту людей.

Аналіз наслідків Угоди про асоціацію для людини пов'язаний з аналізом розмаїття ролей, які виконує кожна людина в суспільстві. Ми одночасно є і споживачами, і пацієнтами, і мешканцями певної території, і найманими працівниками, і підприємцями. Для кожної з цих ролей Угода несе певні зміни, переваги і виклики.

Поговоримо про це трохи детальніше.

Найбільш зрозумілим є вплив на споживача. Створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, вочевидь, призведе до збільшення асортименту європейських товарів на українському ринку, що, сподіваюся, має потішити українського споживача. Більш того, зростання ділової активності в країні та поступова модернізація стимулюватимуть розширення пропозиції українських товарів та послуг на внутрішньому ринку.

Ще одним важливим позитивним наслідком реалізації Угоди про асоціацію стане поступове покращення якості товарів, які представлені на внутрішньому ринку - віключаючи ті, що виготовлені в Україні.

Це пов’язано з гармонізацією українського законодавства з європейським у сфері безпеки харчових продуктів та технічного регулювання. Між тим, споживання якісніших товарів призведе не лише до більшого задоволення, але й до покращення здоров’я.

Вплив на ціни не є таким однозначним.

Вочевидь, лібералізація торгівлі та посилення конкуренції створюють сильний тиск на ціни у бік зниження, і тому певні продукти здешевіють. Це означає, що інфляція щонайменше загальмується.

Однак ціни на деяку продукцію, навпаки, можуть зрости. Це в першу чергу стосується товарів, захищених правом інтелектуальної власності, наприклад комп’ютерних програм, фільмів, ліків тощо.

Зростання не відбудеться миттєво, але посилення захисту прав інтелектуальної власності та усунення з ринку контрафактних товарів впливатимуть на ціни.

Більш того, ціни мають тенденцію залишатися на досягнутому рівні, а  дефляція так само згубна для економіки, як і висока інфляція.

Вартість товарів залежить не лише від скасування ввізних мит чи зниження регуляторного тиску, але й від багатьох інших факторів, наприклад від попиту. Згадаймо вступ України до Світової організації торгівлі та очікуване значне падіння цін на автомобілі завдяки зниженню ввізних мит. Обвалу цін не відбулося, оскільки попит на автомобілі значно перевищував пропозицію.

Зараз на деяких ринках ситуація може повторитися.

Важливішим за динаміку цін є той факт, що зростатимуть загальні доходи населення, а це, за умови низької інфляції, означатиме зростання реальних доходів, а отже і добробуту громадян.

Розрахунки за допомогою прикладної моделі загальної рівноваги для України показують, що у довгостроковій перспективі взаємне скасування ввізних мит призведе до підвищення добробуту населення на 4,3%, тоді як зниження нетарифних бар’єрів у торгівлі між Україною та ЄС, зокрема адміністративних бар’єрів на кордоні, може збільшити очікувані виграші у добробуті вдвічі або й втричі.

Розрахунки показуються, що від створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС виграють всі категорії населення, хоча, звісно, різною мірою.

Наприклад, у разі реалізації сценарію скасування ввізних мит у взаємній торгівлі та зниження нетарифних бар’єрів зростання реальної заробітної плати для кваліфікованої робочої сили становитиме 8,5% у довгостроковій перспективі, тоді як реальна зарплата для некваліфікованої робочої сили збільшиться на 9,1%.

Водночас, саме некваліфіковані працівники, імовірно, стикнуться зі зростанням ризику необхідності пошуку нового робочого місця.

Це може відбутися внаслідок структурної трансформації економіки України й переміщення робочої сили з менш ефективних секторів до більш ефективних. Очікується, що близько 5% некваліфікованих працівників та 2% кваліфікованих муситимуть змінити робоче місце. Ймовірність необхідності пошуку нової роботи для працівників з низькою кваліфікацією в 2,5 рази вища, ніж для кваліфікованих працівників.

У цій ситуації надзвичайно важливою стає активна державна політика на ринку праці.

Головне завдання держави – не спасати власників підприємств, а допомагати людям знаходити роботу в період економічних змін. Це стосується й інформаційної підтримки, і сприяння підвищенню кваліфікації або перекваліфікації, й полегшення переміщення робочої сили між регіонами, у тому числі спрощення доступу до соціальної інфраструктури.  

Внаслідок реалізації Угоди про асоціацію працівники, як і економіка в цілому, опиняться в набагато більш конкурентному середовищі, що вимагатиме більшої роботи над собою для підвищення кваліфікації. Водночас Угода передбачає прийняття низки нормативних актів, які покликані посилити соціальний захист працівників, підвищити безпеку на робочому місці. Все це сприятиме забезпеченню гідних умов праці, що є важливим доповненням до очікуваного зростання заробітної плати.

Аналіз за допомогою прикладної моделі загальної рівноваги показує, що Угода в цілому дає більші переваги домогосподарствам, основу доходів яких складають заробітна плата або доходи від підприємництва і капіталу, порівняно з домогосподарствами, основним доходом яких є соціальні виплати. Але ці розрахунки не враховують можливості соціального вирівнювання. Зростання доходів держави, з одного боку, та підвищення ефективності державних витрат, з іншого, в цілому збільшує можливості держави захищати найбільш вразливі прошарки населення.

Угода передбачає активізацію співпраці та стимулювання реформ також у низці інших сфер.

Наприклад, Україна та ЄС заявили про намір посилення співпраці у сфері регіональної політики, метою якої є сприяння розвиткові відсталих територій, та у політиці розвитку сільських територій.

Успішна співпраця означатиме поліпшення умов життя, зростання зайнятості та економічного добробуту окремих регіонів, що будуть об’єктом державної підтримки. Також в Угоді йдеться про співпрацю у сфері охорони здоров’я та поступову інтеграцію України в мережі охорони здоров’я ЄС.

Крім того, Угода передбачає поступове впровадження в Україні європейських стандартів щодо навколишнього середовища, у тому числі якості води, повітря та поводження з відходами. Покращення екологічної ситуації в країні матиме довгострокові позитивні наслідки як для кожної людини, так і для економіки в цілому.

Йдеться в першу чергу про покращення здоров’я населення.

Підсумовуючи, зазначимо, що Угода про асоціацію, безумовно, вплине на життя кожної людини – як вдома, так і на роботі. Найбільший виклик – це зміни в попиті на робочу силу, які змушуватимуть людей змінювати роботу та постійно підвищувати кваліфікацію.

Втім, в цілому люди виграють.

Угода сприятиме покращенню якості товарів та послуг на ринку та якості навколишнього середовища, а також безпеки на робочому місці, що матиме позитивний вплив на здоров’я. Зростання заробітної плати та доходів дозволить збільшити споживання та скористатись перевагами розширення асортименту товарів на фоні повільнішого зростання цін. 

І найважливіше – Угода про асоціацію створює можливості, але не гарантує результат.

Обговорювані виграші можливі лише якщо передбачені домовленостями реформи відбуватимуться швидко і ефективно. Україна не має ресурсів, щоб змарнувати ще один шанс на створення надійного підґрунтя для сталого економічного зростання.

Автор: Вероніка Мовчан, директор з наукової роботи, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій

Стаття базується на результатах дослідження в рамках проектів "Економічний компонент Угоди про асоціацію між Україною та ЄС: професійний аналіз та публічна дискусія" та "Вплив ПВЗВТ між Україною та ЄС на різні категорії населення: мікромоделювання за допомогою прикладної моделі загальної рівноваги", які виконуються Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) за фінансової підтримки Міжнародного фонду "Відродження".