11 липня відбудеться перший раунд консультацій трійки Україна–ЄС–РФ щодо умов функціонування зони вільної торгівлі. Ці переговори мають дати відповідь на численні заяви Росії про неможливість вільної торгівлі з Україною після початку дії Угоди про асоціацію з Євросоюзом.

"На нашу думку, колеги з ЄС не змогли довести "переваги" Угоди про асоціацію для країн "Східного партнерства" і Росії. Як і раніше, вважаємо, що укладення Угоди з Україною, Молдовою і Грузією здатне зашкодити російській економіці в результаті розриву коопераційних і скорочення торговельно-економічних відносин з нашими сусідами", – регулярно нагадують у російському МЗС.

Як наслідок, російська сторона погрожує вживати численних захисних заходів

Насамперед - піднімати мита на українські товари до рівня, що відповідає зобов’язанням Росії перед Світовою організацією торгівлі (СОТ). "Моментом неповернення" для РФ є ратифікація Угоди – саме тому вже на наступному тижні Москва планує обговорення торговельного захисту щодо товарів з Молдови, яка першою ратифікувала Угоду.

Своїми погрозами Росія вже досягла певного успіху. Співрозмовники ЄвроПравди свідчать – проведення тристоронніх консультацій було вимогою низки країн ЄС до України. Більш того, у разі відсутність згоди Києва на ці консультації підписання Угоди про асоціацію 27 червня було би поставлене під сумнів.

В українському уряді запевняють, що готові до переговорів з РФ лише в форматі інформування російської сторони про аспекти Угоди. "В цьому немає жодної проблеми. За останні місяці ми об’їздили всю країну, пояснюючи бізнесу та громадянам різні аспекти цієї угоди. Якщо треба провести додаткові консультації, вже з російськими партнерами – будь ласка", – раніше заявляв ЄвроПравді урядовий уповноважений з питань європейської інтеграції Валерій П’ятницький.

Подібну оцінку дають і експерти. "Про жодне внесення змін не йдеться. На переговорах російська сторона оголосить свої побоювання, а представники України та ЄС спільно дадуть пояснення, що ці побоювання не мають підстав", – зазначає незалежний експерт Тарас Качка, який був учасником переговорної команди з Угоди про асоціацію.

Наразі побоювання російської сторони можна розділити на дві групи. Перша – можливість потрапляння на ринки Митного союзу продукції з ЄС під виглядом української. "Такий ризик існує, і він завжди підвищується в разі створення режиму вільної торгівлі", – визнає виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко.

Це не унікальна "українська" проблем. В святі давно напрацьовані шляхи її виішення.

Традиційно такі проблеми вирішуються за допомогою сертифікатів про походження товарів. Більш того, за оцінкою Тараса Качки, реалізація Угоди сама по собі має сприяти зменшенню порушень в українсько-російській торгівлі. "Зокрема, найбільше побоювання Росії – безмитний імпорт до РФ європейських товарів під виглядом українських. Однак Угода про асоціацію сама по собі передбачає суттєве посилення контролю над видаванням сертифікатів походження товарів – це і є відповідь на російські заяви", – пояснює експерт.

Варто зазначити, що тристороннім переговорам передували консультації між Росією та ЄС. Росіяни вже висловили побоювання щодо контрабанди європейських товарів, але, за словами співрозмовника ЄвроПравди в Брюсселі, "отримали вичерпну інформацію, що доводить цілковиту безпідставність таких заяв".

Чи означає це, що головний російський аргумент вже не буде обговорюватися? Ще не факт, адже представникам РФ (навіть з міркувань піар-супроводу!) необхідне підтвердження своїх успіхів на цих переговорах.

"Дуже імовірно, що Росія погодиться на письмові гарантіі Євросоюзу, що такого експорта не буде. Таким чином, громадянам РФ можна демонструвати досягнення – гарантій України було  недостатньо, тоді як гарантії ЄС – це інша справа", – розмірковує Олег Устенко.

Існує ще одна претензія Росії – про можливе посилення конкуренції на українському ринку, що змусить вітчизняних виробників посилити активність на сусідніх ринках країн СНД.

Варто зазначити, що правила СОТ передбачають захист від масованого імпорту, який несе загрозу національному виробнику. Відповідно, Росія і без додаткових консультацій має всі інструменти для такого захисту. Якщо, звичайно, такі побоювання реалізуються.

За оцінками Олега Устенка, реальні економічні побоювання Москви полягають у витісненні російських компаній саме з українського ринку. Тому, за його словами, і виникають дискусії щодо проблем, з якими зіткнеться український бізнес в процесі переходу на стандарти ЄС. "Звичайно, досить принизливо визнавати, що багато російських компаній просто не витримають посилення конкуренції, тим більше, посилення конкуренції зовсім не можна назвати порушенням", – пояснює Устенко.

Саме тому досягнення компромісу з цього питання малоймовірне, а отже, питання російських обмежень залишиться актуальним.

Ризик таких консультацій полягає насамперед у можливому затягуванні ратифікації Угоди про співпрацю. Вірогідність такого сценарію підсилюється позицією ЄС, адже в ряді європейських країн воліють,щоби Рада зачекала із ратифікацією угоди, як мінімум -- до закінчення української АТО.  Їхнім аргументом є побоювання російських захисних заходів, що може ще більше дестабілізувати ситуацію на сході України.

Тим більше, російські урядовці вже заявляли, що готові в односторонньому порядку підвищити мита на українські товари одразу після ратифікації Угоди про асоціацію Верховною радою.

"Такий ризик досить вірогідний, але ж консультації проводять для того, щоб оговорити ризики. В такому випадку односторонні дії Митного союзу всі трактуватимуть як безпідставні", – пояснює Тарас Качка.

Важливо, що перша спроба РФ збільшити мита виявилася невдалою. Проти такого кроку виступили два інші члени Митного союзу: Білорусь та Казахстан. Поки їх позиція полягає у збереженні статус-кво – введення захисних заходів можливе лише після підтвердження цих загроз.

Позиція цих країн, відмінна від російської, – суттєвий козир України. Хоча Росія має право самостійно переглядати митні ставки, такий крок без згоди Білорусі та Казахстану – підкоп під установчі принципи Митного союзу.

Саме тому нинішні тристоронні переговори важливі – вони посилають сигнал не лише Росії, а й партнерам Москви у Митному союзі. Сигнал, що Росія не здатна доводити справедливість своїх звинувачень.

Відповідно, Україна має бути зацікавлена в розширенні формату цих переговорів. Активне залучення до них Білорусі та Казахстану має ускладнити реалізацію російських погроз – а подібні нові спроби не забаряться.