Євросоюз ще в кінці квітня розробив різні сценарії введення "найвищого" рівня санкцій щодо Російської Федерації. Нинішній режим, який заплановано ввести в дію в четвер, не сягає навіть найслабшого запланованого рівня.

Про це свідчить документ, що опинився в розпорядженні брюссельського видання EUobserver. Джерела ЄвроПравди підтверджують коректність викладення ключових параметрів санкцій.

Окрім цього, автентичніcть "злитих" у пресу паперів підтверджує твіт президента Естонії Тоомаса Гендріка Ільвеса.

EUobserver / Leaked paper: EU options on 'stage three' Russia sanctions http://t.co/hYbmaizNAK

— toomas hendrik ilves (@IlvesToomas) 22 июля 2014

Естонський лідер завдяки своїй посаді мав доступ до санкційних документів ще на етапі консультацій між країнами-членами ЄС, тож він точно не став би посилатися на "злиті документи" у разі їх неправдивості.

Історія питання

Як відомо, навесні ЄС заявив про імовірність введення трьох рівнів санкцій щодо Росії. Перший рівень – політичний, він був введений у дію ще в березні і не мав відчутних наслідків.

Нині діє другий рівень – обмеження щодо конкретних осіб, арешти їх рахунків та активів. Ці заходи можуть мати лише довгостроковий вплив на економіку Росії.

Водночас Україна (а також США та деякі країни ЄС)  давно і поки що без помітного успіху наполягають на введенні третього рівня санкцій.

Він має включати обмеження щодо секторів російської економіки.

Документ ЄС пропонує три різних варіанти введення третього рівня санкцій, серед яких обиратимуть керівники держав.

Обрання слабкого рівня не виключає можливості переходу до більш потужного – швидше за все, ЄС поступово збільшуватиме тиск на Росію.

Та щоб збільшувати тиск, потрібно хоч з с чогось почати.

Наразі в ЄС немає консенсусу щодо початку застосування третього рівня. Деякі причини цього наведені нижче.

Важливо розуміти: оскільки опублікований документ є досить давнім, плани Брюсселю нині зазнали коригування. Частину обмежувальних заходів було перенесено з одного рівня до іншого; також змінилося фокусування на конкретні сектори економіки.

Між тим переданий в ЗМІ план лишається досить релевантним і відображає пропозиції європейських чиновників, запевняють джерела.

Слабкий рівень: зброю не чіпати

"Рівень найнижчої інтенсивності" передбачає введення обмежень на імпорт з Росії кількох груп товарних позицій.

До забороненого списку мають увійти "предмети розкоші (діаманти, дорогоцінні метали, хутро, горілка та ікра)", "деякі напівфабрикати та вироби – добрива, хімікати, автомобільні шини, судна".

Також планується заборонити "імпорт та експорт озброєнь", ввести обмеження на інвестиції в окремі галузі, заморозити надання грантового фінансування ЄС, заборонити фінансування російських позичальників Європейським інвестиційним банком, а також суттєво розширити перелік російських компаній, активи яких підлягають арешту в ЄС.

Варто зазначити, що у рішенні Ради ЄС, яке готується до ухвалення у четвер 24 липня, мають бути задіяні три останніх пункти з "найслабшого сценарію" санкцій.

Країнам-членам не вдалося дійти згоди до введення навіть "слабкого" рівня, тому вони обмежилися проміжним етапом, який отримав назву "санкції рівня 2.9", зазначає EUobserver.

Джерела ЄвроПравди підтверджують наведені дані та додають, що у разі переходу до третього рівня санкційний список буде трохи відкоригований. З нього, імовірно, зникнуть діаманти, однак буде додана сфера телекомунікацій.

Ці зміни стали результатом консультацій між членами ЄС. Так, ще до катастрофи Boeing 777 Нідерланди виступили проти діамантового бойкоту, пояснивши, що це завдасть удару голландській промисловості і не зашкодить Москві – її постачальники просто переорієнтуються на азійський ринок обробки діамантів.

Ці санкціє не є надчутливими, їх вплив на економіку Росії є неочевидним.

Та найбільшою бідою "слабкого сценарію" є те, що він передбачає лише декларативну заборону військової співпраці ЄС та Росії.

Річ у тім, що "заборона на експорт озброєнь", яку запропоновано впровадити, є дуже вузьким терміном. Приміром, вертольотоносці Містраль можна не вважати "озброєнням", адже самі по собі кораблі не здатні "стріляти".

З позиції агресора "Містраль" є лише засобом доставки зброї до берегів України.

Втім, навіть такий "поміркований" рівень обмежень зустрів опір деяких країн членів ЄС.

Джерела ЄвроПравди свідчать, що рішення Євросоюзу ветують не німці (яких у нас прийнято звинувачувати в першу чергу), а менші європейські країни, фінансово залежні від Москви.

"Станом на першу половину липня єдиною країною, що блокувала обмеження, лишалася Болгарія", – запевнив редакцію інформований український дипломат.

Хто саме і з яких мотивів блокував ухвалення рішення на засідання Ради ЄС 22 липня, ЄвроПравді достеменно не відомо. Але можна припустити, що у разі збільшення тиску ЄС на Росію кількість скептиків санкційного варіанту зросте.

Середній рівень. Реальний вплив

"Сценарій середньої інтенсивності" введення санкцій, що фігурує в документі ЄС, передбачає вісім додаткових кроків Брюсселю.

Отже, запропоновано:

- ввести заборону на імпорт усіх напівфабрикатів та продуктів переробки;
- заборонити імпорт та експорт "чутливих (з військової точки зору) технологій та продукції подвійного призначення"
- ввести додаткові обмеження на торгівлю, інвестиції та відповідні фінансові послуги
- заморозити російські інвестиції та покупки у енергетичному секторі ЄС
- обмежити вільний рух фінансових потоків (між компаніями з РФ та ЄС)
- ввести обмеження щодо повітряного та морського сполучення з РФ
- ввести заборону на імпорт вугілля
- припинити будь-яку діяльність (на офіційному рівні) щодо співпраці з ЄС та РФ

Також передбачене додаткове розширення список осіб, що підпадають під обмеження ЄС (заборону в'їзду та арешту активів).

Навряд чи "середній сценарій" є реалістичним у повному обсязі. Він пропонує надто широкий перелік обмежень, які точно будуть заблоковані окремими країнами.

Приміром, "повна заборона імпорту товарів" є неприпустимою для багатьох європейських держав, які наполягатимуть на низці виключень зі списку.

Інший приклад: припинення всіх видів співпраці з Москвою не буде підтримане Берліном, який традиційно наполягає на діалозі з агресором.   

Але у "середньому сценарії" є важливий пункт, введення якого не лише можливе, але й кричуще необхідне. Це – положення щодо заборони торгівлі не лише зброєю, але й "навколовійськовою" продукцією.

Найбільшим "порушником" тут є Франція. І справа не лише у Містралях.

EUobserver наводить перелік товарів військового та подвійного використання, що їх досі постачають в Росію французькі виробники. Це – гарматні приціли для танків Т-90, компоненти для російських супутників-шпигунів, авіоніка для російських "МіГ", технології спостереження та наведення для танків та гелікоптерів...

Готовність Парижа співпрацювати з агресором у військовій сфері обурює не тільки українців, але й європейських партнерів Франції.

До того ж, дії (чи то бездіяльність) Франції використовують у якості виправдання інші європейські столиці.

"Ми вважаємо, що військова співпраця з РФ мала бути припинена ще на початку російської агресії. Ми, німці, відразу це зробили. А французи не поспішають. Як за таких умов можна обговорювати єдиний санкційний фронт?" – поділився враженнями з ЄвроПравдою один з чільних німецьких політиків під час нещодавньої приватної розмови.

"Порушником" є не лише Франція – з'ясувалося, що Британія також здійснює військовий експорт до РФ.

Тому не виключено, що зрештою жорсткі обмеження на військову співпрацю перейдуть з "середнього" у "початковий" пакет секторальних санкцій ЄС.

До слова, постачання Містралей, або принаймні одного з них, навряд чи буде зупинене навіть за умови введення таких обмежень.

"Річ у тім, що французи за паперами продають кораблі не Росії, а фірмі посереднику. І другий момент – те, що контракт укладений і майже виконаний ще до початку конфлікту", – пояснив один зі співрозмовників у дипломатичному корпусі.

Та головне інше: всі розуміють, що Париж фінансово надто зацікавлений у продажу Містралей, тому може ветувати рішення про зупинку їх постачання.

Тож наразі Києвом ведуться консультації не тільки про заборону їх продажу, скільки про те, щоби заборонити Містралю вхід о Чорного моря.

Високий рівень санкцій. Іранський сценарій

Згідно з документом EUobserver, в ЄС розглядають також найвищий рівень санкційних обмежень щодо Росії. На думку ЄвроПравди, його введення є практично нереальним.

Однак деякі його елементи можуть бути перенесені Євросоюзом до "середнього рівня"

Жорсткий санкційний список передбачає п'ять додаткових кроків Європи:

- обмеження на ринку капіталу (тобто біржові обмеження щодо російських компаній)
- заборона будь-яких нових інвестицій з ЄС в Росію (включно з кіпрською юрисдикцією)
- суворе застосування нових регуляторних правил до всіх російських активів у ЄС
- заборона на імпорт газу
- заборона на імпорт нафти

Обчислення, наведені в документі ЄС, стверджують, що такий комплекс обмежень призведе до виникнення "дири" обсягом в $300 млрд у бюджеті Росії, при тому, що загальний обсяг бюджету країни – $420 млрд.

Водночас такі заходи стануть "шоком для європейської економіки", визнають в Брюсселі.

Деякі джерела ЄвроПравди, між тим, зазначають, що ЄС розмірковує над імовірністю впровадження заборони на імпорт російської нафти, лишивши попередні обсяги закупівлі російського газу.

ЄС споживає 84% нафтового експорту Росії, при чому технологічно джерела імпорту нафти змінити значно легше, аніж джерела імпорту газу.

Між тим навіть нафтові обмеження не є питанням короткої перспективи.

Спершу ЄС має домовитися про введення хоч якихось – навіть найменших – секторальних санкцій. І довести, що розмови європейських лідерів про "глибоке занепокоєння" діями Москви є не лише вимушеними дипломатичними заявами.