Верховна рада зробила важливий крок для просування української харчової продукції в ЄС.

У вівторок 22 липня парламент прийняв у цілому законопроект №4179а, який стосується гармонізації законодавства України та Європейського Союзу в сфері безпеки та якості харчових продуктів.

Зазначений документ передбачає введення в Україні європейської моделі системи гарантування безпеки і якості продуктів харчування, що базується на процедурах HACCP (Hazard Analysis and Critical Control Points - аналіз небезпечних чинників і критичні контрольні точки).

Законом також передбачено створення єдиного контролюючого органу в сфері безпеки харчових продуктів, скасування дозвільних документів і процедур, які відсутні в ЄС, впровадження європейських принципів регулювання ГМО, зокрема в частині реєстрації ГМО-джерел, а не продуктів, вироблених з них.

За внесення змін до деяких законодавчих  актів України щодо харчових продуктів проголосували 230 народних депутатів з 256 зареєстрованих.

Також депутати підтримали в першому читанні законопроекти № 4986-1 "Про державний контроль, який здійснюється з метою перевірки відповідності законодавства щодо безпеки та якості харчових продуктів та кормів, здоров'я та благополуччя тварин" та №4055а "Про побічні продукти тваринного походження, не призначених для споживання людиною".

Без прийняття цих законів більша частина українського харчового експорту залишається "нев’їздною" до ЄС. Так, зараз українські виробники можуть експортувати в ЄС лише мед,  м'ясо птиці (насамперед – курятина та індичка), рибопродукти, а також сухе молоко (непридатне для вживання людиною).

Термінове прийняття цих законів пов’язано із візитом в Україну великої комісії Офісу продовольства та ветеринарії  (Food and Veterinary Office; FVO) Генерального директорату ЄС з питань охорони здоров’я та захисту прав споживачів. Раніше в Міністерстві аграрної політики та продовольства заявляли, що ревізія FVO буде безпрецедентною: буде перевірено готовність до експорту в ЄС українських підприємств молочної та м’ясної (свинина, яловичина, м’ясо страусів та кролів) галузей. Ще місяць тому в уряді заявляли, комісія має прибути в Україну вже у липні.

"Зараз відбувається підготовка до цієї комісії. Українські виробники, в першу чергу - виробники молочних продуктів, проходять спеціальний аудит, щоб висновки комісії були позитині",- пояснив віце-президент Американської торгової палати Тарас Качка. 

Однак саме затягування із прийняттям вказаних законів стало причиною перенесення візиту як мінімум на вересень, адже у серпні у європейських чиновників наступає традиційний сезон відпусток.

Таким чином, затягування з прийняттям цих законів відтермінувало відкриття європейського ринку для значної долі української харчової промисловості як мінімум на два місяці. "Що ми могли їм показати в умовах, коли жодного профільного закону не було прийнято? Знов годувати обіцянками", - коментує гендиректор асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" Володимир Лапа. За його словами, без прийняття змін до національного законодавства інспектори ЄС не можуть дати схвальні відгуки, навіть якщо українська продукція де-факто відповідає всім директивам Єврокомісії.

Більш того, постійне затягування прийняття всіх необхідних законопроектів призвело до обмеження мандату делегації ЄС.

За свідченням кількох співрозмовників ЄвроПравди, об’єктом вересневої перевірки стане лише робота молочних підприємств.    

Перевірка української свинини, яловичини та м’яса кролів на відповідність стандартам ЄС перенесена на невизначений термін.

Для такої перевірки Верховній раді потрібно прийняти в цілому обидва законопроекти, прийняті на цьому тижні в першому читання, а також прийняти законопроект "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо ідентифікації та реєстрації тварин" (прийнятий в першому читанні).

Останній документ – найбільш важливий, запевняє Володимир Лапа: "По суті, програма-мінімум - це вже прийнятий закон про HACCP, а також закон про ідентифікацію домашніх тварин". За його словами, без прийняття закону про ідентифікацію експорт українського м’яса в Європу залишатиметься неможливим.  

Варто відзначити, що прийняття цих законів зустрічало великий супротив. "Фітосанітарні" закони завжди були непростим завданням для Верховної ради.

Депутати раз за разом знаходили привід для того, щоби відкласти їх ухвалення.

У 2013 році на кількох засіданнях парламентського комітету з питань європейської інтеграції кореспондент ЄвроПравди був свідком того, як депутати від Партії регіонів відверто знущалися над представниками Мінагрополітики, що доповідали про потребу ухвалення закону. Доходило до того, що депутати сміялися – мовляв, для чого ідентифікувати корову, якщо і без того видно, що вона – корова, а не коза. Серйозні аргументи по потребу наших аграрії вийти на європейський ринок просто не бралися до уваги.

Також ці законопроекти традиційно вважалися "антиселянськими". Зокрема, ідентифікація тварин вимагає певних одноразових витрат аграріїв – близько 30 грн з тварини. Така сума, на думку опонентів цих законопроектів , має стати непід’ємним фінансовим тягарем для селян.

Однак ще більша проблема – затягування часу знищує конкуренту перевагу українських виробників у вигляді низьких цін внаслідок девальвації гривні.

"Як показує досвід минулих девальвацій, позитивній ефект є не дуже довгим – вже за рік його знищить внутрішня інфляція. Тому зараз найбільш вдалий час для виходу на європейські ринки, який не треба упускати", - пояснює Володимир Лапа.