Українці, що опинилися у ці дні в Нідерландах, в якийсь момент можуть подумати, що вони вдома. Ще ніколи тут не було так багато українських сюжетів у теленовинах, фотографій у газетах і розмов про Україну на вулицях.

"Голландці, дорогі! Нам дуже шкода, що на нашій землі сталося таке горе. Приїздіть до нас! Ми вас тут всіх розселимо", – крізь сльози говорить в ефірі голландського телеканалу чоловік з Тореза.

Кадри з місця катастрофи "Боїнга" присутні в кожному випуску новин будь-якого з голландських каналів. Ці відеозйомки не завжди здатні викликати любов до України: на екранах показують сепаратистів, які відкривають сумки жертв; бронетехніку, що їздить містом; уламки лайнера.

А експерти у студії обговорюють, чи очевидною є провина сепаратистів, чи відправлять до України міжнародну місію, чи потрібна миротворча операція, як зробити так, щоб злочинців судили в Гаазі...

Сьогодні такими картинками наповнений вечір звичайного голландця, для якого ще донедавна головними новинами були футбольні, а агресія проти України входила до категорії "погано, але все ж далеко".

Нідерланди – маленька, але впливова країна, з сильною громадською думкою, з якою держава не може не рахуватися.

Тому її позиція цілком може зіграти вирішальну роль у результаті українсько-російської кризи.

У четвер уряд у Гаазі вирішив відправити до України 40 королівських констеблів – поліцейських, які повинні будуть охороняти місце аварії. Але в суспільстві вже зараз кажуть, що цього замало.

Країна шукає шляхів забезпечення присутності масштабної міжнародної місії, яка цілком може стати стартом для миротворчої операції на Донбасі.

9/11 для Європи

Трагедію рейсу МН17 у Нідерландах вже назвали своїм 11 вересня. Це не просто трагічна подія – вона за один день змінила ставлення країни до Росії.

Голландія має дуже тісні економічні зв'язки з РФ. З цієї причини досі Москві багато сходило з рук.

Голландці були готові закрити очі на витівки п'яного російського дипломата, арешт "грінпісівців", нетолерантні закони РФ і зверхню фразу Путіна про те, що в Нідерландах нібито "терплять партію педофілів".

Але тепер багато що змінилося.

Суспільство вимагає від уряду Марка Рютте забути про фінансовий розрахунку і покарати винних. Загибель 193 осіб – велика травма для будь-якої країни. Але в державі з невеликою територією і менш ніж 17-мільйонним населенням ця втрата ще більш відчутна. Багато громадян так чи інакше пов'язані з жертвами.

Національний траур у Голландії відбувся 22 липня. Він став першим більш ніж за півстоліття. Останній раз країна була у скорботі ще 1962 року – з приводу смерті усіма улюбленої королеви Вільгельміни.

Такої масової загибелі людей тут не бачили з часів війни. Зустрічати перший літак з тілами жертв до Ейндховена приїхали тисячі людей, були там і король Віллем-Александр з королевою Максимою.

Цього дня уряд доручив приспустити всі прапори, в церквах дзвонили у дзвони і вся країна завмерла у хвилині мовчання.

"Ця жахлива катастрофа залишила глибокий слід у нашому суспільстві. І цей шрам залишиться на роки", – сказав король.

У ці дні для голландців головне завдання – поховати тіла загиблих.

Але не менш важливо – покарати винних.

Ця тема не залишає шпальт газет і журналів. Голландська преса як ніколи активно тисне на уряд Марка Рютте. Однак політик поки не поспішає з жорсткими заявами на адресу Кремля. В уряді наполягають: офіційних результатів розслідування поки немає.

Але коли ці результати з'являться, винні понесуть покарання, пообіцяв Рютте.

"Якщо стане достовірно відомо, що це була атака, для мене буде справою честі, щоб винні були встановлені й покарані. Без цього ми не заспокоїмося", – заявив прем'єр.

Для голландців очевидно, що в цій трагедії є частка участі Кремля. Але відповідь на запитання, наскільки вагома російська складова, голландцям ще належить визначити.

При цьому експерти кажуть: громадська думка не спрямоване проти Росії, це стосується лише її керівництва.

"Йдеться про політику, про нестачу демократії в Росії, про її президента, який стає все більш і більш ізольованим у світі. Мова йде про вузьке коло людей навколо нього", – говорить ЄвроПравді Арно Броуерс (Arnout Brouwers) – експерт із Росії і редактор відділу "Думка" найбільшого голландського видання Volkskrant.

Голландське суспільство – еталон толерантності. Країна однією з перших у світі дозволила одностатеві шлюби. Тільки у квітні тут остаточно заборонили співтовариство педофілів (а не партію, як стверджував Путін!) "Мартейн". Тут можна вільно курити марихуану і не ловити на собі косих поглядів.

При цьому голландці – народ вкрай законослухняний і відданий європейським ідеалам. Тут прийнято міняти машину на велосипед з думкою про екологію і усиновляти дітей з Африки. "Джипи" та хутра вважаються в Нідерландах ознакою поганого смаку.

Самі про себе голландці іноді говорять, що вони надто прискіпливі до всього. А право критикувати тут – священне.

Тому незабаром після катастрофи королю пригадали, як він пив з Путіним пиво на Олімпіаді в Сочі, а міністру закордонних справ Франсу Тіммермансу дорікнули за його посиденьки з російським колегою Сергієм Лавровим, про які він колись сам розповідав журналістам.

До речі, в голландському сегменті інтернету відбулася невелика інформаційна кампанія, спрямована проти дочки Путіна Марії – вона живе в голландському місті Ворсхоттені зі своїм цивільним чоловіком-голландцем. Але заклики провести демонстрацію під її будинком нічим не завершилися.

Мер міста Хільверсум Пітер Броертес, щоправда, заявив, що її потрібно вислати з країни. Але потім одразу ж забрав свої слова назад, пояснивши їх "почуттям безпорадності".

Холодна війна?

"Початок холодної війни?", "З нас досить!", "Чи дізнаємося ми правду?", "Наш уряд занадто спокійний!", "Командос готові!" – з такими заголовками виходять провідні голландські газети.

"Голландія має припинити скорочувати витрати на оборону і готуватися до тривалої нестабільності в Європі", – закликає Яап де Хооп Схеффер, колишній генеральний секретар НАТО, зі сторінок видання De Telegraaf.

При цьому активно обговорюється можливість направити до України війська. Самі голландські військові надіслали урядові листа з цим проханням.

Це сталося на тлі новин про мародерство на місці трагедії. З аналогічним закликом звернувся і член голландського парламенту від праворадикальної "Партії Свободи" Луїс Бонтес (Luis Bontes).

"Якщо Нідерланди і Австралія отримають мандат ООН, то очевидно, що до України відправлять Сили спеціального призначення із боротьби з тероризмом (Korps Commandotroepen), які спеціалізуються на звільненні заручників та затриманні злочинців... Наприклад, вони можуть виконати завдання затримати і доставити в Нідерланди Ігоря Гіркіна. Але такі операції проходять в суворій секретності і небезпечні з погляду міжнародного права", – пише газета.

При цьому журналісти нагадують, що нідерландські військові проводили подібні операції під час війни на Балканах.

22 липня уряд зібрався на екстрене засідання, присвячене підготовці рішення про відправку місії.

Міністр закордонних справ Франс Тіммерманс поїхав до Києва, щоб обговорити це питання з українською владою та представниками Австралії.

У четвер 23 липня стало відомо: Нідерланди відправляють до України місію поліцейських. До її складу увійде 40 королівських кавалеристів, які захищатимуть місце катастрофи, щоправда, без зброї.

Але таке рішення відразу ж викликало розмови про те, що цього не достатньо.

Деякі експерти не приховують: місія може затриматися на Донбасі, і це стане імпульсом для початку миротворчої операції в Україні.

Весь минулий тиждень преса писала, що Нідерланди ведуть підкилимні переговори, аби забезпечити відповідне рішення ООН. Прем'єр-міністр Марк Рютте дав зрозуміти: не виключено, що до поліцейських надійде підкріплення.

Але глава уряду визнає, що це – непросте питання.

"Ми перевіряємо можливості подальшого забезпечення стабільності в районі... це вимагає міжнародних дискусій, легального мандата. І абсолютно немає впевненості в тому, що це працюватиме. Це дуже складне питання, яке потребує підтримки союзників. Уряд шукає шляхів, щоб посилити наші позиції", – заявив він.

Нідерландським експертам передали право вести розслідування причин і обставин катастрофи.

Інше питання, яке широко обговорюється, – де судитимуть винних. Активно говорять про те, що злочинців слід передати Міжнародному кримінальному суду в Гаазі, де зараз знаходиться справа Майдану.

"Ймовірно, що наш уряд вже обговорює з Україною питання передачі справи до Гааги", – пише впливове видання Trouw.

"Суспільство відреагувало дуже болісно. Ми бачимо газети, які виходять із закликами відправити до України війська. Вимоги жорстких санкцій... Це однозначно впливає на позиції уряду", – говорить ЄвроПравді Ніколас Крайфт ван Ермел (Nikolas Krijft van Ermel), експерт Нідерландсько-російського центру, який досліджує відносини двох країн.

Експортери "все зрозуміють"

Інша лінія, яка широко обговорюється – це необхідність ввести більш жорсткі санкції, тобто тиснути на Росію економічно.

Дії Путіна можна зупинити лише активним спротивом, вважає Арно Броуерс.

"Наша газета та інші видання – всі тиснуть на уряд, щоб він здійснив конкретні кроки щодо Росії. Риторика стає більш жорсткою, ніж за останні півроку, але чи будуть вжиті дійсно жорсткі заходи? Це питання", – говорить він ЄвроПравді.

При цьому експерт наголошує, що посилення позицій Нідерландів ще не означає аналогічних дій з боку інших членів Євросоюзу. А в ЄС для прийняття рішення потрібен консенсус.

"Йдеться про те, щоб показати, що агресивна політика Путіна неприйнятна в сучасній Європі. І ми закликаємо, щоб Нідерланди посіли провідну позицію в європейських інститутах і наполягали на зміні  ставлення до Кремля. Так, ми розуміємо, що у випадку більш жорстких санкцій постраждає і наша економіка, але це дає можливості для її трансформації", – вважає Броуерс.

За збігом обставин Нідерланди дуже залежні від Росії економічно.

Технічно країна цілком може вижити без російського газу, але бюджет від цього суттєво постраждає. Нідерланди для Росії – імпортер "першої величини". В основному за рахунок енергоресурсів.

Із 20,6 млрд євро імпорту з Росії за минулий рік на газ і нафту припадало 19,3 млрд євро. Через порт Роттердама "чорне золото" надходить до інших країн ЄС. "У квітні Роттердамський порт дав дозвіл відкрити новий термінал для поставок із Росії. Це були інвестиції у 800 млн євро. Також будується термінал для прийому газу, який надходитиме з Норвегії, Росії та Катару", – пише газета Trouw.

З Росією працює 4 тис. голландських компаній. "Кожен місяць ми відправляємо близько 200 вантажівок з товарами до Росії. Припинення торгівлі означатиме зниження обороту на 900 тис. євро на місяць", – розповідає Вім Босман (Wim Bosman), власник великої транспортної компанії.

Економіка відігравала вирішальну роль у нідерландсько-російських відносинах, тому уряд у Гаазі не було активним прихильником санкцій. Але це було раніше. Зараз багато що змінилося.

"Це більше не питання економіки і торгівлі. Це питання безпеки, геостратегічної позиції Європи і питання справедливості для 200 голландців, які втратили свої життя", – заявив Франс Тіммерманс у Брюсселі, де європейські лідери так і не змогли перейти до третього етапу санкції проти Росії.

Експортери вже заявили, що "все зрозуміють", якщо уряд вирішить ввести санкції.

"Враховуючи те, що сталося, і все, що було після того, я думаю, наші члени розуміють необхідність заходів, які можуть бути зроблені. Санкції очевидні, оскільки залишилося небагато інших варіантів", – заявив глава Асоціації голландських експортерів "Фенедекс" (Fenedex) Ад ван Хамбург (Ad van Hamburg).

Щоправда, обсяги голландського експорту до РФ – 6,9 млрд євро – не можна порівняти з імпортом. В основному це сільськогосподарська техніка та аграрні товари. Донедавна (поки Москва не ввела заборону), голландські фермери експортували туди на 3 млн євро м'яса в тиждень. Молочних продуктів в минулому році відправили до РФ на 300 млн євро.

Враховуючи викладене, експерти вважають, що санкції можуть бути введені, але вони не торкнуться енергоресурсів.

"Якщо будуть прямі докази причетності Росії, то у голландського уряду не буде інших варіантів, окрім запровадження заходів проти Росії, наприклад жорстких санкцій. Тим не менш, я не думаю, що ми дійдемо до тієї точки, коли Нідерланди перестануть купувати російську нафту або газ. Економічний інтерес у цих секторах дуже високий", – вважає Крайфт ван Ермел.

"Враховуючи, що ми виходимо з кризи, я не думаю, що уряд поставить під загрозу економічний добробут. Але я припускаю ембарго в окремих експортних секторах економіки, наприклад аграрній або військовій сферах. Хоча і зараз ми не дійшли до цієї точки, ще дуже багато чого потрібно прояснити, щоб прийняти таке рішення", – додає експерт.

Остаточної ясності і відповідей чекають і в суспільстві. Народ у країні тюльпанів хоча й нечисленний, але дуже гордий і принциповий.

І, як показує практика, найчастіше його слово стає вирішальним.