Як виконати угоду з ЄС? Технічне регулювання та стандартизація. Інфографіка

"Європейська правда"  продовжує публікувати серію інфографік "Як виконати Угоду?"  від громадської організації "Центр-UA" та TEXTY.org.ua.

Цього тижня ми пропонуємо вам другий матеріал, що присвячений технічному регулюванню та стандартизації.

Угода про асоціацію може дати українським виробникам нові можливості, але це НЕ відбудеться автоматично. Європейський ринок відкриється для них ЛИШЕ у випадку, якщо Україна виконає декілька завдань, змінивши національне законодавство та успішно впровадивши ці зміни.

Одне з таких завдань – необхідність докорінної зміни системи технічного регулювання за європейським зразком.

У світі формується тотальна недовіра до системи стандартизації України, оскільки у нас досі ніхто не ставив питання про її ефективність. Обов’язкові стандарти, технічні умови та сертифікація продукції, успадковані від СРСР, – це ті гальмівні регуляторні елементи, які сьогодні створюють штучні перепони для розвитку економіки та виходу України на міжнародні ринки.

Представлена інфографіка стосується питань технічного регулювання: хто визначає параметри безпечності та контролює якість продукції, розробляє стандарти для промисловості та який характер вони мають.

В Україні до сих пір стандартизація – це прерогатива держави. Окрім того, у нас досі діє обов’язковий характер стандартів.

Це є неймовірним атавізмом з погляду сучасної промисловості в усіх розвинених країнах (а не лише в Євросоюзі!)

В ЄС у розробленні стандартів, які загалом мають добровільний характер, беруть участь всі зацікавлені сторони, а держава визначає обов’язковими лише засадничі параметри безпечності. Організації зі стандартизації CEN (Європейський Комітет зі Стандартизації) та CENELEС (Європейський Комітет з Електротехнічної Стандартизації) виробляють стандарти, спрямовані на досягнення цих вимог.

Виробник має право працювати за своїми стандартами, якщо доведе безпечність своєї продукції.

Тому для України значним проривом стало ухвалення  у квітні та червні 2014 року трьох прогресивних законів у сфері технічного регулювання, які вносять в неї більше прозорості та зрозумілості. Їх прийняття було кроком для виконання Угоди про асоціацію.

В результаті зменшився перелік дозвільних документів для бізнесу та відбулося зближення з європейською системою метрології.

Окреме важливе місце посідає закон про стандартизацію, який законодавчо закріплює добровільну природу національних стандартів за чітко визначеними винятками та передає функції національного органу зі стандартизації від органу влади – державному підприємству.

Та це, звісно, не вся наша "домашня робота".

Завданням на найближчий час для України залишається ухвалення закону про технічні регламенти та оцінку відповідності, що в свою чергу забезпечить виконання Угоди про оцінку відповідності та прийнятності промислових товарів з ЄС (Agreement on conformity assessment and acceptance of industrial products, угода АССА).

Без підписання такого документу вже найближчим часом буде неможливий безперешкодний вихід виробників з України на європейський ринок.

Підсумовуючи, Україна зробила перші кроки на шляху до реформування системи технічного регулювання. Але вирішальним є зберегти темп реформ та готовність до їх реалізації.

Автори: Галина Заворітня, Дмитро Луценко, Любов Акуленко.