... 1 жовтня 2010 року президент Віктор Янукович, який тоді ще не втратив довіру світу, шокував європейців, що з’їхалися до Ялти на форум YES.

Під час цього заходу надійшла сенсаційна новина, яка надовго змінила політичну карту країни і до якої європейські гості були відверто не готові.

Того дня кишеньковий Конституційний суд Януковича скасував політреформу, надавши президентові необмежені повноваження.

З ключових закордонних гостей конференції чотирирічної давнини цього року на YES опинилися хіба що комісар Штефан Фюле (який за півтора місяці піде з посади) та Домінік Стросс-Кан (який полишив посаду голови МВФ ще три роки тому). Але вони, мабуть, пережили відчуття дежавю.

У 2014 році історія повторилася. Але з іншими діючими особами. Знову – несподіване рішення, яке вразило всіх.

А головною новиною дня стало неочікуване відтермінування виконання Угоди про асоціацію…

Ялтинський арсенал

Кілька місяців тому виконавчий директор YES Іванна Климпуш-Цинцадзе написала пост у facebook, в якому подякувала друзям за їхні поради щодо місця проведення чергової конференції Yalta European Strategy.

Щорічна зустріч YES – найпрестижніший міжнародний форум країни – протягом останніх 10 років проходила в Ялті, в Лівадійському палаці, завдяки чому і дістала свою назву.

Від березня, після окупації Криму Росією, стало очевидно, що у 2014 році продовження традиції буде неможливим.

Друзі Іванни засипали її пропозиціями та ідеями щодо того, де варто створити "нову Ялту", зберігши назву форуму, тобто першу літеру "Y" у ній. Варіантів було чимало – від курортного Yaremche до екзотичного Yenakievo. Але в YES зробили інший вибір.

"Ялта – це не місце проведення. Це – атмосфера", – пояснила Іванна, оголосивши, що зустріч відбудеться в Києві. Згодом з’ясувалося, що "філіалом Лівадійського палацу" стане Мистецький арсенал.

Зміна місця не вплинула на високий рівень представництва форуму. Навіть навпаки – адже проведення зустрічі в Києві полегшило логістику. Тепер у київських посадовців з’явилася можливість заїхати в Арсенал на годинку, між справами; а у закордонних гостей маршрут до форуму зменшився на один переліт.

Навряд чи для когось є новиною те, що Україна нині – в центрі уваги світу. Але церемонія відкриття YES стала зайвим підтвердженням цього.

На першій панелі форуму дискутували відразу три президенти – український Петро Порошенко, естонський Тоомас Гендрік Ільвес та президент Європарламенту Мартін Шульц. До слова, надвечір форум чекав на візит ще одного президента – глави Єврокомісії Жозе Мануела Баррозу.

Ранішня компанія виявилася досить комфортною для Порошенка – компліменти на адресу нової влади чергувалися із доволі простими запитаннями про європейські реформи, відповідь на які було нескладно передбачити.

Президентські мрії

"Мирна революція, яка розпочалася на Майдані, буде завершеною лише разом із виконанням амбіційної програми реформ, якої вимагав народ", – звернувся до Порошенка Шульц.

"Ми ж розуміємо, що неможливо проводити реформи під час війни. Звичайно, можна спробувати. І це – саме те, що робить президент Порошенко. Але я не знаю жодного випадку в історії, коли це вдалося би", – висловився на захист української влади Ільвес.

Трохи пізніше Порошенко відповів саме тими словами, які хотіли почути від нього західні партнери.

"Війна – це не виправдання того, щоб не робити реформи. І тому в мене в адміністрації створений механізм реформ під керівництвом Дмитра Шимківа, – заявив президент. – Думаю, ми всі чудово знаємо, чому реформи такі повільні. У нас нова країна, нові люди, але у нас старий парламент. І саме тому я ініціював вибори нового парламенту".

Та головною новиною президентської дискусії – очікуваною, але важливою – стала заява Порошенка про те, що у вівторок Угоду про асоціацію буде ратифіковано Верховною радою – синхронно з Європарламентом.

Здавалося, що на цьому тема угоди мала бути закрита, але президент додав фразу, яка лишила у присутніх відчуття невизначеності.

"Ми маємо бути максимально гнучкими щодо Угоди про асоціацію, щоби зробити все можливе, аби зберегти ті можливості, які ми отримаємо в рамках асоціації, і в той самий час зробити це комфортним для Росії. Я особисто докладу всіх зусиль для цього", – заявив він.

Лишивши нерозкритою тему російського комфорту, політики перейшли до інших питань, зокрема – до можливості мирного врегулювання на Донбасі.

"Кризу не вирішити військовими методами. Потрібен політичний діалог. Тож, подобається це комусь чи ні, але не може бути жодного рішення без участі Росії", – попередив зібрання Мартін Шульц.

Тоомас Гендрік Ільвес із традиційною для балтійців турботою про Україну додав, що ключову відповідальність за пошук мирного рішення має взяти на себе Європа. "Робота України на наступні роки – реформуватися. Робота Європи – знайти шлях, як відновити безпеку на континенті", – заявив він.

Далеко не всі учасники "ялтинської" зустрічі поділяли оптимізм естонського президента.

Швидше, більш поширеною була протилежна думка.

"Жоден європеєць не хоче вмирати за Україну, це зрозуміло. Але вони навіть не хочуть платити за Україну. Ми тут чули багато слів солідарності (від представників ЄС). Де вона, ця солідарність?" – запитав Домінік Стросс-Кан у присутніх на конференції.

Учасники YES зустріли його слова аплодисментами.

Схоже, саме така думка була у багатьох запрошених.

Панель з питань енергетики не розвіяла сумнівів. Глава МЗС Словаччини Мирослав Лайчак пояснив, що кількість маршрутів для реверсного постачання обмежена, та й постачається лише "надлишок" газу, який наразі, на щастя, є на ринку.

Гарантій того, що реверс триватиме під час опалювального сезону, Україна не отримала. А запитання про те, як ми пройдемо зиму, лишилося без відповіді – надто багато залежить від того, чи буде вона теплою.

І, звісно, від того, чи припиниться війна на Донбасі.

В пошуках невтраченої угоди

Чутки про те, що з підготовкою Угоди щось відбувається, ходили серед експертної спільноти ще від ранку, з часу виступу Порошенка на YES, але ніхто не знав достеменно, чого саме варто очікувати.

Джерела давали взаємовиключні варіанти, але всі вони зводилися до одного: щоб задовольнити Росію, Київ може відкласти виконання певної частини своїх зобов’язань, а ЄС погодиться на таке відкладення.

Щоправда, співрозмовники кожного разу наголошували, що декілька моментів точно лишаться незмінними.

По-перше, неможливо відкласти ратифікацію після того, як президенти публічно про неї оголосили.

По-друге, формально текст угоди має лишитися незмінним, може йтися лиши про строки та деталі її виконання.

А надвечір всіх шокувала новина: виконання торговельної частини угоди відкладене до 2016 року, до того часу діятимуть односторонні торговельні преференції – той пільговий режим, який діє для України зараз.

Як саме це юридично відбуватиметься – невідомо, але Україна, Росія та ЄС на зустрічі в Брюсселі домовилися, що має бути саме так.

Аби зрозуміти, що в Євросоюзі не всі в захваті від такої новини, достатньо було опинитися в п’ятницю ввечері в Мистецькому арсеналі.

Дипломати з представництва ЄС та навіть клерки Єврокомісії, які тут перебували, були – без перебільшення – шоковані. Схоже, що рішення не погоджували попередньо навіть з тими, хто за посадою був відповідальний за нього.

За кілька хвилин після появи цього повідомлення посол Ян Томбінський та президент Баррозу саме приїхали до Арсеналу, щоби зустрітися з Юлією Тимошенко. Розпач Томбінського був написаний на обличчі.

"Все, про реформи забули? Ще один ’перехідний період для українських виробників’?" – напівжартома запитав у "Європейської правди" один з посадовців ЄС.

Сім'я та любов

Виступу Баррозу чекали всі – адже він міг бути в курсі деталей досягнутих домовленостей.

Та перед тим гостям показали відеоролик – компіляцію виступів спікерів на попередніх форумах YES. "Росія пропонує вам любов, ЄС не може діяти так само. Ми пропонуємо вам закон, а не любов ("We offer law, not love")", – звертався тоді до присутніх глава МЗС Швеції Карл Більдт.

Репліка Більдта зірвала аплодисменти учасників форуму.

Зрештою, Баррозу вирішив дещо відхилитися він підготовленої промови і згадав про слова міністра.

"Ви чули, цей поважний добродій казав, що ми не пропонуємо любові… Але я думаю, що Україні ми можемо також запропонувати любов! Саме Україні – можемо. І повинні!" – переконував себе і зібрання Баррозу.

Схоже, цього вечора президент ЄК мав особливе бажання сподобатися представникам української ділової та експертної еліти.

"На жаль, ми поки не можемо запропонувати вам повноцінне членство, але ми вже зараз вважаємо вас, українців, частиною великої європейської родини", – додав він, знову зірвавши аплодисменти.

А от деталей брюссельської домовленості президент Єврокомісії так і не розкрив. Він лише зачитав фрагменти з прес-релізу, який був поширений ЄК до того.

Джерела "Європейської правди" пояснили небагатослівність президента ЄК.

В це складно повірити, але навіть він в п’ятницю по обіді ще не знав про те, яку домовленість підготовлено трикутником Україна-Росія-ЄС. Але після телефонних консультацій – гарантував свою підтримку учасникам Брюссельського раунду.

Зі слів Баррозу, ця домовленість не є остаточною. Вона має стати частиною більшого плану, спрямованого на мирне врегулювання. "Давайте тепер подивимося, чи може це стати основою для ширшого компромісу", – зазначив європейський політик.

Варто зазначити, що суто з економічних міркувань Україна лишається в виграші від досягнутих домовленостей. До 1 січня 2016 року українські товари будуть постачатися на ринок ЄС без імпортних мит до євробюджету і, таким чином, отримують конкурентну перевагу.

В той самий час український бюджет продовжує збирати мита з європейського імпорту.

Жозе Мануел Баррозу згадав і про цей аргумент. Але навіть йому самому він здався не до кінця переконливим.

Президент ЄК розумів, що тристоронні брюссельські домовленості згодом стануть об’єктом критики, і тому звернувся до гостей YES з проханням не робити швидких критичних висновків.

"Я прошу всіх аналітиків задуматися над тим, що є добре, а що є погано. Те, що запропонувала комісія в нинішній ситуації – це добре. А той факт, що були вимоги від іншої сторони (Росії), які призвели до цього рішення – це погано. Подумайте над цим", – попросив президент.

Крапку в дискусії поставив один з небагатьох присутніх на форумі представників прокремлівських кіл, російський економіст, президент Інституту сучасного розвитку Ігор Юргенс.

"Те, про що ви домовилися сьогодні – це саме те, що Росія просила вас зробити ще до початку кризи. І якби ви це зробили тоді, то і кризи не було б!" – звернувся він до Баррозу і до представників української влади.

Навряд чи Юргенс був цілком відвертий, адже військова агресія Кремля не надто пов’язана з бізнес-розрахунками. Але його емоційна репліка змусила багатьох замислитися.

Замість епілогу

"Європейська правда" не схильна вважати досягнуті в Брюсселі домовленості катастрофічними. Вони дійсно містять фінансову вигоду для української сторони, та водночас – не позбавлені небезпеки.

Чимало залежить від юридичних деталей рішення, які досі не оприлюднені, але частина з них вже відома з джерел.

В понеділок 15 вересня ЄвроПравда опублікує детальний аналіз брюссельських домовленостей та того, що їх супроводжувало і супроводжуватиме.