"Європейська правда" продовжує публікувати серію інфографік на тему "Як виконати Угоду про асоціацію", виготовлених громадською організацією "Центр UA" спільно з TEXTY.org.ua.

Наша шоста вимога до держави стосується блоку географічних зазначень. Це новий термін для українського ринку, але він є звичним для всього цивілізованого світу.

Ви, напевно, чули про те, що назви "коньяк" та "шампанське" зарезервовані за виробниками з відповідник регіонів Франції. Насправді в ЄС – тисячі таких "зарезервованих" найменувань, про переважну більшість з яких в Україні навіть не чули.

Та покликанням географічних зазначень є не лише захист виробників.

Їх можна вдало використати як маркетинговий хід для просування продукції. І Україна тепер отримала додаткові стимули "бронювати" свої власні назви, щоби виходити з ними на ринок ЄС.

Щоправда, український бізнес нині майже не використовує можливість оформлення географічних найменувань і, у підсумку, втрачає шанс на вагомі маркетингові переваги.

Дослідження, що проводилися в ЄС, довели, що продукція із запатентованою прив’язкою до географічного місця більш успішна на ринку.

Отже, реєстрація географічного найменування може стати козирем для вітчизняного виробника: не лише гарантією його захисту, але й інструментом маркетингового просування, а також "знаком якості" на європейському ринку.

Та нові норми, як завжди, несуть не лише козирі, але й певні виклики для деяких українських товаровиробників.

Ми маємо поважати європейські правила щодо географічних зазначень і не виробляти товари під зареєстрованими в ЄС назвами.

Для більшості зареєстрованих назв положення Угоди почнуть діяти вже на стадії тимчасового застосування її економічної частини, тобто з січня 2016 року.

Але деякі європейські зазначення – ті, що вже тривалий час використовуються українськими виробниками, – будуть виведені з нашого ринку поступово.

Євросоюз погодився надати перехідні періоди для товарів, назви яких вже прижилися в українському продовольчому лексиконі. Це, звісно ж, "шампанське" та "коньяк" (та ще декілька видів алкогольної продукції), а також сири "фета", "пармезан", "рокфор" та інші.

Їх можна буде випускати для продажу на внутрішньому ринку України протягом семи-десяти років, а тим часом – просувати інші, альтернативні назви.

До слова, наші молдавські колеги вже успішно пройшли цей шлях, створивши для коньяку з Молдови новий бренд – Divin, який досить швидко став популярним.

Отже, з нашої інфографіки ви дізнаєтесь, що таке географічне зазначення, та ознайомитесь детально з процедурою його отримання в Україні. Також ви прочитаєте про зобов’язання щодо використання географічних зазначень при виробництві продукції, які взяли на себе Україна та ЄС.

Інфографіку, яку ми підготували, можна переглянути, натиснувши на картинку:

Натисніть на зображення для перегляду інфографіки

Автори інфографіки:

Олеся Огризко (ГО "Центр ЮЕЙ"),
Любов Акуленко (ГО "Центр ЮЕЙ"),
Інна Шатова, начальник відділу промислової власності Державної служби інтелектуальної власності України.