Угода про асоціацію є одним із головних політичних питань 2014 року. Уряд і президент доклали чимало зусиль, щоб підписати її та подолати тиск Росії, спрямований проти утворення Зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. Народні депутати переважною більшістю ратифікували Угоду, а громадські активісти й журналісти робили все можливе, аби політики виконали свої обіцянки та довели документ до імплементації.

Багато було зроблено цього року, але не менше роботи попереду.

Щоб отримати всю вигоду від вільної торгівлі з ЄС, потрібно ухвалити низку законів та докорінно змінити правила, за якими діє український бізнес. Без цього Угода не має жодного сенсу, оскільки українці просто не зможуть збільшити експорт своєї продукції до Європи.

Зрештою, Угода про асоціацію – насамперед економічний документ, 80% якого присвячено деталям поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі (далі – ЗВТ+), тож він вимагає проведення економічних реформ.

Сьогодні можна виокремити три основні напрямки реформ, потрібних задля того, щоб ЗВТ+ змогла реально запрацювати.

Перший – повний запуск Угоди про асоціацію. Насамперед це означає усунення тарифних бар’єрів, що полегшать доступ українських виробників до ринку Євросоюзу, а європейських – до ринку України. Запуск ЗВТ+ відкладено до 2016 року, а поки що діє тільки одностороннє скасування тарифів з боку ЄС. Відповідно, важливо розуміти, чи вимагатимуть політичні партії повноцінного запуску ЗВТ+ з 2016 року.

Другий – подолання нетарифних бар’єрів, а саме фітосанітарних (для харчових продуктів) та технічних (для промислових товарів). Подолання цих бар’єрів є основною умовою виходу на ринок ЄС, оскільки поки наша продукція не відповідатиме європейським стандартам, ми не зможемо повноцінно торгувати з Євросоюзом, незважаючи на те, що він скасує мита (тарифні бар’єри).

Третій – забезпечення широкої підтримки вітчизняним компаніям для виходу на ринки країн ЄС (або підтримка вже працюючих там компаній), наприклад через здійснення політики підтримки експорту шляхом створення експортно-кредитних агентств. Актуальність цього індикатора зумовлена тим, що зараз повністю зупинилась торгівля з Росією, і держава повинна вжити заходів для підтримки експортерів та переорієнтації експорту на ринок ЄС.

Здійснення реформ за визначеними напрямами має вирішальне значення, оскільки: 1) відкриває доступ не лише на європейський, але й на інші перспективні ринки розвинутих країн; 2) вихід наших товарів на європейський ринок у перспективі допоможе замінити втрачений російський ринок та підняти загалом добробут українського населення. Виконання цих вимог – це основні завдання реалізації Угоди про асоціацію та програма дій для новообраних народних депутатів у сфері євроінтеграції.

Питання імплементації європейських стандартів в Україні має критичне значення не лише для отримання доступу вітчизняних товарів на європейські ринки, а й для суттєвого покращення якості товарів для внутрішніх споживачів.

Відповідно до трьох ключових напрямків реформ ми проаналізували та "просканували" програми 9 партій, які мають найбільші шанси пройти в парламент. А саме: "Блок Петра Порошенка", "Радикальна партія Ляшка", "Громадянська позиція", "Народний фронт", "Батьківщина", "Свобода", "Самопоміч", "Сильна Україна" та "Опозиційний блок".

Натиснить для збільшення зображення

Результати невтішні: лише дві партії вимагають невідкладного запуску в дію Угоди про асоціацію, частково виконуючи наш перший критерій.  Чотири партії більш-менш успішно відповідають критерію "сприяння експорту". А от за фільтром-критерієм "усунення технічних і фітосанітарних бар’єрів" наш тест не проходить жодна партія.

Що стосується критерію повного запуску Угоди, то його виконання можна зарахувати двом програмам – від "Батьківщини" та "Громадянської позиції". "Батьківщина" пише: "Ратифікувати та негайно ввести в дію Угоду про Асоціацію з ЄС. Без відстрочок та перенесень". Подібне пише партія Анатолія Гриценка: "Невідкладно ратифікувати Угоду про асоціацію з Євросоюзом і забезпечити її безумовне виконання". Усі інші партії, навіть якщо вони обіцяють сприяння українському експорту, не закликають до запуску Угоди, тому не відповідають критерію.

Ще чотири партії мають що сказати про підтримку українського експорту?

Президентський "Блок Петра Порошенка" представив абстрактну програму, яка майже слово в слово повторює програму Порошенка з травневих виборів. Там знайшлось мало місця проблемам зовнішньої торгівлі: "Держава має забезпечити доступ української продукції на світові ринки. Аграрна галузь може стати конкурентною перевагою української економіки". Яким чином це буде досягнуто, автори програми не уточнюють.

"Народний фронт" очолює прем’єр-міністр Арсеній Яценюк, який, без сумніву, добре тямить у економічних реформах, необхідних для Зони вільної торгівлі. У програмі партії навіть зазначено, що "дорожня карта реформування виписана в Угоді про асоціацію з ЄС". Але конкретика цього реформування зводиться до того ж, що було в програмі Блоку Порошенка: "Вважаємо, що Україні під силу стати світовим лідером на світовому ринку сільськогосподарської продукції, вийти на світовий рівень в інших галузях. Тому особлива увага держави буде спрямована на створення умов для розвитку національного АПК".

Дещо більше про експорт написано в програмах двох інших партій, які мають шанси потрапити в парламент наступного скликання. Об’єднання "Самопоміч" має розлогий економічний блок, де обіцяє "активну роль держави у світовій боротьбі за ресурси, інвестиції та за ринки" і "збільшення експорту". Задля цього молоді політики "Самопомічі" планують відкрити експортно-кредитне агентство та зосередити увагу на експорті продуктів харчування, а не лише сільськогосподарської сировини.

Подібні кроки пропонує "Сильна Україна" Сергія Тігіпка. Незважаючи на те, що кістяк партії становлять колишні регіонали, орієнтовані на проросійський електорат, їхня передвиборна програма містить плани сприяння українському експорту на Захід - "відкриття для наших підприємств ринків ЄС, США та інших країн, щоб компенсувати падіння російського ринку". А саме: планується створити експортне агентство та компенсувати ставки за кредитами підприємствам-експортерам. При цьому, знову ж таки, акцент буде робитись на товарах з високою доданою вартістю, а не на сировині. Експорт сировини хочуть обмежити.

Про важливе і невідкладне питання подолання нетарифних (технічних та фітосанітарних) бар’єрів не написано в жодній програмі. Можна зробити висновок, що європейські стандарти у виробництві наших політиків поки що не цікавлять.

Критерій:                                                      Відповідає критерію:

Запуск Угоди                                                 2 партії з 9

Нетарифні бар’єри                                      0 партій з 9

Сприяння торгівлі                                        4 партії з 9

Нам можуть закинути, що дивно вимагати таких детальних планів від передвиборних програм. Зрозуміло, що для багатьох політиків достатньо написати "так, ми за Європу". Вони вважають, що решта – включаючи виконання умов Угоди про асоціацію – йде саме собою.

Але ми не можемо погодитись із таким підходом. Європейський вибір України – доконаний факт, і тепер уже недостатньо просто ще раз цей факт констатувати. Потрібно хоча б трохи більше конкретики. Більше того, ідеться не лише про зовнішню й торговельну політику: йдеться про добробут громадян.

Із втратою російського ринку переорієнтація на Європу стає питанням виживання для тисяч підприємств, і ця переорієнтація неможлива без виконання названих нами критеріїв.

Тому ми змушені винести незадовільну оцінку провідним політичним силам. Сподіваємось, потрапивши до парламенту, вони робитимуть реальні кроки для економічного розвитку країни, а не обмежаться порожніми деклараціями.

Автори: Любов Акуленко, Ігор Самохін, Галина Заворітня, члени інформаційної кампанії "Сильніші разом"