Україна може вперше подати скаргу у Світову організацію торгівлі на дії Росії. Принаймні, з такою заявою у четвер виступив міністр аграрної політики та продовольства Ігор Швайка.

Як зазначає сайт Мінагрополітики, причиною суперечки стала заборона Россільгоспнагляду на постачання та транзит рослинної продукції з України до Росії.

Нагадаємо, це рішення набрало чинності 22 жовтня. Своє рішення Россільгоспнагляд пояснював відсутністю відповіді Держветфітослужби України на свої запити щодо української продукції, яка експортується в РФ. В російському відомстві такі дані вимагали, аби не допустити реекспорту овочів та фруктів із країн ЄС.

За словами Ігора Швайки, за результатами 9 місяців 2014 року на територію Російської Федерації було завезено 81 тис. тонн плодоовочевої продукції та картоплі (за весь 2013 рік - 133,2 тис. тонн) на загальну суму $45,8 млн.

"Таким чином, якщо заборона діятиме до кінця поточного року, втрати сільгосптоваровиробників можуть становити до 17 млн доларів, а можливі втрати після продовження дії заборони у 2015 році можуть сягнути 62 млн доларів", - зазначив міністр.

Як відзначив Швайка, Держветфітослужба, вивчивши ситуацію, що склалася, переконана, що російська сторона, вчиняючи такі дії, не дотримується положень двосторонньої угоди та міжнародних стандартів з фітосанітарних заходів, оскільки офіційних звернень від російської сторони про порушення до України не надходило. Про це відповідним листом поінформовано Мінекономрозвитку, яке в свою чергу вже звернулося до центру обробки запитів СОТ, зазначив міністр.

Варто зазначити, що досі, при всіх численних торговельних війнах, Україна та Росія утримувалися від перенесення своїх суперечок у СОТ. Раніше нинішній в.о. міністра економрозвитку (тоді - уповноважений Кабміну з питань європейської інтеграції) Валерій Пятницький пояснював таку пасивність недовірою бізнесу до ефективності таких інструментів захисту.

"Для того щоб заперечувати що-небудь, необхідний запит від бізнесу. На сьогоднішній день виробник розуміє, що, витративши рік або два, а може й більше, на врегулювання спору, витративши гроші на юридичну підтримку, він може так і не отримати бажаного результату. Бізнес розуміє, що Росія залучена зараз до дуже серйозного конфлікту з Україною. У такій ситуації шанси бізнесу досягти прийнятного рішення в найближчій перспективі вкрай невеликі, і це враховується ним при створенні своїх стратегій", - пояснював чотири місяці тому Валерій Пятницький.

Ситуацію змінили і недавні дії російського уряду. Минулого тижня в російському Мінекономрозвитку заявили про свою скаргу на дії України.

Як вже писала ЄвроПравда, причиною невдоволення росіян стало підвищення Україною мит на ввезення з Росії нітрату амонію. У червні цього року Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі продовжила їхню дію ще на 5 років, підвищивши митну ставку з 11,91% до 36,03%.

Саме тому рішення України перенести у СОТ торговельну суперечку є правильним. "Хоча процедура вирішення суперечок у СОТ досить довга – не менш ніж півтора роки, альтернативи міжнародному арбітражу немає. Тим паче, такий крок відповідає стосункам України і Росії у інших галузях, наприклад в енергетичній, де суперечку між країнами вирішує арбітраж у Стокгольмі", - впевнений директор економічних програм Центру ім. Разумкова Василь Юрчишин.

Однак оперативність, з якою Ігор Швайка заявив про подання скарги до СОТ, дещо вражає. Зазвичай такому кроку передують досить довгі двосторонні консультації, а головне - підготовка юридичного документа у СОТ займає декілька місяців, а не кілька днів. "Саме тому таку заяву варто розглядати скоріш як декларацію про наміри",.- вважає віце-президент Американської торговельної палати Тарас Качка.

В російському уряді вже заявили, що ніякого українського позову до Секретаріату СОТ подано не було.

Більше того, джерела ЄвроПравди, близькі до уряду, підкреслюють – жодних консультації щодо можливого подання скарги у СОТ поки не велося. В свою чергу під позовом поки малися на увазі запити, чи нотифіковано таке рішення РФ у СОТ.

На підставі цього рішення можна вимагати обговорення торговельної політики РФ на одному з комітетів СОТ, а вже згодом, якщо комітет визнає факт порушень, подавати скаргу.

А у листі Мінагрополітики, опублікованому в інтернет-виданні Апостроф, зазначається, що наразі йде лише збір інформації про порушення Росією норм СОТ. Ці порушення плануєтсья обговорити на засіданні комітету СОТ з технічних бар'єрів. яке відбудеться 5-6 листопада.

Саме тому такий крок міністра, скоріш за все, можна пояснити передвиборчими технологіями.

Вибори минуть вже за кілька днів, однак проблема захисту від російських дискримінаційних заходів залишиться актуальною. Новому уряду доведеться шукати шляхи такого захисту, адже на зменшення російського тиску годі й сподіватися.

Саме тому можливе звернення зі скаргою у СОТ може стати у нагоді.

Однак, якщо уряд вирішив виносити проблеми у торгівлі із РФ на розгляд СОТ, тоді на розгляд треба виносити не одне, а всі порушення Москвою норм міжнародної торгівлі.

За останній рік РФ вчинила чимало таких порушень, замовчувати які український уряд не має права. Однак це вимагає ще більшого обсягу юридичної роботи, яку й досі не почато.